Постанова № 71072940, 13.12.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р. справа №818/1643/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Дахно В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1643/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання неправомірною бездіяльність щодо ненадання відповіді на його заяву від 08.09.2017 №423; визнання неправомірною бездіяльність, що полягає у відмові надати йому можливість зробити копії або фото матеріалів перевірки проведеної за його повідомленням на телефонну лінію 102 про крадіжку з господарства його сестри; зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 №423 у відповідності до Закону України "Про звернення громадян". Свої вимоги мотивує тим, що у серпні 2017 він звернувся на телефонну лінію "102" та повідомив про крадіжку з господарства його сестри. 08.09.2017 він звернувся до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області із заявою, у якій просив надати йому матеріали перевірки для ознайомлення, а також надати можливість зробити копії чи фото цих матеріалів. Проте, в задоволенні його заяви відмовлено в усному порядку, а письмової відповіді взагалі не надано.

Відповідач, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що дії працівників Лебединського ВП є правомірними, оскільки розгляд заяви ОСОБА_1 про крадіжку з домогосподарства його сестри здійснювалось в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративне правопорушення, учасником адміністративного провадження він не був, тому відсутні підстави для надання ОСОБА_1 матеріалів для ознайомлення (а.с.40-41).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, крім того, просив компенсувати йому судові витрати, пов'язані з прибуттям у судове засідання, добові та компенсації за відрив від звичайних занять.

Представник відповідача Дахно В.П. проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що у серпні 2017 року ОСОБА_1 зателефонував до служби "102" та повідомив про крадіжку з домогосподарства його сестри.

08.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області із заявою №423, у якій просив надати йому матеріали перевірки для ознайомлення, а також надати можливість зробити фотокопії документів (а.с.5). Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 7 вказаного Закону звернення, оформлені належним чинним і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду; якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг визначений статтями 15 та 16 вищевказаного Закону.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян").

Частиною 4 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону, органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

З матеріалів справи вбачається, що Лебединським ВП Сумського РВП Головного управління Національної поліції в Сумській області не була надана відповідь на заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 №423, чим порушені вимоги ст. 19 Закону України "Про звернення громадян".

Тому вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненадання відповіді на його заяву від 08.09.2017 №423 є обґрунтованою.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність відповідача, що полягає у відмові надати йому можливість зробити копії або фото матеріалів перевірки проведеної за його повідомленням на телефонну лінію "102" про крадіжку з господарства його сестри, суд вважає вказану позовну вимогу передчасною, оскільки заява ОСОБА_1 відповідачем не була розглянута у встановленому законом порядку, рішення про відмову позивачу в ознайомленні з матеріалами справи не приймалося, письмова відповідь йому не направлялася.

Отже належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 №423 у відповідності до Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Головне управління Національної поліції в Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело належними та допустимими доказами факт розгляду заяви позивача у відповідності до вимог діючого законодавства.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 №423 та зобов'язати розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 №423 у відповідності до Закону України "Про звернення громадян".

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Згідно зі ст. 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, на підтвердження судових витрат, що пов'язані із прибуттям до суду 04.12.2017 та 13.12.2017, позивач надав проїзні документи: чек №194435 від 04.12.2017 на суму 8,63 грн., квиток серії ААВЖ №488008 від 04.12.2017 на суму 35 грн., чек №453152 від 13.12.2017 на суму 38,73 грн., квитанція серія АБІА №067260 від 04.12.2017 на суму 38,73 грн., квиток серії ВВВЄ №612491 на суму 4 грн., а всього на загальну суму 125,09 грн., які підтверджують факт понесення витрат позивача на прибуття до суду 04.12.2017 та 13.12.2017 (а.с.67).

Отже, витрати на переїзд можуть бути відшкодовані в сумі вартості наданих позивачем квитків, а саме 125,09 грн.

Крім цього, позивач просить компенсувати добові в сумі 60 грн. за кожен день прибуття до суду (60грн.*2 дні=120 грн.), посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" (далі - постанови КМ України № 590) та на Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі - Інструкція).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КАС України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що позивач прибував в судові засідання з іншого населеного пункту, йому необхідно компенсувати добові за 2 дні проведення судових засідань в сумі 120 грн.

Суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" № 590 від 27 квітня 2006 року передбачено, що компенсація за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

При цьому відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов'язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду. При цьому, сторона, яка заявляє до відшкодування ці витрати, зобов'язана довести належними та допустимими доказами обґрунтованість цих витрат, зокрема їх розмір.

Позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування компенсації витрат, пов'язаних з втраченим заробітком та компенсації за відрив від звичайних робіт в загальній сумі 200грн., а саме: 04.12.2017 з 13 до 19 год. в сумі 120 грн., 13.12.2017 з 07 до 11 год. в сумі 80 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог (з трьох вимог задоволено дві), суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 163,39 грн. ((125,09 грн + 120 грн) : 3 х 2).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 №423.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області (м.Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23, ідентифікаційний код 40108777) розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 №423 у відповідності до Закону України "Про звернення громадян".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23, ідентифікаційний код 40108777) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в рахунок відшкодування судових витрат 163,39 грн. (сто шістдесят три грн. 39 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя C.О. Бондар

Повний текст постанови складено 14 грудня 2017 року.