Постанова № 7102872, 16.12.2009, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 2-а-203/2007

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2007 року Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі : головуючого судді Волошина С.О.

при секретарі Дроздек А.Я.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шабельникова С.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А0264 про стягнення грошової компенсації взамін продовольчого пайка, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини А0264 про стягнення грошової компенсації взамін продовольчого пайка.

Позивач посилається на те, що він з 19.07.2000 року по 08.11.2004 року проходив військову службу у Збройних Силах України на посадах слідчого та старшого слідчого військової прокуратури Чернівецького гарнізону у військовому званні «мол.лейтенант юстиції» та « ст.лейтенант юстиції» і перебував на продовольчому забезпеченні у в/частині А0264.

Будучи військовослужбовцем військової прокуратури на нього поширюється вимога ст.46-1 Закону України «Про прокуратуру», якою визначено, що військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять службу відповідно до Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлені правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

З початку проходження військової служби на офіцерських посадах він повинен був забезпечуватися щомісячно продовольчим пайком відповідно до «Норм забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 р.

Однак, від початку проходження військової служби до моменту звільнення з лав Збройних Сил України, щомісячна видача продовольчого пайка йому не здійснювалась.

На даний час МО України в особі військової частини А0264, на продовольчому забезпеченні якої він перебував, продовжує порушувати його соціальні права як військовослужбовця та не видає йому ні продовольчого пайка, ні грошової компенсації замість нього.

На теперішній час законодавством жодного обмеження щодо видачі продовольчого пайка або грошової компенсації не встановлено.

У звязку з цим він звертався із заявою до відповідача, проте у отриманні належного йому продовольчого пайка або грошової компенсації взамін нього йому безпідставно було відмовлено та не було надано йому розрахунку грошової компенсації за пайок.

Вважає, що такі дії посадових осіб військової частини А0264 щодо відмови у забезпеченні його продовольством або грошовою компенсацією суперечать Конституції України й не відповідають чинному законодавству.

Грошова компенсація за пайок носить постійний характер, у звязку із порушенням строків її виплати, йому повинно бути нараховано компенсацію втрати частини її доходів.

Згідно розрахунку в/частина А0264 заборгувала йому грошові кошти в якості компенсації замість не отриманого продовольчого пайка в сумі 21499 грн. 78 коп.

Просив визнати протиправними дії субєкта владних повноважень - в/частини А0264 щодо відмови йому у виплаті грошової компенсації взамін продовольчого пайка та стягнути з відповідача - в/частини А0264 належну йому грошову компенсацію замість продовольчого пайку з врахуванням втрати частини її доходів (індексації) починаючи з 03.08.2000 року по 09.11.2004 року в сумі 21499 ( двадцять одну тисячу чотириста девяносто девять) грн. 78 коп. із р/р 35217001000019 в УДК у Чернівецький області МФО 856135 ідентифікайний код 07903260 по КЕКВ - 1112(грошового забезпечення військовослужбовців).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача військової частини А0264 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив, що законних підстав для нарахування та здійснення виплати грошової компенсації замість продовольчого пайка позивачу не було, тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити..

Суд заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач з 19.07.2000 року по 08.11.2004 року проходив військову службу у Збройних Силах України на посадах слідчого та старшого слідчого військової прокуратури Чернівецького гарнізону у військовому званні «мол.лейтенант юстиції» та « ст.лейтенант юстиції» та перебував на продовольчому забезпеченні у в/частині А0264, що підтверджується копією послужного списку від 24.11.1986 року.

Згідно наказів Генерального прокурора України № 607 - к від 17 червня 2004 року, Міністра оборони України № 305 від 24 травня 2004 року та ТВО військового прокурора Чернівецького гарнізону № 77 від 0.1 липня 2004 року його було звільнено у запас відповідно до п. 67 п.п. „б" (за станом здоровя) «Положення про проходження військової служби офіцерами, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України», затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року.

Від початку проходження військової служби до моменту звільнення з лав Збройних Сил України, щомісячна видача продовольчого пайка позивачу не здійснювалась.

Згідно розрахунку в/частина А0264 заборгувала позивачу грошові кошти в якості компенсації замість не отриманого продовольчого пайка в сумі 21499 грн. 78 коп.

На теперішній час законодавством жодного обмеження щодо видачі продовольчого пайка або грошової компенсації не встановлено.

Позивач неодноразово звертався із заявою до відповідача з проханням виплатити належну грошову компенсацію, але до сьогоднішнього дня вони не виплатити, у отриманні належного йому продовольчого пайка або грошової компенсації взамін нього йому безпідставно було відмовлено та не було надано йому розрахунку грошової компенсації за пайок.

Стаття 22 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вимогами ст. 9 ч. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону 1991 р) встановлено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Статтею 9 ч. 4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

Відповідно до Постанови № 316 від 12.03.1996 року «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України ...» до 10.03.2000 року позивач забезпечувався продовольчим пайком за нормою № 7 та повинен був його отримувати до 29.03.2002 року (до моменту прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту»), та в подальшому, отримувати продукти або компенсацію за них по зазначених «нових» нормам харчування військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань за цінами на продовольство, які визначаються Міністерством оборони України щоквартально, тобто забезпечуватись мінімальним продовольчим пайком чи грошовою компенсацією за найменшою по вартості нормою № 1 (загальновійськова).

Постановою КМ України № 426 від 29.03.2002 року при скасуванні дії Постанови КМУ № 316 від 12.03.1996 року визначено лише припинення виплати вартості харчування тільки за час відпустки військовослужбовцям строкової служби, курсантам ВВНЗ та зовсім не визначено припинення чи заборона виплати встановленої вартості норм харчування решті офіцерського складу Збройних Сил України, який безпосередньо не харчується в їдальнях військових частин.

Згідно Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів » від 17.02.2000 р., дію ч.2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них призупинено.

Відповідно ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України» від 05.10.2000 року визначено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист військовослужбовців, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення.

3 листопада 2006 року Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено статтею 9-1, якою визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з цього, слідує, що на теперішній час законодавством жодного обмеження щодо видачі продовольчого пайка або грошової компенсації не встановлено.

Відсутність коштів, призупинення дії документу, який надає право на отримання пайків, вказівки керівництва про проведення виплат тільки за наявності рішення суду з цього приводу, тощо, не може розглядатися як підстава для невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 р. за № 316, якою передбачена видача вказаних пайків, тому слід провести повний розрахунок із позивачем.

З тих же підстав, суд вважає неправомірною відмову військової частини А0264 у виплаті грошової компенсації за не отримані продовольчі пайки.

Приймаючи до уваги всі матеріали справи, судом не встановлено підстав для відмови у виплаті позивачеві компенсації за не отриманий продовольчий пайок.

Встановленні судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, необхідно визнати неправомірною відмову військової частини А0264 у виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації замість продовольчого пайку та стягнути з відповідача військової частини А0264 на користь позивача ОСОБА_1 невиплачену грошову компенсацію замість продовольчого пайку з врахуванням втрати частини її доходів (індексації) починаючи з 03.08.2000 року по 09.11.2004 року в сумі 21499 грн. 78 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 28 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил України у мирний час, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 р., ст.ст. 7, 99, 159-160 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову військової частини А0264 у виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації замість продовольчого пайку.

Стягнути з військової частини А0264 на користь ОСОБА_1 невиплачену грошову компенсацію замість продовольчого пайку з врахуванням втрати частини її доходів (індексації) починаючи з 03.08.2000 року по 09.11.2004 року в сумі 21499 ( двадцять одну тисячу чотириста девяносто девять) грн. 78 коп. із р/р 35217001000019 в УДК у Чернівецький області МФО 856135 ідентифікайний код 07903260 по КЕКВ - 1112(грошового забезпечення військовослужбовців).

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ :