Ухвала суду № 71039828, 12.12.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12372/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 грудня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу землекористування Ужгородської міської ради, Відділу Державного підприємства «Центр ДЗК» Закарпатська регіональна філія про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж земельної ділянки, зобов’язання вчинити певні дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Відділу землекористування Ужгородської міської ради, Відділу Державного підприємства «Центр ДЗК» Закарпатська регіональна філія про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж земельної ділянки, зобов’язання вчинити певні дії.

У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 роз’яснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У зв’язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору за всі заявлені позовні вимоги у відповідності до приписів ЗУ “Про судовий збір”.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнями судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до п.2.2. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 640,00 грн.)

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані роз’яснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви в такій об'єднано три позовні вимоги немайнового характеру , а саме: визнання неправомірною відмови ОСОБА_2 у підписанні Плану розподілу земельної ділянки (погодження меж); визнання за позивачем права на приватизацію без підпису; зобов’язати Відділ землекористування Ужгородської міської ради та Закарпатську регіональну філію Державного підприємства «Центр ДЗК» виготовити та надати відповідні документи на право власності на земельну ділянку, надання кадастрового номеру, за адресою: м. Ужгород, вул. Доманинська, 275, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору , отже розмір судового збору за які становить по 640,00 гривень за кожну.

Варто також зазначити, що згідно п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз’яснено, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Водночас позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 640,00 грн. Зокрема це сплата судового збору за однією самостійною вимогою немайнового характеру. Разом з тим інші заявлені позовні вимоги немайнового характеру не оплачені судовим збором взагалі.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Отже, судовий збір сплачується у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позову немайнового та майнового характеру.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою.

Отже, враховуючи характер спору, за кожну заявлену вимогу немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 640,00 гривень.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані роз’яснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України та зазначених недоліків.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз’яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу землекористування Ужгородської міської ради, Відділу Державного підприємства «Центр ДЗК» Закарпатська регіональна філія про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж земельної ділянки, зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, що не перевищує п’яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3