Ухвала суду № 71056114, 12.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 р.Справа № 820/4464/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Величка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2017р. по справі № 820/4464/17

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив суд: визнати протиправним рішення відповідача від 22.06.2017 року № 54186074 про повернення позивачу без прийняття до виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 820/3559/16, виданого 08.12.2016 року Харківським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з 23.06.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно повернуто виконавчий документ без прийняття його до виконання, про що складено відповідне повідомлення від 22.06.2017 року № 54186074, внаслідок невірного, на думку позивача, тлумачення Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року, з урахуванням додаткової постанови від 31 жовтня 2017 року, адміністартивний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) від 22.06.2017 року № 54186074 про повернення ОСОБА_1 без прийняття до виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 820/3559/16, виданого 08.12.2016 року Харківським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з 23.06.2016 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 00015622) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок гривень) грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. п. 1, 6 ч. 1 , ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", ч.ч. 2, 4 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 08 грндня 2016 року Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі № 820/3559/16 про поновлення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 30.08.2000 Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області, на посаді першого заступника начальника Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з 23.06.2016 року.

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою від 12.06.2017 року, згідно з якою просив відкрити виконавче провадження про поновлення на роботі, прийнявши на примусове виконання виконавчий лист від 08.12.2016 року по адміністративній справі № 820/3559/16.

За результатами розгляду заяви позивача щодо примусового виконання виконавчого листа № 820/3559/16 виданого 08.12.2016 року, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято повідомлення від 22.06.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Підставою для прийняття зазначеного повідомлення слугувало те, що у поданому виконавчому документі не дотримано вимоги п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: не зазначено прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що видала виконавчий лист.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист виданий 08.12.2016 Харківським окружним адміністративним судом відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому рішення відповідача про повернення його без виконання ОСОБА_1 є протиправним.

За таких обставин, суд першої інстанції, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 11 КАС України, дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є визнання протиправним та скасування рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.06.2017 року № 54186074.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Згідно з п. 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) (далі - Інструкція № 512/5 ) виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 258 КАС України, за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Виконавчий лист видається судом першої інстанції, якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.

Отже, видача виконавчого листа відноситься до виключних повноважень суду - органу, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення адміністративних справ у встановленому законом процесуальному порядку.

З наявного у матеріалах справи виконавчого листа по справі № 820/3559/16 встановлено, що він виданий Харківським окружним адміністративним судом. Зазначений виконавчий лист підписано суддею - Нуруллаєвим І.С. та помічником судді (секретарем) Король Д.О., підписи яких скріплені печаткою суду із зображення Державного Герба України (а.с.16).

Варто зазначити, що суддя та помічник судді (секретар) є особами, які уповноважені на підписання виконавчого листа, однак вони не є посадовими особами, що видають виконавчий лист, оскільки виконавчий лист видано судом.

Виконавчий лист у адміністративній справі № 820/3559/16, виданий Харківським окружним адміністративним судом, як державним органом, та скріплений печаткою із зображенням Державного Герба України.

Таким чином, виконавчий лист, виданий Харківським окружним адміністративним судом 08 грудня 2016 року у справі № 8820/3559/16, відповідає вимогам, визначеним ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону №1404.

На підставі ч.ч. 1,3 ст.18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Таким чином, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має діяти в інтересах неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, з метою захисту інтересів стягувача.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява № 40450/04) від 15 жовтня 2009 року суд наголосив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів (див. згадане вище рішення у справі "Метаксас проти Греції", п. 19): тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову відповідач не довів правомірність прийнятого рішення.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняте Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України рішення від від 22.06.2017 року № 54186074 про повернення ОСОБА_1 без прийняття до виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 820/3559/16 є протиправним та підлягає скасуванню, з урахуванням ч. 2 ст. 11 КАС України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 161, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2017р. по справі № 820/4464/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.