Постанова № 7104963, 27.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя І інстанції Галатіна О. О.

Суддя-доповідач Малашкевич С. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

«27» листопада 2009 року справа № 2-а-2752/09/0570

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів Геращенко І. В., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.

за участю представників сторін:

від позивача Костенко І. А. предст. за довір.

від відповідача Сарбаш О. О. предст. за довір.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року у справі 2-а-2752/09/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажний трест «Металургстрой» До Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року задоволений позов Закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажний трест «Металургстрой» (далі ЗАТ «БМТ «Металургстрой») до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі (далі ДПІ у м. Маріуполі) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Маріуполі від 10.12.2008 р. № 0000322302/0 та від 10.12.2008 р. № 0000332302/0.

Не погодившись з судовим рішенням, ДПІ у м. Маріуполі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга вмотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, оскільки вважає, судове рішення законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останні обґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.

В період з 03.1 1.2008 р. по 28.11.2008 р. Державною податковою інспекцією у м. Маріуполі було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Будівельно - монтажний трест «Металургстрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 268\23-2\01237307 від 05.12.2008 року, відповідно до якого було встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 5,1, шт. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 33952 грн., у т. ч. у 3 кварталі 2007 р. - 152 грн., у 2 кварталі 2008 р. - 33800 грн.; п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6. пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.3.5 її. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму - 41435,0 грн ., у т. ч. у липні 2007р. - 13623,0 грн., у серпні 2007 р. - 122,0 грн., у жовтні 2007 р. - 650,0 грн., у травні 2008р. - 2840,0 грн., у червні 2008 р. - 24200,0 грн.

10 грудня 2008 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000322302\0, яким згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 -III на підставі акту перевірки № 268\23-2\01237307 від 05.12.2008 р. за порушення п. 5.1, пп. 5.2,1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283\97-ВР, позивачу визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 40788 грн., у т. ч. 33952 грн. - за основним платежем, 6836 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, 10 грудня 2008 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000332302\0, яким згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп, 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 - III на підставі акту перевірки № 268\23-2\01237307 від 05.12.2008 р. за порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 ст. 6, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2,6 п. 7.2, пп. 7.3.5 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР, позивачу визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів в розмірі 62153 грн., у т. ч. 41435 грн. - за основним платежем, 20718 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з зазначеними рішеннями, позивач 18.12.2008 р. оскаржив їх до ДПІ у м. Маріуполі.

Рішенням відповідача від 13.02.2009 р. № 2780\10\25-013-4 спірні податкові повідомлення - рішення відповідача були залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду частково погоджує висновки суду першої інстанції про неправомірність прийнятих відповідачем рішень.

Стосовно податкового повідомлення рішення від 10.12.2008 року №0000322302/0.

Зазначеним рішенням позивачу було визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 40788 грн., у т. ч. 33952 грн. - за основним платежем, 6836 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, внаслідок встановлення перевіркою порушень п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема, встановлено завищення валових витрат в сумі 135808 грн. у т. ч. в 3 кварталі 2007 року в сумі 608 грн. та 2 кварталі 2008 року в сумі 135200 грн.

Завищення валових витрат на суму 608 грн. в 3 кварталі 2007 року відбулося через включення позивачем витрат по сплаті тонування скла автомобіля, які не повязані з підготовкою , організацією, веденням виробництва, продажем продукції(робіт, послуг) і охороною праці. Такі дії позивача суперечать п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач в позові чи під час судового розгляду не вмотивував та не обгрунтував вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення в цій частині. Жодного документа, на підтвердження звязку вказаних витрат з господарською діяльністю підприємства, не надав. Під час апеляційного розгляду справи, представник позивача пояснив, що рішення відповідача, в частині донарахування податкового зобовязання, за таким порушенням ним не заперечується та не оскаржується.

За таких умов, матеріалами перевірки доведено та не заперечується позивачем завищення останнім валових витрат на суму 608 грн. У звязку з таким, рішення про визначення податкового зобовязання на суму 608 грн. основного платежу та відповідної суми штрафних санкцій, є правомірним.

В другому кварталі 2008 року позивачем включено до складу валових витрат витрати у сумі 135200 грн. по сплаті ТОВ «Ексмарбуд» за будівельні матеріали. На час перевірки, позивачем не було надано перевіряючим первинних документів на підтвердження вказаних витрат. Цей факт відображений в акті перевірки та не спростовується самим позивачем.

Вищевказане є порушенням пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь які витрати , не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на вилучення необхідних первинних документів під час обшуку, прновелденому співробітниками податкової міліції. В протоколі обшуку від 25.11.2008 р відсутні будь - які посилання на вилучення відповідних документів. Виходячи з відомостей, викладених в цьому документі обшук проводився у звязку з взаємостосунками позивача з іншими субєктами підприємницької діяльності і не торкалися взаємовідносин з ТОВ «Ексмарбуд». Обшук та вилучення документів відбулося 25.11.2008 р., тоді як планова виїзна перевірка позивача проводилася з 03.11 по 28.11.2008 р., тобто обшук проводився вже на прикінці , за три дні до закінчення перевірки і, у позивача була можливість надати перевіряючим усі необхідні документи до проведення обшуку. За довідкою від 06.05.2009 р. № 7109/8/09-113 слідчого СВ ПМ ДПІ в м. Маріуполі, документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Ексмарбуд» не вилучалися під час обшуку.

Тим самим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Позивач не скористався правом, наданим йому зазначеною нормою.

За перелічених умов, судом першої інстанції не обґрунтовано зроблений висновок про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення від 10.12.2008 року №0000322302/0 про визначення суми податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 40788 грн. Тому, постанова, цій частині, підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення від 10.12.2008 року №0000332302/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, колегія суддів погоджує постанову суду першої інстанції частково.

Донарахування позивачу податків здійснено відповідачем через наступні порушення.

Не включення позивачем до складу податкового зобовязання жовтня 2007 року суми ПДВ у розмірі 650 грн. з отриманих коштів від КП»Міське УКБ» за виконані роботи. Таке не оспорюється позивачем і є порушенням п.4.1 ст.4,п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». За таких умов, відповідачем на вказану вище суму, правомірно нараховане податкове зобовязання.

Завищення податкового кредиту у сумі 40785 грн., з яких: 13623 грн. в липні 2007 р., 122 грн. в серпні 2007 р., 2840 грн. в травні 2008 р., 24200 грн. в червні 2008 р.

Порушення, які призвели до зменшення податкового кредиту в липні 2007 р., полягали у безпідставному, на думку відповідача, включенні позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною ТОВ «Ексмарбуд», оформленою не належним чином, а саме відсутнє прізвище особи, яка склала таку накладну.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача необґрунтованими, у звязку з тим що зазначена накладна, копія якої додана до справи, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість» та порядком заповнення податкових накладних. Податкова накладна підписана посадовою особою платника податку постачальника та скріплена печаткою такого платника, отже позивач мав право на включення за цією накладною суми ПДВ до складу податкового кредиту. Тому, визначення податкового зобовязання з ПДВ в розмірі основного платежу в сумі 13623 грн. та штрафних( фінансових) санкцій в сумі 6811,5 грн. проведено відповідачем безпідставно і, рішення, в цій частині, правильно визнано судом було скасовано.

В решті частині відповідачем доведена правомірність прийнятого ним рішення .

Зокрема, завищення податкового кредиту у сумі 122 грн. в серпні 2007 р. відбулося через включення ПДВ, сплаченого за послугу тонування скла автомобіля, вартість якої не відноситься до складу валових витрат та придбана не для використання її у господарській діяльності, що не заперечується й самим позивачем. Обгрунтованість висновків перевіряючих, в цій частині, досліджувалась вище в цій постанові, при визначенні валових витрат та податкового зобовязання з податку на прибуток.

Завищення податкового кредиту в травні, червні 2008 року відбулося через включення позивачем до податкового кредиту ПДВ, за ксерокопіями податкових накладних та відсутність оригіналів таких накладних під час перевірки. Це є порушенням п.п7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закона України «Про податок на додану вартість», тому відповідачем правомірно виключені відповідні суми зі складу податкового кредиту та донараховане податкове зобовязання і штрафні санкції за таке порушення.

Посилання позивача на вилучення оригіналів документів при обшуку податковою міліцією, не підтверджується документально, про що, також, йшлося вище.

За вказаних обставин, позовні вимоги ЗАТ «Строительно монтажний трест «Металургстрой» підлягають частковому задоволенню, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 р. по справі № 2-а-2752/09/0570 задоволенити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 р. по справі № 2-а-2752/09/0570 скасувати.

Позовні вимоги ЗАТ «Строительно монтажний трест «Металургстрой» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Маріуполі від 10.12.2008 року №0000332302/0 в частині визначення ЗАТ «Строительно монтажний трест «Металургстрой» податкового зобовязання з податку на додану вартість по основному платежу в сумі 13623 грн. та штрафних( фінансових) санкцій в сумі 6811,5 грн.

В решті частини вимог у позові відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 01 грудня 2009 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий С.А. Малашкевич

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко