Постанова № 71055812, 14.12.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1616/17

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

14 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

секретар судового засідання: Черняк А.В.,

за участю:

представника позивача: Грудецького О.С.

представника відповідача: Калужської Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2017 року форми "Р"№0003221402 та форми "В4" №0003211402,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2017 року позивач - ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2017 року форми "Р"№0003221402 та форми "В4" №0003211402.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

31 жовтня 2017 року до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№ 2227/17) від відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ТД "Шепетівський цукор", ідентифікаційний код 36681090, зареєстроване як юридична особа 08 лютого 2010 року.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області №413 від 13 березня 2017 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" та наказу №769 від 24 квітня 2017 року "Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" на підставі направлень №№548-549 від 27 березня 2017 року, №672 від 10 квітня 2017 року, №769 від 18 квітня 2017 року, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" (ідентифікаційний код 36681090) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, про що складено акт №0575/22-01-14-02/36681090 від 11 травня 2017 року.

В акті перевірки встановлено, що ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" здійснило порушення вимог п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого по декларації з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування ПДВ (декларація з ПДВ (0121)) занижено ПДВ, що сплачується до державного бюджету за грудень 2016 року в сумі 468540 грн., залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства у грудні 2016 року у сумі 468539 грн., та завищено залишок від'ємного значення (р.21 Декларації) за грудень 2016 року в сумі 1176 845 грн.

Перевіркою правомірності формування податкового кредиту по деклараціях з ПДВ спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства встановлено його завищення всього в сумі 2113924 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів за: лютий 2016 року в сумі 767130 грн.; липень 2016 року в сумі 1346794 грн.

Допущені позивачем порушення податкового законодавства відображено в п.п.3.2.2 п.3.2 розділу 3 акту перевірки.

Не погоджуючись з висновками щодо заниження суми ПДВ, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та завищення товариством суми від'ємного значення з ПДВ, ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" звернулося до ГУ ДФС у Хмельницькій області із запереченням на акт перевірки.

За наслідками розгляду заперечення листом №6987/10/22-01-14-02 від 29 травня 2017 року ГУ ДФС у Хмельницькій області залишило висновки акту перевірки без змін.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 31 травня 2017 року №0003211402 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 1171349 грн., з яких 458540 грн. - основний платіж, 702809 грн. - штрафні (фінансові санкції); та податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 31 травня 2017 року №0003221402 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 1176845 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача від 31 травня 2017 року, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996-ХІV від 16 липня 1999 року (далі - Закон №996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Нормою п.1.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року (далі - Положення) встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинні документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності.

Згідно з п.1.2. Положення господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Підпунктом 2.2. Положення передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які складаються під час здійснення господарських операцій.

За приписами п. 3.1 Положення інформація щодо хронологічного, систематичного комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку, відображається в облікових регістрах

Відповідно до п.3.7. Положення інформація про господарські операції підприємства звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерської звітності, порядок складання якої встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно з п.п. 3, 5 ст. 9 Закону №996-ХІV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку, а господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були фактично здійснені.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону №996-ХІV передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами пп. 16.1.2 та пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і податків і зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України у платників податків виникає податковий обов'язок щодо правомірного обчислення, декларування та сплати сум податку у порядку і визначені цим Кодексом.

Оцінюючи доводи апелянта стосовно наявності необхідних первинних документів по господарській операції з ТОВ "Лотівка Еліт" та помилковості визначення судом першої інстанції першою подією з виникнення податкових зобов'язань укладення договору суборенди № 204/09 від 01.09.2014, суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Між сторонами ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" та ТОВ "Лотівка Еліт" укладено договір суборенди №204/09 від 01 вересня 2014 року, предметом якого є передача орендарем (ТОВ "Лотівка Еліт") за плату суборендареві (ТОВ "ТД "Шепетівський цукор") в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Вербицької, Хролинської та Старобейзимської сільських рад Шепетівського району Хмельницької області для сільськогосподарського використання на обумовлений цим договором строк загальною площею 2024,7 га.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 16 квітня 2015 року до договору суборенди №204/09 від 01 вересня 2014 року, сторони погодили внести зміни до договору суборенди щодо площі переданих земельних ділянок, а саме: загальна площа становить 2020,3 га.

