Постанова № 71066972, 21.11.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5492/17

ПОСТАНОВА

іменем України

16 листопада 2017 року

Хмельницький міськрайонний суд

в складі:головуючого - судді Салоїд Н.М.,

при секретареві - Лоб І.А.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

та представника відповідача - Бучковського І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до

Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, який обґрунтовує тим, що 28 лютого 2017 року їй було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідно до вказаного припису відповідач вимагав усунути нею виявлені порушення вимог законодавства при будівництві двоповерхового гаража, розташованого по АДРЕСА_1 в термін до 21.03.2017 року, а в разі не усунення таких порушень здійснити відповідну перебудову або ж знести вказаний об»єкт будівництва у строк до 21.03.2017 року.

Тоді ж, 28 лютого 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Хмельницькій області був складений протокол про адміністративне правопорушення за ознаками частини 11 статті 96 КУПАП.

14 березня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Денисовим Д.В. за результатами розгляду протоколу та акту перевірки було складено постанову за № 61 згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 11 статті 96 КУПАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800 грн. Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки припис, протокол та акт перевірки контролюючого органу, складались у її відсутності. Вона не відмовлялась від підпису у вказаних документах, і в них внесені завідомо неправдиві відомості. Вона не отримувала жодних повідомлень та викликів стосовно проведення перевірки, складення протоколу та припису. У неї наявні правовстановлюючі документи на об»єкт нерухомого майна (гаража) , що знаходиться по АДРЕСА_1. Надбудова допоміжних приміщень над гаражем прийнята у експлуатацію, про що свідчить декларація про готовність об»єкта до експлуатації від 05.03.2015 року. Просить визнати протиправною та скасувати постанову № 61 від 28.02.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що перевірка була проведена, всередині надбудова над гаражем не оглядалась. Винесена постанова є незаконною. Доказів про те, що позивач експлуатувала закінчений будівництвом гараж не здобуто. Опалення у цьому приміщенні по АДРЕСА_1 відсутнє. Повідомлень про проведення перевірки ОСОБА_3 не отримувала, під час проведення такої перевірки об»єкт не оглядався.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення позивачеві ставлять у вину порушення вимог частини 11 статті 96 КУПАП.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, надав суду пояснення в яких вказав, що позивач повідомлялась про дату перевірки, дату розгляду справи про адміністративне правопорушення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та вказаний лист вручений адресату 12.03.2017 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду 31.05.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 про скасування припису відмовлено та встановлено факт порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Вважає що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений законом, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

28 лютого 2017 року Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Денисовим Д.В. та головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління ДАБІ у Хмельницькій області Кліповим В.А. із залученням головного спеціаліста відділу генерального плану управління архітектури та містобудування, департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради ОСОБА_8 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_3 за направленням для проведення такої перевірки № 120 від 13.02.2017 року для проведення позапланової перевірки та складено акт перевірки згідно якого не представлено документа, який посвідчував прийняття даного об»єкта в експлуатацію.

З цих підстав 28 лютого 2017 року складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_3 усунути виявлені порушення здійснити відповідну перебудову або знести об»єкт будівництва до 21.03.2017 року.

ОСОБА_3 не погодилась із вказаним приписом та оскаржила його до суду. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року постанова суду залишена без змін.

Означені рішення суду мотивовані тим, що ОСОБА_3 відмовилась надати інспектору документи, які б посвідчували право власності на об»єкт нерухомого майна - двоповерховий гараж, закінчений будівництвом, що прибудований до будинку.

Цим рішенням констатовано, що даний двоповерховий гараж виступає за лінію забудови житлового будинку та знаходиться на межі земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_7, що порушує пункт 3.25 та 3.24 ДБН 360-92 Містобудування та суд прийшов до висновку, що позивач допустила порушення статей 34,39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а відповідач дотримався порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю.

Також встановлено, що надані правовстановлюючі документи щодо земельної ділянки на якій розташована надбудова, проте позивачем не надано правовстановлюючих документів на прибудову до гаража, що примикає до житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Відповідно до положень статті 72 КАС України обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п.п.7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до п.п.16-17 вищезазначеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В силу п.п.18, 21 вищезазначеного Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

За таких обставин відповідач наділений повноваженнями щодо проведення перевірки поданого позивачем повідомлення, складання за результатами перевірки акту та протоколу.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 Кодексу). Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 Кодексу). Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено у главі 17 Кодексу.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача про порушення позивачем ч. 11 ст. 96 КУпАП ґрунтуються на фактах, встановлених в акті про недопущення до перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення.

Свідком ОСОБА_8. як представником управління архітектури та містобудування підтверджено факт закінчення будівництва двохповерхового гаража належного до будинку АДРЕСА_1. Представник позивача в судовому засіданні надав фото таблиці надбудови над гаражем, які підтверджують факт закінчення його будівництвом, що узгоджується із актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.02.2017 року.

Означений акт, припис про усунення порушення вимог законодавства від 28.02.2017 року та протокол про адміністративне правопорушення із зазначеною часу і дати розгляду справи, котрі відмовилась підписати ОСОБА_3 направлені їй поштою 09.03.2017 року та отримані нею 12.03.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

За наведених обставин дії суб»єкта владних повноважень є правомірними, а постанова законною, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 17, 69-71, 86, 138, 158-160, 162-163, 167 КАС України, ст.ст. 96, 245, 251, 287- 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, суд -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції про визнання протиправною та скасувати постанову головного інспектора управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області за № 61 від 14 березня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за частиною 11 статті 96 КУПАП відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом 10 діб з часу його проголошення через суд, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя: