Ухвала суду № 7105348, 02.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-31687/08 Головуючий у І інстанції Маляренко А.В.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Глущенко Я.Б.,

Федорової Г.Г.,

при секретарі Дакал В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Кагарлицької обєднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 05 серпня 2008 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Кондитерська фірма «Лагода» до Кагарлицької обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача № 003402301/0 від 25.05.2007 року, № 003402301/1 від 16.07.2007 року, № 003852301/0 від 01.08.2007 року, № 003852301/1 від 08.10.2007 року, № 003852301/2 від 24.12.2007 року, № 0006752301/2 від 24.12.2007 року, № 0006752301/3 від 28.02.2008 року, № 003992301/0 від 28.08.2007 року, № 003992301/1 від 15.10.2007 року, № 003992301/2 від 24.12.2007 року, № 003992301/3 від 05.03.2008 року, № 006762301/2 від 24.12.2007 року, № 006762301/3 від 05.03.2008 року, № 006762301/2 від 24.12.2007 року, № 006762301/3 від 05.03.2008 року.

Постановою Господарського суду Київської області від 05 серпня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем було проведено виїзні позапланові документальні перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по податковим деклараціям з ПДВ за лютий, квітень та червень 2007 року. За результатами перевірок складено акт перевірки №110/23-1/32967502 від 17.05.2007 року (далі - Акт 1), акт перевірки № 148/23/1-32967502 від 24.07.2007 року (далі Акт 2) та акт перевірки № 169/23-1/32967502 від 20.08.2007 року (далі Акт 3).

На підставі Акту №1 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №003402301/0 від 25.05.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33 597,00 грн. Після адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення відповідачем було відмовлено в задоволенні скарги та видано податкове рішення № 003402301/1 від 16.07.2007 року.

На підставі Акту № 2 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 01.08.2007 року № 0003852301/0 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 51298,00 грн. Після адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення відповідачем було відмовлено в задоволенні скарги та видано податкові повідомлення-рішення № 003852302/1 від 08.10.2007 року та № 003852301/2 від 24.12.2007 року. А також прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006752301/2 від 24.12.2007 року та № 0006752301/3 від 28.02.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42108,00 грн.

На підставі Акту № 3 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 003992301/0 від 28.08.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31966,00 грн. Після адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення відповідачем було відмовлено в задоволенні скарги та видані аналогічні повідомлення-рішення № 003993201/1 від 15.10.2007 року, № 003992301/2 від 24.12.2007 року, № 003992301/3 від 03.03.2008 року, а також податкові повідомлення-рішення № 0006762301/2 від 24.12.2007 року та № 0006762301/3 від 05.03.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 740,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість та помилковість висновків, викладених в зазначених актах перевірок з наступних підстав.

Згідно з пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Товарно-транспортні накладні серед переліку документів, передбачених пп.7.4.5., 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість» відсутні, що свідчить про безпідставність висновків відповідача щодо порушення позивачем пп. 7.4.1. та пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при віднесенні до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість при придбанні транспортних послуг.

Пунктом 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені пп. 7.2.1 вказаного закону.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податкового кредиту за періоди, які перевірялися, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, які у відповідності до пп. 6.2 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року, дають право особі, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кагарлицької обєднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Київської області від 05 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 07 грудня 2009 року.

Головуючий суддя

Судді: