Ухвала суду № 71061383, 18.12.2017, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/543/17

Провадження № 1-кп/617/116/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.

при секретарі - Борщ Л.В.

за участю прокурора - Карапетян Л.А.

потерпілого - ОСОБА_1

цивільного позивача - ОСОБА_2

цивільного відповідача - ПАТ «Страхова компанія «Юнівес»

та обвинуваченої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, громадянки України, освіта вища, непрацюючої, заміжньої, маючої малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

за ознаками злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 23 грудня 2016 року, близько 11 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «MERCEDES-DENZ GL 450», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі по вул. Центральній Набережній в с. Зарічне Вовчанського району Харківської області від буд. 2/6 в напрямку автодороги Харків-Вовчанськ КПП «Чугунівка» -наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, а саме з головною дорогою «Харків-Вовчанськ КПП «Чугунівка», не надала перевагу в русі транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, чим грубо порушила п.п.16.3, 16.11 «Правил дорожнього руху України», згідно яких:

п.16.3. «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам особам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, - світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм -перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів».

16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.»

та допустила зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21091» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що рухався по головній дорозі «Харків-Вовчанськ КПП «Чугунівка» від м. Харкова в напрямку м. Вовчанську.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку судово-медичної експертизи № 13-ВЛ/17 від 06 квітня 2017 року потерпілий ОСОБА_1 отримав наступні тілесні ушкодження: закриту тупу травму грудної клітки у вигляді гематоми в області грудної клітки праворуч по пахвовій лінії та перелому другого правого ребра по передньо-пахвовій лінії; садна в області лоба ліворуч. Вищевказані ушкодження утворились: закрита тупа травма грудної клітки від парної дії тупого твердого предмета (предметів); садна від дії тупого твердого предмета (предметів) по механізму тертя, і могли бути отримані в строк, указаний в установочній частині постанови про призначення судово-медичної експертизи. По ступеню тяжкості закрита тупа травма грудної клітки - тілесне ушкодження середньої тяжкості, що викликало тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні (21 день), згідно пп. 2.2.1. а), б), в), 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6. Садна по ступеню тяжкості як окремо, так і в сукупності до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності, - ці ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6-ть днів, згідно пп. 2.3.2. б), 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, виразилися в тому, що вона, керуючи технічно справним автомобілем марки «MERCEDES-BENZ GL 450» державний номер НОМЕР_1 рухаючись в напрямку нерегульованого перехрестя по другорядній дорозі, повинна була поступитися дорогою транспортним засобам, що наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, а саме автомобілю марки «ВАЗ 21091» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода та водій автомобіля марки «ВАЗ 21091» державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_1, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушені визнала повністю, в скоєному щиро розкаялась. Фактичні обставини справи не оспорювала, пояснивши при цьому, що 23 грудня 2016 року, близько 11 год. 00 хв. вона керувала технічно справним автомобілем Мерседес, разом зі своїм чоловіком, який сидів на пасажирському сидінні, та рухаючись по другорядній дорозі по вул. Центральній Набережній в с. Зарічне, Вовчанського району, Харківської області - почала виїжджати на автодорогу. Почавши рух автомобіля, для того, щоб виїхати на автодорогу Харків-Вовчанськ в сторону м. Харків і майже завершивши поворот ліворуч, знаходячись передньою частиною на смузі руху в сторону м. Харків вона побачила, як зі сторони м. Харкову рухається автомобіль ВАЗ. Вона не всигла зманеврувати в результаті чого сталося зіткнення. Після зіткнення транспортних засобів вона з чоловіком вийшли зі свого автомобіля, щоб надати допомогу пасажиру ОСОБА_2, водію автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 та викликати швидку. На теперішній час шкоду потерпілому вона відшкодувала у повному обсязі.

Враховуючи, що обвинувачена не оспорює фактичні обставини справи та судом встановлено, що вона вірно розуміє ці обставини, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз'яснивши їм правові наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінивши досліджені у справі докази, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі у зв'язку з примиренням з потерпілим, мотивуючи тим, що вона раніше не судима, вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, на теперішній час повністю відшкодувала потерпілому матеріальну та моральну шкоду.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, сповіщався про час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином. Надав суду письмову заяву про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, зазначив, що претензій матеріального та морального характеру в даному кримінальному проваджені до неї не має.

Цивільний позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, сповіщалася про час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності та залишення позовної заяви без розгляду.

Прокурор не заперечував проти заявленого клопотання, вказав, що при таких обставинах ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, провину у скоєному визнала та розкаялась, на теперішній час повністю відшкодувала потерпілому ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду, і відповідно до ст. 46 КК України вона підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а провадження по даній справі закриттю.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, вважає що дане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, віднесено до злочинів невеликої тяжкості.

Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, судом закривається кримінальне провадження (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).

Як зазначено у ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частини 3 та 5 ст. 288 КПК України передбачають, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 46 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

В абз. 5 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, зазначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 злочин вчинила вперше, за місцем проживання характеризувався позитивно, об'єктивно сприймає вчинене нею діяння та його наслідки, висловила жаль з приводу вчиненого, щиро покаялася у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога та психіатра на перебуває, не працює, заміжня, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6.

Обвинуваченій судом було роз'яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи на підставі ст. 46 КК України є нереабілітуючою підставою, між тим вона підтримала заявлене клопотання.

Суд, враховуючи позицію сторони обвинувачення, ту обставину, що діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке інкриміноване обвинуваченій, дійсно мало місце і обвинувачена винна в його вчиненні, а також те, що на теперішній час ОСОБА_3 повністю відшкодувала потерпілому ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду, примирилася з ним, про що останнім подано до суду письмову заяву, вважає можливим звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до вимог ст. 46 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_2 суд залишає без розгляду, в зв'язку з подачею останньою заяви про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 369, 371, 372, 392, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим.

Кримінальне провадження №12013220260001339, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 грудня 2016 року відносно ОСОБА_3 - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду, роз'яснивши їй право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Вовчанський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий - суддя -