Ухвала суду № 71055877, 12.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/3926/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ганечко О.М. та Губської Л.В.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга», Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга» (далі - позивач або ТОВ «Прем'єр-Ліга») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив:

- скасувати податкову вимогу від 01.11.2016 року №9139-17;

- визнати протиправним і скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 01.11.2016 року №13988/10/26-54-17-25;

- зобов'язати відповідача виконати рішення суду у справі №826/26101/15 та привести у відповідність інтегровану картку платника податків з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код бюджетної класифікації 14040000) шляхом відображення сплати сум акцизного податку за платіжним дорученням від 04.09.2015 року №17586 на суму 279 000,00 грн. згідно абз. 4 п. 5 розд. І Порядку №422 та/або шляхом прийняття рішення про списання суми податкового боргу згідно ст. 101 Податкового кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві 01.11.2016 року №9139-17. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 01.11.2016 року №13988/10/26-54-17-25.В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю. Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи,01.11.2016 року відповідач сформував податкову вимогу №9139-17, згідно якої станом на 31.10.2016 року за ТОВ «Прем'єр-Ліга» обліковується податковий борг з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами на суму 103 899,00 грн. (основний платіж).

Також цього ж дня відповідач прийняв рішення від 01.11.2016 року №13988/10/26-54-17-25 про опис майна, що перебуває у власності платника податків - ТОВ «Прем'єр-Ліга», у податкову заставу в порядку ст. 89 Податкового кодексу України.

За даними позивача підставою для виставлення йому 01.11.2016 року зазначеної податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу стало неврахування та невідображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника відповідного податку (позивача) обставин сплати товариством 04.09.2015 року до бюджету суми акцизного податку за звітний період серпень 2015 року у розмірі 279 000,00 грн. згідно платіжного доручення від 04.09.2015 року №17586.

Факт виконання ТОВ «Прем'єр-Ліга» обов'язку по сплаті акцизного податку за серпень 2015 року, шляхом направлення ним вищенаведеного платіжного доручення з належними та допустимими реквізитами до установи банку, прийняття цього платіжного документу банком до виконання, встановлений Окружним адміністративним судом міста Києва під час розгляду адміністративної справи №826/26101/15 за позовом ТОВ «Прем'єр-Ліга» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 року у справі №826/26101/15, яке було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 року, позовні вимоги ТОВ «Прем'єр-Ліга» задоволені частково. Зокрема, постановлено зобов'язати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві внести в інтегровану картку (картку особового рахунку) ТОВ «Прем'єр-Ліга» відомості про сплату останнім сум за платіжним дорученням №17586 від 04.09.2015 року на суму 279 000,00 грн., спрямовані на сплату акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі акцизних товарів (код 14040001).

На переконання позивача, саме внаслідок не відображення контролюючим органом відомостей в інформаційній системі (інтегровану картці ТОВ «Прем'єр-Ліга») відомості про сплату товариством суми коштів за платіжним дорученням №17586 від 04.09.2015 року, зумовило формування на особовому рахунку платника податку (позивача) в подальшому податкового боргу у розмірі, зазначеному у податковій вимозі від 01.11.2016 року №9139-17.

У свою чергу, як зазначає контролюючий орган сума податкового боргу у розмірі 103 899 грн. виник 30.10.2016 року в результаті несплати суми грошових зобов'язань, визначених платником на підставі додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» реєстр. №9195309660 від 18.10.2016 року (згідно текстів рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 10.01.2017 року №450/10/26-15-17-02-17 та Державної фіскальної служби України від 02.03.2017 року №4330/6/99-99-17-01-15, прийнятих за результатами розгляду скарг ТОВ «Прим'єр-Ліга» на оспорювані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом, вважається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У свою чергу в розумінні пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу).

За змістом ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Аналогічно положеннями п. 2.1 - 2.3 розд. ІІ Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1840/24372, передбачено, що податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Отже, податкова вимога формується виключно у зв'язку з несплатою платником податків у встановлений законом строк узгодженої суми грошового зобов'язання, що набула статусу податкового боргу.

За правилами п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому, облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів і платежів (в тому числі сплачених несвоєчасно) здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платників, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Порядок нарахування та обліку сум платежів, нарахованих в інтегрованій картці платника в період виникнення спірних правовідносин визначений розділом ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 (далі - Порядок №422)(що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881).

Пунктом 1 розд. ІІ Порядку №422 встановлено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

В той же час, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч положень 69-71 КАС України,ні суду першої, ні апеляційної інстанції, не надав жодні документальні докази на підтвердження розміру та порядку формування податкового боргу позивача, що зафіксований податковою вимогою від 01.11.2016 року №9139-17 (зокрема, засвідчений витяг з інтегрованої картки платника з відповідного податку за період формування суми податкового боргу в сумі 103899 грн., документи, що стали підставою для утворення несплачених сум узгоджених грошових зобов'язань).

Також відповідач не спростував жодними належними документальними доказами посилання позивача про те, що утворення станом на 31.10.2016 року в інтегрованій картці платника податку (позивача) суми податкового боргу у вказаному вище розмірі зумовлено виключно з фактом не проведення ДПІ відомостей про сплату ТОВ «Прем'єр-Ліга» акцизного податку за попередній звітний період в сумі 279 000 грн.

За наведених обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про невідповідність фактичним обставинам справи тверджень відповідача про наявність у позивача правомірно сформованої суми податкового боргу в розмірі 103 899 грн., а відтак, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України про не доведення контролюючим органом наявності у нього достатніх правових підстав для виставлення на адресу позивача податкової вимоги від 01.11.2016 року №9139-17. Як наслідок, позовна вимога в частині скасування податкової вимоги від 01.11.2016 року №9139-17 як протиправної є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно правомірності позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 01.11.2016 року №13988/10/26-54-17-25 колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п. 88.1 і 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно до пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 цього Кодексу право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Отже, виходячи зі змісту вказаних вище норм ПК України право податкової застави виникає виключено з дня виникнення податкового боргу.

Положеннями п. 2.1 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №572 (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1841/24373) встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, з огляду на те, що станом на день винесення рішення про опис майна у податкову заставу, податковий борг позивача був сформований всупереч норм ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене рішення від 01.11.2016 року №13988/10/26-54-17-25, в свою чергу, було прийнято з порушенням пп. 89.1.1 п. 89.1 ст.89 ПК України, п. 2.1. Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, а тому також є протиправним і відповідно підлягає скасуванню.

Разом з тим, як вірно враховано Окружним адміністративним судом м.Києва питання щодо стану виконання відповідачем резолютивної частини судового рішення у іншій адміністративній справі (в даному випадку вчинення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві дій по внесенню в інтегровану картку (картку особового рахунку) ТОВ «Прем'єр-Ліга» відомостей про сплату останнім сум за платіжним дорученням №17586 від 04.09.2015 року на суму 279 000,00 грн.) вирішується в порядку ст. 267 КАС України, судом, який постанови рішення у такій адміністративній справі. Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати рішення суду у справі №826/26101/15 та привести у відповідність інтегровану картку платника податків з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код бюджетної класифікації 14040000) шляхом відображення сплати сум акцизного податку за платіжним дорученням від 04.09.2015 року №17586 на суму 279 000,00 грн. не підлягають розгляду в межах цього спору та є необґрунтованими.

Крім того, заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про списання суми податкового боргу в порядку ст. 101 ПК України до вирішення питань в порядку виконання судового рішення у справі №826/26101/15 є передчасними, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Доводи викладені в апеляційних скаргах не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга» та Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді: