Постанова № 71049881, 08.12.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2278/17

Провадження № 2-а/553/119/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08.12.2017м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Заяц А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Деревянка Олексія Вячеславовича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Офіс великих платників податків про скасування постанови № 81 від 04 вересня 2017 року про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Заступника начальника офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Деревянка Олексія Вячеславовича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Офіс великих платників податків про скасування постанови № 81 від 04 вересня 2017 року про накладення адміністративного стягнення, в якому просила скасувати постанову № 81 від 04.09.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 1700 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-1 КУпАп, у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАп - відмовити.

В позові позивачкою вказувалось про те, що 04 вересня 2017 року відповідач заступник начальника Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України Деревянко Олексій Вячеславович виніс постанову №81 про накладення адміністративного стягнення), якою в.о. Головного бухгалтера ПАТ «Полтава-банк» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 1700 грн. за адміністративне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.165-1 КУпАП. В обґрунтування позову позивачкою вказувалось про те, що всупереч вимогам ст.256 КУпАП у Протоколі №84 про адміністративне правопорушення від 09 серпня 2017 року, не зазначено суті вчиненого ОСОБА_1 правопорушення із зазначенням елементів суб'єктивної та об'єктивної сторони правопорушення, що визначено ст. 165 - 1 КУпАП.

При цьому, у протоколі є посилання на порушення норм ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», проте як вказувалось в позові позивачкою конкретно не вказано які порушення законодавства вчинено безпосередньо ОСОБА_1.

В позові позивачкою вказувалось про те, що всупереч вимогам ст.256 КУпАП у протоколі не було зазначено дату і місце вчинення правопорушення, за вчинення якого винесено постанову відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності.

Необхідно зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення складений 09 серпня 2017 року, а перевірка проведена відповідачем охоплювала період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року. Відповідно вимог ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення. Таким чином, на думку позивачки протокол складено через чотири місяці та 9 днів після періоду у якому могло бути вчинене адміністративне правопорушення.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивачкою вказувалось про те, що згідно пункту 6 інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Мінфіну України №566 від 02.07.2016 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.07.2016 року за №1046/29176 при викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Вручений позивачці протокол про адміністративне правопорушення №84 від 09 серпня 2017 року, згідно якого останню притягнено до відповідальності складено з порушеннями норм, визначених ст. 256 КУпАП на думку останньої .

Позивачкою в обгрунтування позовних вимог вказувалось про те, що ніби-то ПАТ «Полтава-банк» допущено порушення порядку нарахування ЄСВ на суму 692 218, 97 грн, з посиланням на акт від 09.08.2017 року №23716/28-10-43-01/09807595, що складений перевіряючими Офісу великих платників податків ДФС України.

Так, у Акті від 09.08.2017 року №23716/28-10-43-01/09807595 вказано на порушення ПАТ «Полтава-банк» вимог п.п.1 п.2 ст.6, п.п.1 п.1 ст. 7, ч.5, ч.6, ч.7 ст.8 та норми п.95 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами і доповненнями, внесеними Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ, у результаті чого:

донараховано єдиного соціального внеску на загальну суму 692 218,97 грн., в тому числі по періодах:

за серпень 2015 року на суму 212 806,14 грн.;

за вересень 2015 року на суму 231 593,20 грн.;

за жовтень 2015 року на суму 247 819,62 грн..

Позивачкою вказувалось про те, що з акта в.о. Головного Бухгалтера ПАТ «Полтава-банк» вбачається, що останню було призначено 02.02.2017 року, тобто на думку останньої навіть теоретично вона її не могла допустити порушення (дії чи бездіяльність), які на думку перевіряючих були вчинені у 2015 році. На думку позивачки, як зазначалося в позові, вона не порушувала порядку нарахування ЄСВ та вимог п.п.1 п.2 ст.6, п.п.1 п.1 ст. 7, ч.5, ч.6, ч.7 ст.8 та норми п.95 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами і доповненнями, внесеними Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

При цьому, в позові ОСОБА_1 вказувала про те, що з невідомих причин дана справа розглянута у м. Київ вул. Дегтярівська, 11 Г (офіс великих платників ДФС України), хоча вся звітність (Звіти по ЄСВ за серпень, вересень, жовтень 2015р.) були направлені до ДПІ у м. Полтаві, тому з метою захисту законних прав та інтересів змушена була звернутися до суду з вказаним позовом.

В судове засідання позивачка не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча завчасно та належним чином була повідомлена про день та час слухання справи.

Представник позивачки ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_5 в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, в дане судове засідання не з'явився, але надав на адресу суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач заступник начальника офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Деревянко О.В. в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, про що в матеріалах справи маються рекомендовані листи про отримання відповідачем рекомендованих листів.

