Постанова № 71055984, 12.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ''Еко-сервіс'' на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 р. по справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Еко-сервіс'', за участю третьої особи ОСОБА_4 про застосування заходів реагування державного нагляду ,-

ВСТАНОВИВ:

13.06.2016 року Державна екологічна інспекція Північно-Західного Чорного моря звернулася до суду з позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс" та просила призупинити виконання робіт, надання послуг ТОВ "Еко-Сервіс" пов'язаних з експлуатацією очисних споруд до моменту одержання позитивного висновку державної екологічної експертизи (справа № 815/2837/16) та призупинити виконання робіт, надання послуг ТОВ "Еко-Сервіс" у результаті яких здійснюється самовільне водокористування (справа № 815/2838/16).

Ухвалою суду від 02 серпня 2016 року об'єднано позовні вимоги Державної екологічної інспекції Північно-Західного Чорного моря до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс" про застосування заходів реагування в одне провадження, присвоївши адміністративній справі єдиний номер № 815/2837/16.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року позов Державної екологічної інспекції Північно-Західного Чорного моря був задоволений.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року - залишено без змін.

У червні 2016 року ТОВ "Еко-Сервіс" звернулося до суду з позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного Чорного моря визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Еко-сервіс" з 25.05.2016 року по 30.05.2016 рік, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами; скасувати припис Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 06.06.2016 року №4

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року адміністративний позов ТОВ "Еко-Сервіс" був задоволений .

15.12.2016р. представник ТОВ "Еко-Сервіс" звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі №815/2837/16 за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного Чорного моря до ТОВ "Еко-Сервіс", за участю третьої особи ОСОБА_4 , про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), посилаючись на те, що після розгляду справи у першій та апеляційній інстанції ТОВ «Еко-сервіс» стала відома обставина, що мала б суттєве значення для суду при розгляді справи, а саме, те, що 15.11.2016р. згідно з ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили постанова Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2016р. по справі № 815/3007/16 за адміністративним позовом ТОВ «Еко-сервіс» до Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря про визнання протиправними дій та скасування припису, якою був задоволений адміністративний позов ТОВ «Еко-сервіс», визнані незаконними дії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Еко- сервіс» з 25.05.2016 р. по 30.05.2016р., за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, скасовано припис Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 06.06.2016 року №4.

На думку представників ТОВ «Еко-сервіс», ця обставина не була і не могла бути відома ні сторонам, ні суду під час вирішення справи, але очевидно впливає на правильність ухваленого судового рішення, оскільки задовольняючи позов ТОВ «Еко-сервіс» у справі № 815/3007/16 судами встановлено наступні факти: відсутність законних підстав для призначення проведення позапланової перевірки ТОВ «Еко-сервіс», оформлення документів на проведення перевірки відбулося з численними порушеннями, відсутність необхідності у ТОВ «Еко-сервіс» отримувати дозвіл на спеціальне водокористування та висновок державної екологічної експертизи.

Також, представник відповідача зазначив, що за умови визнання судами першої та апеляційної інстанції у справі №815/3007/16 незаконними дій Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Еко-сервіс» за результатами якої складено акт, який покладено в основу Постанови у справі №815/2837/16, унеможливлює задоволення позову Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про застосування заходів реагування, а тому, на думку відповідача, наявні підстави для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі №815/2837/16 було відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою представник ТОВ "Еко-сервіс" подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану ухвалу прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, та просив її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися - представник заявника -відповідача подав письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому суд відповідно до п. 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню та погоджується із вимогами апелянта з наступних підстав:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що ТОВ "Еко-сервіс" займається обробленням та знешкодженням безпечних відходів. Види діяльності за КВЕД: збирання безпечних відходів.

Державною екологічною інспекцією Північно-Західного Чорного моря відповідно до колективного звернення водіїв асенізаторських автомобілів від 08.12.2015 року, на підставі згоди Державної екологічної інспекції України віл 20.05.2016 року за № 2/2-533, наказу Державної екологічної інспекції Північно-Західного Чорного моря від 24.05.2016 року за № 134, направлення на проведення позапланової перевірки, в період з 25.05.2016 року по 30.05.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України суб'єктом господарювання ТОВ "Еко-Сервіс".

За результатом проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Еко-Сервіс".