Відповідно положень додаткової угоди № 3 від 01 грудня 2015 року до договору суборенди №204/09 від 01 вересня 2014 року, сторони погодили внести зміни до договору суборенди щодо терміну його дії, а саме: термін дії продовжено по 31 січня 2016 року.

Згідно з актом приймання-передачі від 01 вересня 2014 року № б/н до договору суборенди №204/09 від 01 вересня 2014 року орендар передав, а суборендар прийняв земельні ділянки для сільськогосподарських потреб загальною площею 2024,7 гектарів, які знаходяться на території Вербицької, Хролинської та Старобейзимської сільських рад Шепетівського району Хмельницької області. Акт скріплений печатками та підписами сторін, генерального директора ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" та директора ТОВ "Лотівка Еліт".

В акті приймання-передачі від 16 квітня 2015 року №б/н до договору суборенди №204/09 від 01 вересня 2014 року передбачено, що сторони здійснили повернення з суборенди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб загальною площею 4,4 га, яка знаходиться на території Хролинської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на полі №12904. Акт скріплений печатками та підписами Сторін, генерального директора ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" та директора ТОВ "Лотівка Еліт".

На виконання умов договору ТОВ "Лотівка Еліт" виписано на адресу ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" акт виконання робіт (надання послуг) №4 від 31 січня 2016 року, відповідно до якого суборендар отримав у суборенду земельну розмірі 2018,7 га за ціною 4602777,31 грн., в т.ч.: ПДВ 767129,55 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що сторонами невірно визначено обсяг господарської операції, враховуючи, що в акті виконання робіт (надання послуг) №4 від 31 січня 2016 року зазначено кількість суборендованої площі в розмірі 2018,7 га, проте згідно актів приймання-передачі та договору суборенди №204/09 від 01 вересня 2014 року з вищевказаними додатковими угодами, площа отриманих земель в суборенду становить 2020,3 га.

Колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що в оскаржуваному судовому рішенні не надано правової оцінки положенням додаткової угоди від 04.12.2015 до Договору суборенди № 204/09 від 01.09.2014, яка надавалась ГУ ДФС v Хмельницькій області разом з запереченнями на акт перевірки та міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 76), відповідно до якої сторони зменшували площу суборендованих земельних ділянок до 2018,7 га.

Крім того, орендодавцем - ТОВ "Лотівка Еліт" до даної податкової накладної виписаний розрахунок коригування від 29.02.2016 № 51, яким зменшено кількість постачання на мінус 6.0 га в порівнянні від початкової площі суборендованих ділянок - 2024,7 га., тим самим підтверджено доводи апелянта стосовно фактичної суборенди земельних ділянок саме площею 2018,7 га.

В подальшому, з метою оподаткування господарської операції ТОВ "Лотівка Еліт" виписано податкову накладну №45 від 31 січня 2016 року (дата реєстрації в ЄРПН 15 лютого 2016 року) за кількістю 2024,7 га по ціні 1900,06 грн. на суму 4616457,73 грн. (в т.ч. ПДВ 769409,62 грн.) та розрахунок коригування №51 від 29 лютого 2016 року (дата реєстрації в ЄРПН 15 березня 2016 року) за кількістю -6,0 га по ціні 1900,06 грн. на суму -13680,42 грн. (в т.ч. ПДВ 2280,07 грн.)

За зазначені послуги по суборенді землі ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" оплату для ТОВ "Лотівка Еліт" станом на 31 грудня 2016 року не здійснено.

Вказані операції відображено позивачем в бухгалтерському обліку наступним чином:

- 31 січня 2016 року: Д-т рах. 44.2 "Непокриті збитки" - К-т рах.63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 3835647,76 грн. (без ПДВ);

- 31 січня 2016 року: Д-т рах. 64.4 "Податковий кредит" - К-т рах.63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 767129,55 грн. (ПДВ).

Разом з цим, судом першої інстанції зроблено висновок, що позивач втратив своє право на податковий кредит , оскільки у 2016 році сформував податковий кредит не по першій події - укладення договору суборенди, а по акту виконаних робіт №4 від 31 січня 2016 року.

Колегія суддів зауважує, що за приписами пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПК України не є об'єктом оподаткування операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг. Тобто укладення договору суборенди та підписання акту приймання-передачі земельних ділянок не може вважатися першою подією, після якої виникає обов'язок сплати ПДВ.