Представник третьої особи на стороні відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в судове засідання не з'явився, але надав на адресу суду заперечення проти позову ОСОБА_1, в задоволенні якого просили відмовити з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

Суд, вислухавши представника позивача по справі, дослідивши докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).

Так, судом встановлено, що 04 вересня 2017 року відповідач - заступник начальника Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України Деревянко Олексій Вячеславович виніс постанову №81 про накладення адміністративного стягнення), якою позивачку в.о. Головного бухгалтера ПАТ «Полтава-банк» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 1700 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч.1 ст.165-1 КУпАП.

У відповідності до ст.ст. 9-11 КУпАП визначено, що підставою для притягнення суб'єкта адміністративного правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних та суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення, у тому числі суб'єкт правопорушення.

Згідно ч.1 ст. Стаття 165-1 КУпАП Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністравтиного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 09 серпня 2017 року не містить суті вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме суб'єктивного та об'єктивного складу правопорушення. При цьому, даний протокол не містить дати та місця вчинення адміністративного правопорушення в порушення вимог ст. 256 КУпАп та п. 6 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Мінфіну України № 566 від 02.07.2016 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.07.2016 року за № 1046/29176.

При цьому, судом береться до уваги, що дата складення протоколу про адміністративне правопорушення зазначена 09 серпня 2017 року, тоді як період проведення перевірки вказано з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, що свідчить про те, що протокол складено з порушенням строків визначений ст. 38 КУпАп після чотирьох місяців 9 днів з ня вчинення правопорушення.

Слід вказати, що дані фактичні обставини справи не були спростовані стороною відповідача шляхом подання належних та допустимих доказів по справі.

При цьому, надані на адресу суду письмові заперечення третьої особи на стороні відповідача щодо адміністративного позову та наведені обставини, щодо правильності складення протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними по своїй природі.

Більше того, стороною відповідача, не було спростовано та надано обгрунтувань щодо призначення адміністративного стягнення ОСОБА_1 у вигляді штрафу за ч.4 ст. 165-1 КУпАП у розмірі 1700 грн., тоді як протокол складено за ч.1 ст. 165-1 КУпАП.

Таким чином, наведені вище обставини та норми закону, які регулюють спірні правовідносини вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАп.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що ПАТ «Полтава-банк» допущено порушення порядку нарахування ЄСВ на суму 692 218, 97 грн, з посиланням на акт від 09.08.2017 року №23716/28-10-43-01/09807595 (додаток 3) (надалі- Акт), що складений перевіряючими Офісу великих платників податків ДФС України.

Так, у Акті від 09.08.2017 року №23716/28-10-43-01/09807595 вказано на порушення ПАТ «Полтава-банк» вимог п.п.1 п.2 ст.6, п.п.1 п.1 ст. 7, ч.5, ч.6, ч.7 ст.8 та норми п.95 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами і доповненнями, внесеними Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ, у результаті чого:

донараховано єдиного соціального внеску на загальну суму 692 218,97 грн., в тому числі по періодах:

за серпень 2015 року на суму 212 806,14 грн.;

за вересень 2015 року на суму 231 593,20 грн.;

за жовтень 2015 року на суму 247 819,62 грн..

Згідно звітів ПАТ «Полтава-банк» про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на зальнообовязкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за серпень, вересень та жовтень 2015 року. Дані звіти підтверджують ту обставину, що позивачка не підписувала та не направляла їх до органу фіскальної служби, оскільки останні були підписані Головою Правління ОСОБА_6 та Головним бухгалтером ОСОБА_7

З матеріалів справи вбачається, що в акті зазначено, що в.о. Головного Бухгалтера ПАТ «Полтава-банк» ОСОБА_1 була призначена на посаду 02.02.2017 року, а період, за який вона притягуєть до адміністративної відповідальності в Акті перевірки вказаний з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, що виключає порушення позивачкою ОСОБА_1 порядку нарахування ЄСВ та вимог п.п.1 п.2 ст.6, п.п.1 п.1 ст. 7, ч.5, ч.6, ч.7 ст.8 та норми п.95 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами і доповненнями, внесеними Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Згідно ст.14 КУпАП Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 14, 18, 122,159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19 Конституції України, ст.ст 9, 14, 256 КУпАП , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Заступника начальника офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Деревянка Олексія Вячеславовича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Офіс великих платників податків про скасування постанови № 81 від 04 вересня 2017 року про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову № 81 від 04.09.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 1700 грн..

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-1 КУпАп, у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАп - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Н. І. Крючко