Ухвала суду № 7104748, 02.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Білак С.В.

Головуючий у 1-й інстанції Смішлива Т.В.

Донецький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2009 року справа № 2а-19026/09/1270

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого Білак С.В. суддів

при секретарі

з участю сторін:

представника позивача

представника відповідача Сухарьок М.Г., Гаврищук Т.Г.

Безрукової В.М.

Єрмоленко Є.В.

Гавриш М.Г. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу

відповідача судовому засіданні

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову

від Луганського окружного адміністративного суду

23 червня 2009 року по справі № 2а-19026/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель ЛТД» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання не чинним та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Строитель ЛТД» звернувся в суд з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання не чинним та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року в розмірі 239583 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.06.2009р. позовні вимоги були задоволені. Визнано не чинним та скасовано податкові повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську № 0000252360/0 від 18.03.2009р. та № 0000222360/1 від 10.04.2009р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року в розмірі 239583 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель ЛТД» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року в розмірі 239583 грн., судовий збір в розмірі 1700 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що однією з обов»язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. За змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість.

Судом не було застосовано до спірних правовідносин п.1.8 ст.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2, ст..9 Бюджетного кодексу України, не було досліджено наявності надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

Відповідно до акту перевірки від 12.03.2009р. по ланцюгам постачання встановлено відсутність бухгалтерських документів, не знаходження за юридичною адресою постачальників, а тому неможливо підтвердити факт виникнення податкових зобов»язань по ланцюгу до виробника або імпортера, а також факт надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника відповідача, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований в податковому органі як платник податку на додану вартість.

18.12.2007 року позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 року (а.с. 7-10), якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 239583 грн. (код рядка 25, 25.1), а.с. 8).

Згідно довідки про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Строитель ЛТД» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад 2007 року № 60/23-6/03329700 від 22.01.2008р. (ах. 11-39), суми ПДВ, зазначені у декларації підтверджені податковими накладними, а різниця між фактично сплаченою ТОВ «Строитель ЛТД» сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ постачальникам товарів та отримана від покупців становить 239583 грн., однак, підтвердження можливе лише при отриманні матеріалів зустрічних перевірок. Безтоварність угод не виявлено, в ході перевірки цін реалізації виробів та послуг, нижче цін придбання у перевіреному періоду не виявлено.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Під час невиїзної перевірки, результати якої викладені в акті перевірки від 12.03.2009 року № 211/23-616/03329700 (а.с. 198 - 215), встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за листопад 2007 року ТОВ «Строитель ЛТД» відображено операції з придбання у ПП «Омега-Моторс» спеціальної будівельної техніки, однак, ПП «Омега-Моторс» не є виробником вказаної техніки, а придбало її у ТОВ «Автоцентр Бизон», яке у свою чергу придбало її у ТОВ «ТФК Нафта Трейд Україна». Постачальниками ТОВ «ТФК НафтаТрейд Україна» у вказаній операції були ПП «ТП Дівіон» та ПП «ТФ Мінерал». Під час зустрічної перевірки встановлено, що ПП «ТП Дівіон» не знаходиться за юридичною адресою, посадові особи підприємства знаходяться у розшуку. Проведення зустрічної перевірки з питань надходження ПДВ до бюджету неможливе.

На підставі вказаних обставин Ленінською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252360/0 від 18.03.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у тому числі за листопад 2007 року на суму 200555 грн. (а.с. 229).

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено актом від 22.01.2008 року № 60/23-6/03329700.

Підпунктами 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно приписів Закону України „Про податок на додану вартість", який регламентує, серед іншого, питання, пов'язані із визначенням порядку обліку звітності та внесення податку на додану вартість до бюджету, - право платника податків на формування податкового кредиту на бюджетне відшкодування не ставиться в залежність від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Навпаки, зазначений Закон України визначає, що податковий орган повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утримання від однієї з вказаних дій означає належне здійснення владних повноважень.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ зазначено порушення ТОВ «Строитель ЛТД» п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 148291 грн., у зв'язку з не підтвердженням факту наявності надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника.

Нормами Закону України „Про податок на додану вартість" право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що Ленінською МДПІ не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000252360/0 від 18.03.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 200555 грн.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.06.2009р. по справі № 2а-19026/09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель ЛТД» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання не чинним та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 02 грудня 2009 року, в повному обсязі складена 07 грудня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок