Рішення № 71068098, 12.12.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3342/17

за позовом: Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Пилип'юка Василя Богдановича

про стягнення 34 748,77 грн

Представник сторін:

від позивача - Іванов В.В., довіреність № 207 від 13.06.16;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Комунальне підприємство по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Пилип'юка Василя Богдановича заборгованості у розмірі 34 748,77 грн , з яких 29557,84 грн - основного боргу, 3619,12 грн - пені, 410,65 грн - 3% річних та 1161,16 грн втрат від інфляції.

Ухвалою від 14.11.2017 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду і порушив провадження у справі.

Відповідач в судове засідання 12.12.2017 не з'явився, відзив на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с. 51).

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, неподання ним відзиву на позов, не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній доказами.

Господарський суд не визнавав явку повноважного представника відповідача у судове засідання обов'язковою, а відтак відсутність представника у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи.

Положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.12.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 12.12.2017 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 між Комунальним підприємством по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Пилип'юком Василем Богдановичем (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст № 277 (далі - Договір) (а.с. 7- 8).

Відповідно до п.1.1. даного Договору Орендодавець на підставі погодження Кіровоградської обласної ради від 04.11.2016 № 20-2165/1 та за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - Майно), загальною площею 108,93 кв.м, розміщене на земельній ділянці площею 76,25 кв.м. за адресою: м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2 на І поверсі, вартість якого визначена на підставі балансу і становить балансову (залишкову) вартість у сумі 221167,66 грн (вартість майна згідно звіту про оцінку - 767397,69 грн) з метою здійснення побутового обслуговування населення (ремонт меблів).

Розділом 3 Договору визначено щомісячний розмір орендної плати та строк внесення орендної плати орендарем.

Так, відповідно до п. 3.1.Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку, пропорції розподілу та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області затвердженої рішенням Кіровоградської обласної ради від 27.07.2012 № 333 і становить з ПДВ - за перший місяць оренди - грудень 2016 - 3287,02 грн у місяць.

Індексація орендної плати у 2016 році не проводиться.

Відшкодування плати за користування земельною ділянкою становить 161,33 грн у місяць без ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата та плата за користування земельною ділянкою перераховується Орендодавцю в строк до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків на оплату.

Відповідно до п 3.4. Договору до орендної плати не включаються плата за комунальні послуги: забезпечення електроенергією, теплом, водопостачання та водовідведення, вивіз твердих відходів, обслуговування та ремонт комунальних мереж, елементів приміщень, догляд за прибудинковою територією, охорона внутрішньої території, її упорядкування та витрати на утримання орендованого майна, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати орендодавець. Такі суми сплачуються орендарем окремо в строк: по електропостачанню не пізніше 5 днів після виставлення рахунку на оплату, але не пізніше 25 числа поточного місяця, по іншим комунальним послугам до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків. При зміні тарифів на комунальні послуги сума до сплати збільшується на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Згідно п. 5.2. Договору орендар зобов'язався перед орендодавцем своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, комунальні послуги та витрати на утримання орендованого майна в порядку, визначеному пунктами 3.3, 3.4 Договору.

Невід'ємними частинами Договорів є додатки до них: розрахунки орендної плати та комунальних послуг, акти приймання передачі орендованого майна, які підписані представниками сторін без зауважень чи заперечень і скріплені печатками.

Згідно пункту 10.1. Договору сторони погодили, що останній діє з 01.12.2016 по 31.10.2019 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, на продовження або зміну Договору, даний Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, крім розміру орендної плати та відрахування комунальних платежів. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору (пункт 10.5. Договору).

Договір №277 від 01.12.2016 підписано повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Факт передачі орендодавцем зазначеного приміщення орендарю підтверджується актом приймання-передачі від 01.12.2016 (а.с. 9).

Як зазначає позивач (Орендодавець), відповідач свої зобов'язання за договором оренди нерухомого майна № 277 від 01.12.2016 щодо своєчасної сплати орендних та інших платежів належним чином не виконав, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором з орендної плати та відшкодування плати за комунальні послуги за період з 01.05.2017 по 01.11.2017 у сумі 29557,84 грн (а.с. 41), що і стало підставою для звернення до господарського суду з позовом у даній справі.

При вирішенні спору господарський суд враховує, що до орендних правовідносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а щодо оренди державного та комунального майна, застосовуються відповідні положення спеціального Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2).

Відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Отже, змістом договору оренди є строкове платне користування майном з метою провадження господарської діяльності.

В статті 286 Господарського кодексу України зазначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди державного та комунального майна (ст. 10); своєчасне та повне внесення орендної плати є основним обов'язком орендаря (ч. 3 ст. 18).

