Ухвала суду № 71072873, 13.12.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 грудня 2017 р. Справа № 818/1747/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі №818/1747/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк Михайлівський» Волков О.Ю.), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невключенні даних про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору банківського вкладу "Суперкапітал" (Інвестиційний)(з виплатою процентів щомісячно) №980-019-000219268 від 11.04.2016 на суму 14000 грн.;

- зобов'язати відповідача включити дані про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору банківського вкладу "Суперкапітал" (Інвестиційний)(з виплатою процентів щомісячно) №980-019-000219268 від 11.04.2016 на суму 14000 грн. та подати вказаний перелік до Виконавчої дирекції Фонду для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

05.12.2017 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.63), у зв'язку з пропуском встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що ОСОБА_1, дізналася про порушення своїх прав у серпні 2016 року, а про нікчемність правочину у січні 2017 року. Позовна заява датована 13.11.2017. Таким чином, з моменту коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, сплив шестимісячний строк.

Позивач надіслала суду заяву, в якій заперечувала проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи свою позицію тим, що про порушене право вона дізналася з листа ПАТ «Банк Михайлівський» від 06.06.2017 №ЗГ/19923, який було отримано 24.06.2017, де повідомлялось ОСОБА_1 про відсутність підстав для включення інформації про нього до переліку рахунків через те, що за своїм суб'єктним складом договір від 11.04.2016 №980-019-000219268, не відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових установ» (а.с.17).

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Приймаючи до уваги вказане, розгляд поданого клопотання проведено у відсутності відповідача.

Суд, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи приписи вказаної норми, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується, з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто порушенням суб'єктивного права, а з іншого боку - із суб'єктивним моментом, тобто коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо позивач доведе, що йому стало відомо про порушення свого права пізніше, перевага повинна надаватись суб'єктивному моменту.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

В судовому засіданні встановлено, що 29.11.2016 позивач звернулася до ПАТ «Банк Михайлівський» з заявою, в якій просила включити інформацію про нєї до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести виплати відшкодування коштів у розмірі 14000,00 грн., оскільки вважала, що вона прирівняна до вкладника, який має право на відшкодування коштів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с.50).

На вказане звернення позивач 24.06.2017 отримала від ПАТ «Банк Михайлівський» відповідь за №ЗГ/19923 від 06.06.2017 (а.с.17), якими позивача повідомлено, що перекази коштів (транзакції), здійснені ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 19.05.2016 року на суму 14000,00 грн. та 10000,00 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-019-000219268 11.04.2016 року на рахунок №26200523410802, що належить ОСОБА_1 є нікчемним на підставі ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України та ст. 37, пунктів 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізналася з моменту коли їй надійшов лист від ПАТ «Банк Михайлівський» від 06.06.2017 №ЗГ/19923 (а.с.17), тобто це дата - 24.06.2017 р., що вбачається з відбитку штемпеля на конверті (а.с.51). Зі змісту цього листа ОСОБА_1 і дізналася про те, що їй відмовлено у включенні інформації про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При, цьому позовну заяву було подано до суду 13.11.2017 (а.с.3), про що свідчить дата на штемпелі суду на першому аркуші позову, тобто в межах передбаченого законом шестимісячного строку.

Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У рішенні у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

З огляду на наведене, суд визнає, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому вважає за необхідне у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

Керуючись ст. ст. 155, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 818/1747/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи

Суддя О.М. Кунець