Вирок № 71060761, 18.12.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017 425/1703/17

1-кп/425/294/17

Колегія суддів Рубіжанського міського суду Луганської області у складі:

Головуючого судді Синянської Я.М.,

Суддів Москаленко В.В., Романовського Є.О.,

при секретарі

судового засідання Брудницькій О.В.,

за участю прокурора Лугового О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Петрощук К.В., Мозолєва О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, який має вищу освіту, працює на ТОВ «Промінвест Пластік» (м. Рубіжне Луганської області, пл. Хіміків, буд. 2, реєстраційний номер: 30989828), раніше не засуджений, який зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

З обвинувального акту встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», «ЛНР» є терористичною організацією, оскільки має ознаки організації, а саме є стійким об`єднанням трьох і більше осіб, яке створено з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів.

Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ЛНР».

«ЛНР» має чітку ієрархію та структуру, що складається з політичного та силового блоків, які очолюють керівники терористичної організації (відносно яких є окремі кримінальні провадження) та з відома яких структурні підрозділи «ЛНР» здійснюють терористичну діяльність, спрямовану на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, впливу на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об`єднаннями громадян, юридичними особами, привернення уваги до політичних поглядів представників «ЛНР».

Учасники «ЛНР» (відносно яких є окремі кримінальні провадження) безпосередньо брали участь у даній терористичній організації, а також у злочинах, які нею вчинялися, зокрема, у квітні 2014 року, останні, знаходячись в населених пунктах Луганської області України здійснювали публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу України, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України. Вчинювали з цією метою умисні дії, пов`язані з розповсюдженням матеріалів з такими закликами та використанням засобів масової інформації.

13 квітня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/9 від 07.10.2014 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей. До проведення антитерористичної операції, відповідно до ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Положеннями ст. 25 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що керівники та посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній діяльності, несуть відповідальність згідно із законом.

З метою протидії антитерористичній операції, збору і опрацювання інформації про сили та засоби, які використовують правоохоронні та військові органи України в ході її проведення (у подальшому сили та засоби АТО), а також вербування нових членів «ЛНР» та підшукання пособників терористичної діяльності, 7 жовтня 2014 року самопроголошеним Головою «Луганської народної республіки» ОСОБА_5 виданий указ за № 15, згідно з яким передбачається створення незаконного військового формування терористичної організації «Луганської народної республіки» - «Народна міліція». Зокрема, вказане військове формування здійснює збройний опір силам АТО на території Луганської та Донецької областей та забезпечує життєдіяльність зазначеної терористичної організації.

Вказане формування має організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають тяжке військове озброєння та військову техніку. У зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, у кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, яка полягає в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ЛНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Луганської області, встановлення режиму військового стану, протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронних органів України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині луганської області та мають загальну координацію керівництва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2016 року (більш точну дату та час встановити не виявилось можливим) у громадянина України ОСОБА_2, який із засобів масової інформації обізнаний про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної терористичної організації «ЛНР», спрямованих на нанесення шкоди державній безпеці України, а саме насильницьке захоплення державної влади та зміни конституційного ладу, незаконну зміну меж території та державного кордону України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, здійснення терористичної діяльності, виник злочинний умисел, направлений на сприяння діяльності силового блоку терористичної організації «ЛНР» на території Луганської області та надання допомоги у здійсненні збройного опору силам АТО.

Реалізуючи вказаний умисел, у період з січня по березень 2017 року, ОСОБА_2 здійснював збір та передачу інформації військового характеру щодо дислокації та переміщення військової техніки Збройних Сил України у районі населених пунктів Рубіжне, Сєвєродонецьк Луганської області, та використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1, в режимі телефонного зв`язку передав Особа №1, самопроголошеному отаману Рубіжанської станиці «Всевеликого войска Донського», бойовику 6-го окремого мотострілецького козачого полку ім. Платова 2-го армійського корпусу народної міліції «ЛНР» та є особою, підозрюваною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 22015130000000355 від 08.07.2015. за фактом участі останнього у діяльності збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ЛНР».