Під час перевірки було надано: акт на перевірку герметичності ємкостей КУ-200 №1 та КУ-200 №2 від 11.05.2016 року; договір від 15.05.2015 року щодо надання послуг екологічного характеру між TOB "Еко-сервіс" та TOB "Науково-технічне комерційне підприємство хіміко-аналітична лабораторія 4" згідно якого TOB "Науково-технічне комерційне підприємство хіміко-аналітична лабораторія 4" здійснює відбір проб води у скидному каналі очисних споруд TOB "Еко-сервіс" та в лимані в районі скиду (200 м.). Отримані акти відбору проб №10/15, 17/15, протоколи вимірювань показників складу вод №10/15-1, №10/15-2, №17/15-1, №17/15-2, №17/15-3; договір №416/15 від 02.06.2015 року щодо проведення лабораторних досліджень для ведення відомчого лабораторного контролю між TOB "Еко-сервіс" та Білгород-Дністровським міськрайонним відділом лабораторних досліджень ДУ "Одеський ОЛЦ ДСЕСУ"; довідка на очисних спорудах які знаходяться у смт. Затока Лиманського району водопостачання та водовідведення відсутнє. Вода питна для господарських потреб - привозна; довідка від 24.05.2016 року щодо технологічної схеми приймання та оброблення рідких побутових відходів (далі - РПВ) на очисних спорудах: РПВ, які поступають автотранспортом зливаються в проміжні бетонні ємності в яких відбувається відділення різних побутових домішок на спеціальній решітці. Далі РПВ поступають на установку КУ-200 в яких знаходиться робочий мул в якому відбувається біологічне очищення та відділення твердих фракцій, а освітлена рідка фракція подається на хімічне очищення, а саме на поля фільтрації, через поля фільтрації РПВ поступають в обвалування (відстійники) площиною 3,3 га звідки шляхом природного дренажування попадає у природне середовище; також надано лист завідуючому Білгород-Дністровським міськрайонним відділом лабораторних досліджень від 18.05.2016 року щодо складання договору на проведення бактеріологічних та хімічних досліджень стічних вод (РПВ), до і після очистки на базі Білгород-Дністровського міськрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ "Одеський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України".

У ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ "Еко-сервіс" встановлено факт провадження відповідачем господарської діяльності без одержання документів дозвільного характеру, одержання яких передбачено законом, а саме: відсутність висновку державної екологічної експертизи на об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку згідно п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 808 від 28.08.2013 року, що є порушенням ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу" та відсутність дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України.

Задовольняючи адміністративний позов та приймаючи постанову від 12 вересня 2016 року, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки ТОВ "Еко-Сервіс" здійснює експлуатацію об'єкту з оброблення та знешкодженням безпечних відходів, який має значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища на березі Білгород - Дністровського лиману без наявності висновку державної екологічної експертизи та експлуатацією очисних споруд, в результаті яких здійснюється самовільне водокористування без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Судом апеляційної інстанції було встановлено,що незаконність дій Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря при проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Еко- сервіс» з 25.05.2016 р. по 30.05.2016р., за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, на підставні якого був внесений припис Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 06.06.2016 року №4 , протиправність якого також була встановлена постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2016р. по справі № 815/3007/16 , яка набула законної сили згідно з ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016р.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Стаття 13 Конвенції ( 995_004 ) прямо виражає обов'язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи та вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (див. справу "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland) [GC], N 30210/96, п. 152, ECHR 2000-XI та п.63-65 рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), яке набуло статусу остаточного від 15 січня 2010 року).

Зміст зобов'язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції ( 995_004 ) залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (див. згадане вище рішення у справі Кудли, пп. 157-158; та рішення у справі "Вассерман проти Росії" (N 2) (Wasserman v. Russia) (no. 2), N 21071/05, п. 45, від 10 квітня 2008 року).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X та п. 46 рішення у справі «Устименко проти України» (Заява № 32053/13), яке набуло статусу остаточного 29/01/2016).

Апеляційний суд ,враховуючи практику ЄСПЛ та додержанням стандарту Конвенції ,зазначеному у ст.6 - доступу до правосуддя, вважає у цьому випадку, у зв'язку із особливими обставинами передбаченими національним законом - нововиявленими -ч. 2 ст.і 245 КАС України , а саме : набуттям законної сили судовим рішенням справі № 815/3007/16 ,де вказані істотні обставини для справи , що не були і не могли бути відомі Товариству з обмеженою відповідальністю ''Еко-сервіс'',що звернулось із заявою, на час розгляду справи щодо застосування заходів реагування державного нагляду-вважає можливим відійти від принципу resjudicata.

Згідно із висновком ВСУ ,обов'язковим для застосування в порядку ст.244-2 КАС України , викладеним Постанові від 27 січня 2015 року по справі № 21-425а14, що лише дотримання встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місцем проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Саме невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконного або протиправного наказу може бути скасоване.

Крім того, принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelasv. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38та п.71. Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04 ).

Таким чином , вищевказаний висновок зроблений у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року по справі № 21-425а14,що неправомірна перевірка - не породжує юридичних наслідків , враховуючи принцип «належного урядування» має враховуватись судом при розгляді справи.

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року).

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див.п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р).

Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див.п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3. ч.1. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Таким чином , враховуючи Практику ЄСПЛ , а також що державні органи, які не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій,нововиявлені обставини, встановлені судовим рішенням , яке набуло законної сили, та які не потребують подальшого доказування в порядку ч.1 ст.72 КАС України, вчасне звернення заявника , апеляційний суд доходить до висновку , що заява ТОВ ''Еко-сервіс'' про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. - підлягає задоволенню, із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.8,ч.1 ст. 195,197,202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 1 ст. 253, ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ''Еко-сервіс''- задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 р.-скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ''Еко-сервіс'' про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р.-задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції Північно-Західного Чорного моря відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя-доповідач Кравець О.О.