Умовами укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 277 від 01.12.2016, об'єктом оренди якого є комунальне майно, визначено розмір орендної плати, яка становить 3287,02 грн за перший місяць оренди - грудень 2016 та за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць, а також встановлено строки її внесення - на протязі 5-ти днів після одержання рахунків.

Крім того, пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що до орендної плати не включаються плата за послуги, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати Орендодавець та витрати на утримання орендованого майна. Такі суми сплачуються Орендарем окремо. Розрахунок послуг додано до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, майно за договором № 277 від 01.12.2017 передано відповідачу згідно акта приймання-передачі від 01.12.2016. Докази повернення майна з оренди в матеріалах справи відсутні.

Позивачем виписано рахунки-фактури для оплати за період грудень 2016 - жовтень 2017 орендної плати, відшкодування плати за користування земельною ділянкою та витрат на утримання майна, а саме: електроенергії, водопостачання і водовідведення, вивезення твердих побутових відходів, експлуатаційні витрати, охорони приміщення (а.с. 10-27). Вказані рахунки-фактури отримано відповідачем, що підтверджується наданим до справи витягом із журналу (а.с. 28-40).

В силу норм ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання, яке виникає з договору, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Натомість, з наявних у справі матеріалів слідує, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди №277 від 01.12.2016 виконував неналежним чином, виставлені позивачем для оплати за договором рахунки-фактури за період оренди грудень 2016 - жовтень 2017, оплачені відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі.

За розрахунком позивача (а.с. 41), відповідач за період грудень 2016 - жовтень 2017 має заборгованість з: орендної плати та її індексації в розмірі 18039,58 грн, відшкодування земельного податку - 855,10 грн, водопостачання та водовідведення - 546,11 грн, електроенергія - 2083,49 грн, вивіз сміття - 378,36 грн, експлуатаційні витрати - 3699,41 грн, прибирання - 1583,88 грн, охорона приміщення - 2371,91 грн, що всього становить 29557,84 грн.

Згідно статей 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано заборгованість згідно розрахунку позивача.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ФОП Пилип'юка В.Б. суми основного боргу за договором оренди нерухомого майна № 277 від 01.12.2016 за період грудень 2016 по жовтень 2017 в розмірі 29557,84 грн.

При розгляді позовних вимог про стягнення з ФОП Пилип'юка В.Б. пені в розмірі 3619,12 грн, 3% річних в розмірі 410,65 грн та втрат від інфляції в розмірі 1161,16 грн, господарський враховує наступне.

Статтею 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди №277 від 01.12.2016 виконував неналежним чином, оплату орендних платежів проводив із порушенням строків, встановлених умовами договорів, та не у повному обсязі, чим порушив умови Договору, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 3619,12 грн за загальний період з 06.01.2017 по 08.11.2017.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 3.7., 3.9. Договору № 277 від 01.12.2017, сторони досягли згоди про те, що у випадку несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування орендної плати та плати за користування земельною ділянкою орендодавець має право нарахувати орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день оплати, яка підлягає сплаті за весь період прострочення; у випадку несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування плати за комунальні послуги, окрім послуг по електропостачанню, орендодавець має право нарахувати орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день оплати відповідно до чинного законодавства України, яка підлягає сплаті за весь період прострочення; у випадку несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування плати за послуги по електропостачанню орендодавець має право нарахувати орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день оплати відповідно до чинного законодавства України, яка підлягає сплаті за весь період прострочення.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 3619,12 грн (а.с. 42) за загальний період з 06.01.2017 по 08.11.2017.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги про стягнення пені в сумі 3619,12 заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних (а.с 43, 44), господарський суд зазначає, що такий розрахунок є правильним, а тому з відповідача підлягають стягненню 3% річних за загальний період з 06.01.2017 по 08.11.2017 в сумі 410,65 грн та інфляційні за період серпень 2016- вересень 2017 в сумі 1161,16 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 34 748,77 грн, з яких 29557,84 грн - основного боргу, 3619,12 грн - пені, 410,65 грн - 3% річних та 1161,16 грн втрат від інфляції.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1600,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пилип'юка Василя Богдановича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (25022, м. Кропивницький, пл. Г. Майдану, 1, кім. 1, ідентифікаційний код 04013867) 29557,84 грн основного боргу, 410,65 грн - 3% річних, 1161,16 грн інфляційних втрат та 3619,12 грн пені, а також 1600,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили за заявою стягувача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.12.2017.

Суддя В.В.Тимошевська