Ухвала суду № 71056063, 13.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р.Справа № 820/784/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представників сторін : позивача - Карелова К.Ю., відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р. по справі № 820/784/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малороганський молочний завод"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малороганський молочний завод" (далі по тексту - ТОВ «Малороганський молочний завод», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, прийнятої судом, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2016 р. № 0002171304 та № 0002181304.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 року по справі № 820/784/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Малороганський молочний завод" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.12.2016 р. № 0002171304 та № 0002181304.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малороганський молочний завод" (62485, с. Мала Рогань, Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 33368904) сплачену суму судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ - 39599198).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 року по справі № 820/784/17 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що ТОВ «Малороганський молочний завод» в порушення п.169.1, пп.169.2.1 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України у січні-грудні 2014 року та січні-березні 2015 року при утриманні податку з доходів фізичних осіб, до нарахованого доходу у вигляді заробітної плати було застосовано соціальну пільгу до доходів, отриманих працівниками, які не подавали заяву про застосування такої пільги, що за висновком акту перевірки призвело до недоплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 33799,50 грн. У зв'язку з чим, всупереч пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку з доходів фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1, 2, 3, 4 квартали 2014 року та 1 квартал 2015 року подано позивачем з недостовірними відомостями, а саме з ознакою застосування податкової соціальної пільги до доходу, нарахованого (сплаченого) у вигляді заробітної плати на користь платників податку, які не подавали заяв на застосування такої пільги. З урахуванням поданих позивачем заперечень на акт перевірки та доданих до них копій заяв працівників ТОВ «Малороганський молочний завод» про застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом за 2015 рік, було встановлено, що в період з січня по березень 2015 року позивачем правомірно застосовувалась податкова соціальна пільга до доходів наступних платників податків : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, у зв'язку з чим податковим органом зменшено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на 6303,15 грн. Разом з тим, позивачем до заперечень надано заяви від осіб, до доходу яких застосовано податкову соціальну пільгу, не в повному обсязі. Так, у додатках до заперечень було вказано про надання копій заяв про застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом за 2014 рік, які фактично були відсутні серед додатків до заперечень, при цьому загальну кількість аркушів-додатків до заперечень позивачем не зазначено. Враховуючи викладене, вважає, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було цілком правомірно збільшено позивачеві грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 27496,35 грн., застосовано у зв'язку з цим штрафні санкції в сумі 18977,96 грн. та нараховано пеню в сумі 6902,48 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції за подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ з недостовірними відомостями в сумі 1020 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 року по справі № 820/784/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками ГУ ДФС у Харківській області на підставі направлень від 27.10.2016 року № 6288, 6286, 6287, 6289 відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення перевірок суб'єктів господарювання, проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Малороганський молочний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 715/20-40-14-02-07/33368904 від 17.11.2016 року, яким зафіксовано, зокрема, порушення:

- ст. 169, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 33799,50 грн.;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України - податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) 1, 2, З, 4 квартали 2014 року, 1 квартал 2015 року подано з недостовірними відомостями, а саме з ознакою застосування податкової соціальної пільги до доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку у вигляді заробітної плати, які заяв на застосування податкової соціальної пільги не надавали (т.1, а.с.16-51).

ТОВ "Малороганський молочний завод", не погодившись з висновками, викладеними у зазначеному акті перевірки, користуючись своїм правом на адміністративне оскарження, звернулося до начальника ГУ ДФС у Харківській області із запереченнями на акт перевірки та документами на підтвердження викладених обставин (т.1, а.с. 10-15).

Листом від 08.12.2016 року "Про розгляд заперечень до акту від 17.11.2016 р. №715/20-40-14-02-07/33368904" ГУ ДФС у Харківській області позивача було повідомлено, що в ході розгляду заперечень з урахуванням наданих документів, зокрема, прийнято рішення про зменшення суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, яку було визначено за висновками акту перевірки від 17.11.2016 року №715/20-40-1402-07/33368904, на 6303,15 грн., отже, сума донарахувань з податку на доходи фізичних осіб складає 27496,35 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, з урахуванням висновків відповіді на заперечення ТОВ «Малороганський молочний завод», Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.12.2016 року:

- № 0002171304, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 53376,79 грн. (т.1, а.с.9);

- № 0002181304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (т.1, а.с.82).

