Постанова № 71027427, 08.12.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2017 рокум. Ужгород№ 807/792/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калинич Я. М.

при секретарі - Багарі М.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгарантбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгарантбуд" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2017 року №0000781303.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі проведеної працівниками ГУ ДФС у Закарпатській області документальної планової виїзної перевірки було складено Акт № 25/13-00/36732354 від 17 лютого 2017 року про порушення ТОВ «Закарпатгарантбуд» положень Податкового кодексу України щодо неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 217384,47 грн. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.03.2017 яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів у розмірі 548943,93 грн. Не погодившись з таким рішенням контролюючого органу ТОВ «Закарпатгарантбуд» оскаржило його у судовому порядку. Просить визнати вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів викладених у письмових запереченнях наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи учасників процесу суд приходить до висновку про неможливість задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Закарпатській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Закарпатгарантбуд» (код ЄДРПОУ - 36732354) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2013 по 30.09.2016. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 17 лютого 2017 року №25/13-00/36732354, яким встановлено ряд порушень, зокрема, порушення п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 220907,67 грн. (а.с. 29-43).

На підставі вищезазначеного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.03.2017 яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів у розмірі 548943,93 грн., з яких 269197,44 грн. за податковим зобовязанням, 200497,75 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) та 79248,74 грн. пені (а.с. 11).

Не погоджуючись з висновками акту та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням , позивачем було подано скаргу на нього.

Державною фіскальною службою України 24 травня 2017 за вих. № 11055/6/99-99-11-02-01-15 на адресу позивача було направлено рішення за результатом розгляду скарги, яким оскаржену ППР залишено без змін (а.с. 61-65).

Актом перевірки від 17 лютого 2017 року №25/13-00/36732354 встановлено, що суть виявлених порушень полягає зокрема у тому, що протягом періоду за який проводилася перевірка, позивачем проводилося перерахування з розрахункового рахунку № 2600905057001970 (відкритому у ПАТ КБ «Приватбанк») на картковий рахунок підприємства (корпоративний рахунок). Кошти з корпоративного рахунку знімалися директором товариства для придбання будівельних матеріалів. Протягом 2014 року було з карткового рахунку було знято готівкові кошти в сумі 253095 грн., у 2015 році 846082 грн., за 9 місяців 2016 року 381705 грн. Для перевірки ТОВ «Закарпатгарантбуд» було надано первинні документи для підтвердження використання коштів для придбання будівельних матеріалів на суми: 63259,30 грн. за 2014 рік, 221089,18 грн. за 2015 рік, а за 2016 рік підтверджуючих документів підприємством надано не було.

Як встановлено перевіркою позивачем з поточного рахунку кошти переводилися на корпоративну картку з призначенням платежу «для закупівлі будівельних матеріалів». Однак фактично закупівля матеріалів директором позивача ОСОБА_3 за допомогою корпоративної картки безготівковим розрахунком не проводилася в повному обсязі, а знімалася в банкоматах готівка. Документальне підтвердження придбання будівельних матеріалів надано не в повному обсязі.

В зв'язку з цим, отримані кошти на придбання будівельних матеріалів, використання яких не підтверджено документально, контролюючим органом включено до місячного доходу директора підприємства та визначено занижену підприємством суму до сплати в бюджет податку з доходів фізичних осіб, яка складає 220 907,67грн.

Слід зазначити, що платіжна картка це один із видів електронного платіжного засобу, що дозволяє його утримувачеві перевірити стан коштів на його рахунку в банку, а також ініціювати переказ цих коштів. Корпоративна платіжна картка емітується (випускається) банком тільки для суб'єктів господарської діяльності юридичної особи або фізособи-підприємця (далі СГД). Відповідно до п. 1.13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-111 - банк, що здійснює випуск платіжної картки за дорученням клієнта, стає емітентом щодо цієї картки.

Особливість корпоративної картки полягає у тому, що вона є іменною емітується на довірену особу СГД і дає такій особі можливість розпоряджатися коштами СГД, які перебувають на рахунку в банку, до якого емітована ця платіжна картка (далі корпоративний рахунок).

Згідно з розділом ІІІ Постанови Національного банку України від 05.11.2014 №705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», користувачі мають право використовувати корпоративні картки для здійснення платіжних операцій відповідно до режимів рахунків і умов договору з емітентом.

Корпоративний рахунок використовується, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України. Згідно з п. 8.3 цієї Інструкції, кошти з поточного рахунку юридичної особи можуть бути використані за допомогою корпоративної картки на представницькі витрати (офіційні прийоми, культурні програми); витрати на відрядження в Україні і за кордоном (бронювання номерів у готелі, купівля квитків, оренда авто тощо); господарські покупки (канцтовари, оргтехніка, меблі, бензин тощо). Всі зазначені витрати має бути підтверджено документально (крім добових витрат) у вигляді рахунків, актів виконаних робіт, товарних чеків, розрахункових квитанцій тощо.

Згідно з гл. VII Постанови Національного банку України від 05.11.2014 №705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», операції користувачів корпоративних карток мають виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших документів у паперовій формі, які складаються і друкуються державною мовою за місцем проведення операції у такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжної системи.

Паперові документи за операціями з використанням корпоративних карток можуть не оформлятися за місцем їх проведення, якщо розрахунки за товари (послуги) здійснюються користувачем на невеликі суми у транспорті та в інших місцях масового обслуговування фізичних осіб, що вимагають швидкого обслуговування.

Облік витрат, понесених за допомогою корпоративної картки, здійснюється на підставі первинних документів, наданих її утримувачем підзвітною особою. Разом із такими документами підзвітна особа надає авансовий звіт. Чинну форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і прядок його заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання». Терміни надання авансового звіту встановлено пп. 170.9.2 170.9.3 Податкового кодексу України.

ТОВ «Закарпатгарантбуд» ні під час перевірки, ні разом із запереченням на акт перевірки не надано у повному обсязі первинні документи, що підтверджують витрати, понесені підзвітною особою.

В додатку № 1 до акту перевірки наведено помісячно суми доходу директора підприємства які не включено до місячного оподатковуваного доходу, що передбачено п.п.164.2.20.п.164.2.ст.164 Податкового кодексу України, тобто як інші доходи (а.с. 51-52).

Відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України 164.2. до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, у тому числі інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Протягом розгляду справи позивачем також не було надано докази, що підтверджували б закупівлю диретором товариства будівельних матеріалів за готівку зняту з корпоративної картки на всю суму знятої та використаної готівки.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність включення фіскальним органом до інших доходів директора позивача непідтверджених документально сум знятих з рахунку коштів.

Щодо доводів позивача про підтвердження договорами, актами виконаних робіт придбання директором будматеріалів, то такі не можуть бути взяті до уваги з огляду на те, що факт придбання за готівку будматеріалів повинен бути підтверджений первинними документами (товарний чек, рахунок РРО, розрахункова квитанція тощо).

Важливо підкреслити, що первинні документи призначені для реєстрації господарських операцій і явищ, що виникають при здійсненні діяльності підприємства. У первинних документах бухгалтерського обліку реєструється не тільки факт господарської операції, а й інша необхідна для обліку і контролю, інформація. До такої інформації відносяться: зміст господарської операції; її кількісна і грошова оцінка; напрям витрат і джерела доходів; підписи відповідальних за проведення господарської операції осіб та інша інформація.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Зміст первинного документа визначається суттю (фактом) господарської операції, відбивається в даному документі. Первинний документ і господарська операція нерозривно пов'язані поняття.

При купівлі товару (роботи, послуги) за готівку первинним документом обліку є чек. Якщо використовується фіскалізований касовий апарат, покупцеві досить видати касовий чек. Коли РРО не використовується, виписується товарний чек, також можна видавати документ суворої звітності (квитанцію, проїзний документ, талон, абонемент тощо).

Договори і акти виконаних робіт можуть мати статус первинного документу тільки у випадку якщо у ньому зафіксовано факт здійснення господарської операції.

Крім наведеного, перевіркою правомірності надання платнику податку податкової соціальної пільги, розміру та порядку її застосування встановлено порушення п.п.169.4.1, п.169.4.ст.169 ПК України, а саме, надання соціальної пільги при нарахуванні доходу який перевищує граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги. В 2014 та 2015 граничний розмір для надання соціальної пільги складав 1710 грн. Підприємством надано соціальну пільгу працівникам дохід яких складав більше 1710 грн. В зв'язку з наведеним, перевіркою визначено занижену підприємством суму до сплати в бюджет податку з доходів фізичних осіб, яка складає 5755,05 грн. Підприємством порушено п.п.168.1.1. п.п.168.1.2. ПІ68.1. ст.168. Податкового кодексу України, в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 5755,05 грн.

Аргументами, наведеними у позові та доданими до нього матеріалами, вказане порушення податкового законодавства позивачем не спростоване.

Щодо нарахування пені за несвоєчасність виконання податкового зобовязання, слід зауважити наступне.

Пеня нараховується відповідно до п.п.129.1.1. п.129.1 ст.129 ПК України, згідно якої нарахування пені розпочинається - при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Тому, нарахування пені , у даному випадку, контролюючим органом проведено у відповідності до вимог законодавства. ГУ ДФС у Закарпатській області правомірно визначено позивачу зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб та застосовано штрафну санкцію відповідно до ст.. 127 ПКУ.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що ГУ ДФС у Закарпатській області правомірно визначено позивачу зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб та застосовано штрафну санкцію відповідно до ст.. 127 ПК України.

Відтак у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгарантбуд» до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгарантбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_4