Ухвала суду № 7104841, 08.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий суддя І інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя – доповідач –Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» грудня 2009 року справа № 2а-23004/09/1270

м. Донецьк, б. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лях О.П.

суддів апеляційного суду ГорбенкоК.П., Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання Барбаш Л.О.

за участі представника позивача Мухамєтчина А.Т. за довіренністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 05 серпня 2009 року

у справі № 2а- 23004/09/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД»

до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області

про скасування рішення тазастосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування рішення № 263 від 12.05.2009р. про застосування штрафних санкцій у сумі 14154,11 грн. та пені - 654,52 грн. за період з 20.04.2004 року до 30.04.2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач на протязі 2005-2008 років двічі здійснював перевірку правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання із збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування та відповідно до актів від 07.04.2005 року та від 29.01.2008 року порушення не встановлені. Але всупереч результатів своїх перевірок відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за період з 20.04.2004 року по 30.04.2009 року, в тому числі за раніше перевірений період. Не оспорюючи факти затримки сплати страхових внесків, вважав, що відповідач повинен був приймати рішення про застосування штрафних санкцій кожного разу, коли позивач допускав затримку у сплаті страхових внесків.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Апелянт надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши доклад судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 07.06.1994 року за номером 13811050001000582, код ЄДРПОУ 21784342. (а.с. 15-19), перебуває на обліку у відповідача відповідно до заяви від 06.12.2005 року. (а.с. 20)

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську № 263 від 12.05.2009 року до ТОВ «Тітан ЛТД» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 % від суми своєчасно не сплачених страхових внесків у сумі 14154,11 грн. та нараховано пеню у сумі 654,52 грн. за період з 20.04.2004 року до 30.04.2009 року. (а.с. 7)

Факт порушення строків перерахування страхових внесків позивачем не заперечується.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р. страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрована Міністерством юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Крім того, частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи позивача про те, що відповідач повинен був приймати рішення про застосування штрафних санкцій кожного разу, коли позивач допускав несвоєчасну сплату страхових внесків , оскільки відповідно пункту 9.3.2. Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. Крім того, зазначеним пунктом Інструкції передбачено, що розрахунок фінансової санкції за порушення строків сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач як суб’єкт владних повноважень, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом.

Відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного керуючись ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД» – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2009 року у справі у справі № 2а- 23004/09/1270 – залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили. .

В повному обсязі ухвалу складено 09 грудня 2009 року.

Колегія суддів