Позивач, не погодившись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено недопущення позивачем порушень, на які посилався відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а отже, податкові повідомлення-рішення від 13.12.2016 р. № 0002171304 та № 0002181304 підлягають скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними вказаних вище податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту порушених прав позивача в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку є саме скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач вважає порушення позивачем ст.169, пп. «а», пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

У свою чергу, такого висновку відповідач дійшов виходячи з твердження про те, що ТОВ «Малороганський молочний завод» у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року, січні, лютому, березні 2015 року, при утриманні податку з доходів фізичних осіб, до нарахованого доходу у вигляді заробітної плати було застосовано податкову соціальну пільгу щодо доходу працівників, які не надавали заяв про застосування податкової пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Вищезазначене, на думку відповідача, призвело до подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ з недостовірними відомостями, а також до неутримання, ненарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в розмірі 27496,35 грн.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, з наступних підстав.

Згідно з пп.169.1. ст. 169 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, зокрема у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до пп. 169.2.1. п. 169.2 ст. 169 ПК України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги). Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Як встановлено підпунктом «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

За приписами пп. в) п. 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України платники податку на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Так, згідно з абз.2 п.44.6 ст.44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до абз.2 п.44.7 ст.44 ПК України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до перевірки не було надано заяви працівників ТОВ «Малороганський молочний завод» про застосування при оподаткуванні їх доходів податкової соціальної пільги.

Разом з тим, ТОВ "Малороганський молочний завод" після отримання акту перевірки скористалось правом подання до контролюючого органу заперечень, разом з якими подало до ГУ ДФС у Харківській області копії заяви працівників підприємства про застосування податкової соціальної пільги.

На підставі наданих до заперечень заяв про застосування податкової соціальної пільги відповідачем було встановлено, що в період з січня 2015 року по березень 2015 року вказана пільга правомірно застосовувалась до нарахованого доходу у вигляді заробітної плати по наступним платникам податку: ОСОБА_3 НОМЕР_3 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_4 НОМЕР_4 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_5 НОМЕР_5 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_6 НОМЕР_6(заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_7 НОМЕР_7 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_8 НОМЕР_8 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_9 НОМЕР_9 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_10 НОМЕР_10 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_11 НОМЕР_11 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_12 НОМЕР_12 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_26 НОМЕР_13 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_13 НОМЕР_14 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_27 НОМЕР_15 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_15 НОМЕР_16 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_16 НОМЕР_17 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_17 НОМЕР_18 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_28 НОМЕР_19 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_19 НОМЕР_20 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_20 НОМЕР_21 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_21 НОМЕР_22 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_22 НОМЕР_23 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_23 НОМЕР_25 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_29 НОМЕР_24 (заява від 04.09.2015 р.).

У зв'язку з чим, за результатами розгляду заперечення позивача на акт перевірки від 17.11.2016 р. №715/20-40-14-02-07/33368904 та відповідно до вимог п.44.6. ст. 44 Податкового кодексу України підприємству ТОВ "Малороганський молочний завод" було зменшено на 6303,15 грн. суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, визначену за висновками акту перевірки від 17.11.2016 р. №715/20-40-14-02-07/33368904, в результаті чого сума донарахувань з податку на доходи фізичних осіб склала 27496,35 грн.

Як стверджував відповідач у відповіді на заперечення, підприємством ТОВ "Малороганський молочний завод" не вказано у запереченнях кількість аркушів-додатків, а також в переліку додатків до заперечення було включено копії заяв про застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом за 2014р., які фактично були відсутні серед додатків наданих до заперечення.

З огляду на викладене, відповідачем зазначено, що застосування податкової соціальної пільги правомірно до нарахованого доходу у вигляді заробітної плати здійснювалось підприємством неправомірно.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що представником позивача до суду матеріалів справи було надано до суду копії заяв про застосування податкової соціальної пільги до нарахованого доходу у вигляді заробітної плати у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року, січні, лютому, березні 2015 року до наступних платників податків: ОСОБА_3 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_4 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_5 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_6 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_7 (заява від 03.01.2014р.), ОСОБА_8 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_30 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_9 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_10 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_11 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_12 (заява від 27.06.2014р.), ОСОБА_26 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_13 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_27 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_31 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_32 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_16 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_17 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_18 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_19 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_20 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_21 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_22 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_23 (заява від 28.08.2014р.), ОСОБА_24 (заява від 04.09.2014 р.), ОСОБА_33 (заява від 03.01.2015 р.), ОСОБА_34 (заява від 03.01.2014 р.), ОСОБА_35 (заява від 27.06.2014 р.), ОСОБА_36 (заява від 01.01.2015 р.), ОСОБА_37 (заява від 26.09.2014 р.).

Також матеріали справи містять копію наказу про затвердження форми журналу обліку заяв про застосування податкової соціальної пільги від 30.12.2013 року за підписом директора ТОВ "Малороганський молочний завод" (а.с. 227), а також копію журналу обліку заяв про застосування податкової соціальної пільги працівникам, якими підтверджується фактичне подання вказаними вище працівниками ТОВ «Малороганський молочний завод» за місцем роботи заяв про застосування при оподаткуванні їх доходів податкової соціальної пільги.

З приводу доводів відповідача про те, що позивачем до заперечень не були надані заяви працівників ТОВ «Малороганський молочний завод» про надання податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом за 2014 рік, колегія суддів зазначає, що податковим органом не було складено жодного документу, яким би було зафіксовано факт ненадання позивачем вказаних документів.

Слід відмітити, що згідно з приписами ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Відтак, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування ТОВ "Малороганський молочний завод" податкової соціальної пільги до нарахованого доходу у вигляді заробітної плати до працівників підприємства у спірний період.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не подано ані до суду першої, ані на вимогу суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження факту ненадання заяв працівників ТОВ «Малороганський молочний завод» в повному обсязі.

Надані відповідачем копії відповіді на заперечення позивача від 08.12.2016 року та додатків № 9 до акту перевірки, складених за результатами розгляду заперечень, на думку колегії суддів, не є такими доказами, оскільки складені заінтересованими особами податкового органу та не фіксують факт відсутності додатків до заперечень безпосередньо в момент їх подачі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факту неподання ТОВ «Малороганський молочний завод» заяв працівників про застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом за 2014 рік.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивач, скориставшись правом подання заперечень на акт перевірки, та подавши разом із запереченнями у встановлений законом строк копії заяв працівників ТОВ «Малороганський молочний завод» за 2014-2015 роки, підтвердив правомірність застосування податкової соціальної пільги у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року, січні, лютому, березні 2015 року, при утриманні податку з доходів фізичних осіб.

Положеннями ст. 176.2 пп. б Податкового кодексу України передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Отже, приписами Податкового кодексу України на податкового агента покладається обов'язок подавати розрахунок суми доходу у зазначені строки.

Подання інформації про фізичних осіб - платників податків на час здійснення спірних відносин здійснювалось у відповідності до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінстерством доходів і зборів України № 49 від 21.01.2014 року (був чинним до 01.04.2015 року) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 р. № 4 (набув чинності з 01.04.2015 року).

За змістом пункту 2.1 вказаних вище Порядків податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

У відповідності до пункту 3.8. вказаних вище Порядків у графі 8 "Ознака податкової соціальної пільги" відображається ознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до цього Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).

Оскільки судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції правомірність застосування ТОВ Малороганський молочний завод" податкової соціальної пільги до нарахованого доходу у вигляді заробітної плати до працівників підприємства протягом 2014-2015 років, колегія суддів вважає, що позивачем подано до контролюючого органу податкові розрахунки про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма 1-ДФ) , що містять достовірну інформацію щодо наявності податкової соціальної пільги.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вказує на відсутність у діях позивача порушення пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України у вигляді подання податкових розрахунків про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма 1-ДФ) з недостовірними відомостями.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 13.12.2016 р. № 0002171304 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 27496,35 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18977,96 грн. та нарахування пені в сумі 6902,48 грн., а також № 0002181304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р. по справі № 820/784/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18.12.2017 р.