Вирок № 71065394, 18.12.2017, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5738/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Кирилюк А.І.

при секретарі Фрейдун А.М..

з участю прокурора Леськів А.В.

захисника Кондра О.Я.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт та угоду про примирення у кримінальному провадженні №32017140000000106 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцьк, Волинської області, освіта вища економічна, громадянина України, судимого 30.06.2017 Луцьким міським судом Волинської області за ч.1 ст.263 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, встановив:

ОСОБА_2, діючи умисно, 28.02.2017 здійснив реєстрацію ТОВ «Шлях вільний» (ЄДРПОУ 41179545) та ставши його службовою особою - директором, з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб'єкту господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), вчинив фіктивне підприємництво. Переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва ОСОБА_2 вчинив всі необхідні дії для реєстрації та відповідно став ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого 28.02.2017 управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №14151020000041135), за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 335, фактично знаходилось за адресою: м.Львів, вул.Голубовича, 19/15, взятого на податковий облік в Шевченківському відділенні Личаківської ОДПІ м.Львова ГУ ДФС у Львівській області. В подальшому, як службова особа ТОВ „Шлях вільний" - ОСОБА_2, у відповідності до ст.67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 16, 47, 168 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), статуту ТОВ „Шлях вільний", затвердженого 28.02.2017 протоколом №1 загальних зборів учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю „Шлях вільний", був зобов'язаним виконувати організаційно-розпорядчі обов'язки - функції по керівництву даним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського та податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), проте, не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності ТОВ „Шлях вільний", з метою прикриття незаконної діяльності підприємств, лише формально рахувався службовою особою - директором ТОВ „Шлях вільний" згідно протоколу №1 загальних зборів учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю „Шлях вільний" від 28.02.2017 та наказу №1 від 28.02.2017 „Про призначення директора ТОВ „Шлях вільний". З метою здійснення незаконної діяльності ТОВ „Шлях вільний", створення видимості реальної господарської діяльності та прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_2 відкрив та використовував рахунки ТОВ „Шлях вільний" НОМЕР_1 у ПАТ„ПУМБ" (МФО 334851) та НОМЕР_2 Західному у ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк" (МФО 305299). В період з 28.02.2017 по 20.09.2017 на рахунки ТОВ „Шлях вільний", відкриті в ПАТ „ПУМБ" (МФО 334851) та ПАТ КБ „Приватбанк" (МФО 305299), надходили кошти від суб'єктів господарської діяльності в якості оплати товарів, робіт, послуг, які в подальшому перераховувалися на рахунки інших підприємств для їх зняття у готівковій формі. Такі дії ОСОБА_2 надавали можливість лише документально оформляти, нібито, проведення господарських операцій, для відображення фіктивних господарських операцій у податковому обліку та конвертації безготівкових коштів у готівкові. Вказана діяльність суперечить чинному законодавству України, а тому є незаконною. Таким чином, у діях ОСОБА_2 було реалізовано злочинну мету, а саме прикриття незаконної діяльності, що входить до складу злочину передбаченого ст. 205 КК України. Однак, працівниками ОВПП ДФС України та ДФС у Львівській області, в результаті проведення слідчих дій, викрито вчинення кримінального правопорушення, вилучено фінансово-господарські документи СПД, зареєстрованих на підставних осіб, серед яких ТОВ „Шлях вільний", зупинено незаконну протиправну господарську діяльність осіб, серед яких ОСОБА_2, яка полягала лише у документальному прикритті, нібито, здійснення господарських операцій та конвертації безготівкових коштів у готівкові, шляхом зняття їх як поворотну фінансову допомогу. Працівниками ДФС у Львівській області встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у ТОВ „Шлях вільний", відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької (економічної) діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, що свідчить про нікчемність укладених ними угод.

30.11.2017 року між прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області Леськів А.В. та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Прокурор Леськів А.В. в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена із ОСОБА_2, оскільки така угода відповідає вимогам КПК України. Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Кондра О.Я. просили затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому, обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, і пояснив, що він повністю розуміє свої права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також наслідки невиконання даної угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, - фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, визнає повністю.

Судом встановлено, що при укладенні угоди обвинувачений цілком розуміє права визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами, визначена у межах санкцій ч.1 ст.205 КК України.

Як вбачається з вироку Луцького міського суду Волинської області від 30.06.2017 року, ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст.263 КК України та призначене покарання у виді позбавлення волі на 3 (три) роки із звільненням від покарання на підставі ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік.

З урахуванням вимог ч. 3 ст. 72 КК України, згідно якої основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, а тому покарання в виді штрафу слід виконувати самостійно.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 394, 472, 474, 475 КПК України, суд -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №32017140000000106, укладену 30 листопада 2017 року між прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області Леськів А.В. та підозрюваним ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу ОСОБА_2 за цим вироком виконувати самостійно від призначеного ОСОБА_2 вироком Луцького міського суду Волинської області від 30.06.2017 за ч.1 ст.263 КК України покарання у виді позбавлення волі на 3 (три) роки із звільненням від покарання на підставі ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням обов'язків визначених вироком суду, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя(підпис). З оригіналом згідно.

Суддя