Відповідно до листа № 2327 від 21.03.2017 Штабу Антитерористочної операції на території Донецької та Луганської областей, факт передачі вказаної інформації сприяв представникам терористичної організації «ЛНР» у здійсненні збройного опору силам АТО, оскільки міг завдати шкоди інтересам держави та призвести до тяжких наслідків.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_2 вчинив умисні дії, спрямовані на сприяння діяльності терористичної організації, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.

18 грудня 2017 року під час судового провадження у м. Рубіжне між прокурором відділу прокуратури Луганської області Луговим О.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_2, у присутності захисника Мозолєва О.О., на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні; сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 258-3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, згідно зі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи ту обставину, що під час судового провадження між обвинуваченим та прокурором було укладено угоду про визнання винуватості, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження відповідно до положень ст. 474 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

У судовому засіданні прокурор Луговий О.Ю. просив затвердити угоду про визнання винуватості, зазначив, що вона відповідає вимогам закону.

Обвинувачений ОСОБА_2, захисник Мозолєв О.О. просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Під час судового засідання, на виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися у тому, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю розуміє: права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він повністю визнає себе винним; вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався у судовому засіданні, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, оскільки її зміст та порядок її укладання відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, очевидна можливість виконання ним взятих на себе за угодою зобов'язань.

Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експерта у розмірі 6932 грн. 08 коп., пов'язані з проведенням фоноскопічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки його провина знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до Постанови про визнання предметів речовими доказами від 28.03.2017 на ноутбуці марки «LENOVO 80 MJ» чорного кольору з s/n НОМЕР_7 містилась інформація (фотографії, відеозаписи, текстові файли) побутового характеру. Враховуючи те, що обвинувачений пояснив, що даний ноутбук є спільною власністю його сім'ї, а також відсутність даних про те, що дане майно містить сліди кримінального провадження, суд вважає за можливе, відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, повернути його власнику, ОСОБА_2

У даному кримінальному провадженні відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.04.2017 накладено арешт, зокрема, на ноутбук марки «LENOVO 80 MJ» чорного кольору з s/n НОМЕР_7. У зв'язку з непризначенням покарання у виді конфіскації майна, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт на дане майно підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 474, 475 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18 грудня 2017 року у місті Рубіжне між прокурором відділу прокуратури Луганської області Луговим Олександром Юрійовичем та обвинуваченим ОСОБА_2, у присутності захисника Мозолєва Олега Олександровича.

Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання за цією статтею, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Керуючись ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та зміну місця роботи.

Скасувати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на залучення експертів у розмірі 6932 (шість тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 08 (вісім) коп. на користь держави на р/р 31117106700071, ЄДРПОУ 37904431, МФО 804013, код 21081100, одержувач УДКСУ.

Речові докази:

- мобільний телефон чорного кольору марки «Lenovo», модель «Galaxy S3», s/n НОМЕР_3, ІМЕІ: НОМЕР_2 з флеш-картою «Transend» об`ємом 16 Gb, який знаходиться у коричневому захисному чохлі, всередині якого містяться дві сім-карти, які визнаються активними у даному телефоні, а саме: life :) - НОМЕР_5 та МТС UKR - НОМЕР_1; фіксатор для сім-карти червоного кольору з № НОМЕР_4 зовні; фіксатор для сім-карти червоного кольору з № НОМЕР_6 зовні, який знаходиться у камері зберігання УСБУ в Луганській області - конфіскувати у дохід держави;

-нагрудний знак із зображенням білого хреста, георгійовських стрічок, російського трикольору та написом «Гвардия России» - знищити;

- ноутбук марки «LENOVO 80 MJ» чорного кольору з s/n НОМЕР_7, який знаходиться у камері зберігання УСБУ в Луганській області - повернути його власнику, ОСОБА_2, після набрання вироку законної сили.

Арешт, накладений відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.04.2017 на ноутбук марки «LENOVO 80 MJ» чорного кольору з s/n НОМЕР_7, який належить ОСОБА_2 - скасувати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України, а обвинуваченим, в той же строк та в тому ж порядку, з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Я.М. Синянська

Судді В.В. Москаленко

Є.О. Романовський