Водночас, положеннями п. 187.1. ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, при здійсненні платником податку операції з постачання послуг із оренди майна за догором оренди, податкова накладна за такою операцією складається або на дату отримання коштів у рахунок оплати їх вартості або на дату складання акта приймання-передачі наданих послуг, залежно від події, яка настане раніше. При цьому податкова накладна, складена за такою операцією, підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних

Таким чином, первинним документом, що підтверджує факт здійснення платником податку операції з постачання послуг із оренди майна за договором оренди, можуть бути: акт приймання-передачі послуг із оренди майна за відповідним договором оренди, який підтверджує факт надання таких послуг; платіжний документ, що підтверджує оплату за послуги із оренди майна.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що первинним документом, що відображає господарську операцію є акт виконання робіт (надання послуг) № 4 від 31.01.2016, складання якого є першою подією з виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг.

Крім того, на переконання колегії суддів невизнання даного акту первинним бухгалтерським документом, оскільки у ньому відсутні основні реквізити, а саме не зазначено посади та прізвища відповідальних осіб, а також не вірно визначено обсяг господарської операції, є безпідставним, враховуючи, що як зазначалося вище, обсяг господарської операції відповідає додатковій угоді від 01.12.2015 №4 до Договору суборенди № 204/09 від 01.09.2014 (2018,7 га).

Також згідно з ст. 8 Закону №996-ХІV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Тобто, особою, відповідальною за здійснення господарської операції і правильність її оформлення є особа, яка здійснює керівництво підприємством, в даному випадку директор.

Так, реквізит первинного документу "посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення" потрібно заповнювати невіддільно від такого реквізиту як "особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Суд апеляційної інстанції вважає, що не зазначення лише назви посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції не є достатньою підставою для втрати актом виконання робіт (надання послуг) № 4 від 31.01.2016 статусу первинного документа та не підтверджує тієї обставини, що господарська операція не відбулась за наявності в матеріалах справи інших належним чином заповнених первинних документів, які в достатній мірі підтверджують реальність такої операції.

Враховуючи вищевказане, позивач правомірно скористався податковим кредитом в загальній сумі 767129,55 грн. та не допустив порушень вимог п.201.10 ст. 201 ПК України.

Щодо доводів апелянта стосовно правомірності відображення податкового кредиту у липні 2016 року в сумі 1346794 грн. в податковій звітності у зв'язку із купівлею сільськогосподарської техніки, суд апеляційної інстанції враховує наступні обставини справи.

З матеріалів справи слідує, що позивачем у липні 2016 року у складі податкового кредиту відображено податкову накладну №1 від 15 липня 2016 року, отриману від ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат", ідентифікаційний код 00373391, відповідно до якої підприємством придбано комбайн Ноlmer Теrrados KRBS Т2 та підбирачі цукрового буряку Rора Euromaus на загальну суму ПДВ 1346794 грн., яка складена із порушенням вимог абзацу "і" п.201.1 ст.201 ПК України, а саме - у вказаному документі зазначений невірний код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), який є обов'язковим реквізитом податкової накладної.

Між тим, при винесенні оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що під час проведення перевірки позивачем виправлено помилку в частині невірно зазначених кодів УКТ ЗЕД по податковій накладній від 15.07.2016 №1: складено розрахунок коригування від 26.04.2017 № 2 із зазначенням вірного коду УКТ ЗЕД "8433533000" по комбайну бурякозбиральному Ноlmer Теrrados KRBS Т2, рік випуску 2005, серійний номер 1871/05, вага 24 900 кг та комбайну бурякозбиральному Ноlmer Теrrados KRBS Т2, рік випуску 2005, серійний номер 1872/05, вага 24 900 кг; складено розрахунок коригування від 28.04.2017 № 16 із зазначенням вірного коду УКТ ЗЕД "8433533000" по підбирачу цукровою буряку Rора Euromaus, рік випуску 2003, вага 24 000 кг.

За таких обставин судова колегія вважає, що доводи апелянта стосовно не дослідження судом першої інстанції в повній мірі первинних документів, які підтверджують протиправність винесених податкових повідомлень-рішень від 31.05.2017 знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та допущено порушення норм матеріального або процесуального права, у зв'язку з чим, судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2017 року форми "Р"№0003221402 та форми "В4" №0003211402 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2017 року форми "Р"№0003221402 та форми "В4" №0003211402 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 31.05.2017 року №0003221402 та податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 31.05.2017 року №0003211402, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 грудня 2017 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.