Рішення № 71044342, 05.12.2017, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 05.12.2017

Справа № 501/5129/15-ц

2/501/81/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пушкарського Д.В.,

при секретарі - Тимко М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 67276,26 доларів США, з яких кредит 44727,00 дол. США і проценти 22549,26 доларів США, а також стягнути судовий збір у розмірі 23069,03 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК» укладено кредитний договір №3236-002/07, згідно якого Банк надав ОСОБА_1 для споживчих цілей кредит в іноземній валюті в розмірі 49500 доларів США на строк до 06 листопада 2020 року зі сплатою 11,3% річних за користування кредитними коштами. За умовами кредитного договору боржник мав погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення рівними частками в сумі 317,00 доларів США щомісячно до 10 числа наступного місяця, а також щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом. В послідуючому між позивачем так боржником було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №3236-002/07 від 06 листопада 2007 року згідно якого було змінено розмір щомісячного платежу по погашенню заборгованості і строк. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №3236-002/07р від 02 листопада 2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язалась нести солідарну майнову відповідальність перед Банком за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором №3236-002/07. З огляду на неналежне виконання відповідачами своїх зобов'язань, утворилась заборгованість, яку банк просить стягнути з відповідачів.

Представник позивача надав до суду заяву (а.с.62) в якій просив справу розглянути без участі представника Банку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову (а.с.112-114). Представник відповідача надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.120).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «ПРВЕКС-БАНК» укладено кредитний договір №3236-002/07 відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 для споживчих цілей кредит в іноземній валюті на загальну суму 49500 доларів США, на строк до 06 листопада 2020 року зі сплатою 11,3% річних за користування кредитними коштами (а.с.11-16).

02 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки №3236-002/07р, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_1 (а.с.42-43).

24 липня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №3236-002/07 від 06 листопада 2007 року, яким було внесено зміни щодо графіку погашення кредиту (а.с.24).

06 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «ПРВЕКС-БАНК» укладено Договір іпотеки №3236-002/07, згідно якого ОСОБА_1, як іпотекодавець, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором №3236-002/07р, передала в іпотеку свою квартиру АДРЕСА_1. А 24 липня 2009 року між позивачем і ОСОБА_1 укладено договір внесення змін та доповнень до вказаного договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 06 листопада 2007 року за №7417 (а.с.29-30).

12 травня 2010 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №3236-002/07 від 06 листопада 2007 року, яким було внесено зміни щодо погашення заборгованості (а.с.31).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_1 померла 19 травня 2015 року (а.с.111).

Згідно ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно п.1 ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №47735468 від 16.05.2017 року, спадкоємці після смерті ОСОБА_1 відсутні (а.с.124).

Органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини не було подано до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, хоча з часу відкриття спадщини вже минуло більше 2 років.

Відповідно до ст.608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права та особи кредитора або боржника, передбачені ст.608 ЦК України.

За змістом ст.1218, ч.3 ст.1231 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились в наслідок його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті боржника та відкриття спадщини, спадщину ніхто не прийняв.

Згідно ст.520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не встановлено законом.

В даному випадку зміни боржника не відбулось, оскільки ні за законом, ні за заповітом в спадщину ніхто не вступив.

Відповідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п.4.1. договору поруки №3236-002/07р від 06 листопада 2007 року, цей договір набуває чинності з моменту його підписання. Сторони, керуючись умовами ч.4 ст.559 ЦК України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням, а саме 06 листопада 2023 року.

ОСОБА_1 (а відтак і поручитель) взяла на себе зобов'язання погашати заборгованість за кредитом рівними частинами щомісяця, до 10 числа наступного місяця.

Отже, крім встановлення строку дії договору, між позивачем та ОСОБА_1 встановлено й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі Договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною 3 статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно наданого суду розрахунку заборгованості за кредитним договором №3236-002/07 від 06.11.2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 (а.с.8-10), черговий по виконанню основного зобов'язання платіж ОСОБА_1 був здійснений 30 червня 2011 року в розмірі 500 доларів США. З того часу ОСОБА_1 жодних платежів не здійснювала, хоча повинна була здійснювати дані платежі не пізніше 10 числа кожного місяця.

Згідно договору поруки поручитель, відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Оскільки відповідно до ст.564 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 599 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений ч.4 ст.559 ЦК України, строк пред'явлення вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено щомісячними періодичними платежами, повинен обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк його дії, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої 251 ЦК України строком є певний період у часі зі сплавом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим, настання певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій щодо реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов'язання полягає не в змісті кредитного договору, а в реально існуючих правовідносинах, які складаються з прав та обов'язків.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Позовні вимоги до ОСОБА_2, як поручителя позивач заявив майже через чотири роки, а саме 10 грудня 2015 року.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 17.09.2014 р. у справі №6-53цс14, що набула сили правового висновку, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодний дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене ним припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості до боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

А тому, якщо банк пред'явить вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що відповідно до умов кредитного договору, погашення кредиту проводилось черговими платежами щомісячно, тому відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука ОСОБА_2 встановлена договором поруки №3236-002/07р. від 02 листопада 2007 року, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, є припиненою.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя