Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
14 грудня 2017 р. № 820/5384/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зоркіної Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - Алексенко А.А.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Оберемка Євгена Анатолійовича про визнання неправомірними рішення та дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Оберемка Євгена Анатолійовича, в якому просить суд: визнати неправомірним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 18.08.2017р., № Н-21143/0/6-19676/0/21-17; визнати неправомірним дії начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Євгена Анатолійовича Оберемка, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 18.08.2017р., № Н-21143/0/6-19676/0/21-17; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, у встановлений чинним законодавством термін, надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва відповідно до заяви від 24.07.2017р.
У судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва з підстав, не передбачених діючим законодавством, у сфері земельних відносин. Посилання на постанову КМУ від 07.06.2017 року № 413 є необґрунтованими. Враховуючи зазначене, просив позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи тим, що підставою відмови була невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».
Другий відповідач, у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином причини неявку суду не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, встановив наступні обставини.
24.07.2017 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області та надати йому зазначену земельну ділянку у власність (а.с.8).
Також у вказаній заяві заявник зазначив, що є інвалідом війни 2-ї групи та правом на отримання земельної ділянки у власність для ведення садівництва, встановлених ст. 121 Земельного кодексу України, не скористався. До вказаної вище заяви позивачем додано графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорту, копію ідентифікаційного коду та копію посвідчення інваліда війни 2-ї групи.
Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області розглянуто заяву позивача та листом від 18.08.2017 року № Н-21143/0/6-19676/0/21-17 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для ведення садівництва.
В обґрунтування відмови зазначено, що триває реформа децентралізації, метою якої є створення спроможних об'єднаних територіальних громад, ключове місце в досягненні якої займає саме децентралізація земельних відносин передача повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності від територіальних органів Держгеокадастру до органів місцевого самоврядування, для чого Верховною Радою України заплановано прийняття низки законів.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, котре затверджено наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру", у п.п. 13 п. 4 якого встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Харківської області.
Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного Кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Водночас згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, законом унормовано виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Судовим розглядом встановлено, що обрана позивачем земельна ділянка відноситься до сільськогосподарських земель. Жодних доказів тому, що місце розташування обраної позивачем земельної ділянки не відповідає затвердженим у встановленому законом порядку генеральним планам населених пунктів та іншій містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, а також проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, відповідачем не надано.
Отже при прийнятті рішення, оформленого листом від 18.08.2017 року № Н-21143/0/6-19676/0/21-17, відповідачем не зазначено жодної з підстав, передбачених ч.7 ст.118 Земельного Кодексу України для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Посилання відповідача на Стратегію, затверджену постановою КМУ від 07.06.2017 № 413 як підставу для відмови в наданні дозволу суд вважає неприйнятною, оскільки постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» №413 від 07.06.2017, не є нормативно-правовим актом, який прийнятий на виконання Земельного кодексу України та/або на виконання законів у сфері земельних правовідносин. На користь цього свідчить і сам текст згаданої постанови, у вступній частині якої відсутнє посилання на норму закону, на виконання якої вона прийнята. Текстуальне тлумачення Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 свідчить на користь того, що метою прийняття Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.
Іншими словами, Стратегія визначає певний алгоритм дій органів виконавчої влади на майбутнє, а тому вона не містить прямих правових норм для врегулювання земельних відносин з приводу отримання/надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Більше того, в постанові №413 від 07.06.2017 року міститься пряма вказівка про те, що для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно - правових актів.
Суд зауважує, що чинним законодавством передбачено пільги для учасників бойових дій та осіб прирівняних до них. Так, п.14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що учасникам бойових дій надаються, зокрема, пільги, щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Проте, чинним законодавством не визначено критерії пріоритетності того чи іншого заявника саме на стадії процесу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Крім того відповідачем не надано будь - яких доказів, на підтвердження того факту, що земельна ділянка, відносно якої позивачем подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, запланована для відведення конкретному учаснику АТО.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що наведені відповідачем підстави відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо вказаної ділянки, суперечать приписам Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання неправомірним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 18.08.2017р., № Н-21143/0/6-19676/0/21-17, через що ці позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дії начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Євгена Анатолійовича Оберемка, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 18.08.2017р., № Н-21143/0/6-19676/0/21-17, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вказана вимога поглинається вимогою про скасування рішення, яка в розумінні положень ст.162 КАС України є дієвим способом захисту порушеного права позивача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, у встановлений чинним законодавством термін, надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва відповідно до заяви від 24.07.2017р, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суд зазначає, що питання затвердження проекту землеустрою земельної ділянки є повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача у встановлений чинним законодавством термін, надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва відповідно до заяви від 24.07.2017р, належить відмовити.
Проте, враховуючи той факт, що наведені відповідачем підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суперечать приписам Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що з метою відновлення прав позивача, належить вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2017 року, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва.
Відповідно до ст. 9,11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Оберемка Євгена Анатолійовича про визнання неправомірними рішення та дій, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати неправомірним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 18.08.2017р., № Н-21143/0/6-19676/0/21-17.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2017 року, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У повному обсязі постанова виготовлена 19.12.2017 року
Суддя Зоркіна Ю.В.
Судове рішення № 71072960, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 14.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/5384/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: