Постанова № 71027088, 12.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 р. Справа №805/3796/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:13:45 13:45

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Краснополянський піщаний карєр до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

від позивача - не зявився

від відповідача не зявилися

від третьої особи- не зявився ,-

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2017 року Приватне акціонерне товариство Краснополянський піщаний карєр звернулось до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про:

- визнання незаконною відмову ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, викладену у листі від 21.06.2017 року № вх 01-03839-19з/05 у наданні ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га в оренду строком на 10 років для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд.

- зобов'язання ОСОБА_1 обласної державної адміністрації повторно розглянути клопотання ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр від 07.04.17 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га в оренду строком на 10 років для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд по суті з дотриманням вимог діючого законодавства.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року відкрито провадження по справі № 805/3796/17-а та призначено справу до розгляду на 20 листопада 2017 року.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року зупинено провадження у справі до 06.12.2017 року.

В судове засідання 06.12.2017 року зявився повноважний представник позивача, просив суд задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до клопотання від 07.04.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га в оренду строком на 10 років для експлуатації карєру, підїзної автодороги та залізниці з земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, ПаАТ «Краснополянський піщаний карєр» були додані детальний план території, викопіювання з схеми землеустрою та техніко економічного обґрунтування.

Також, позивач вважає посилання відповідача на невідповідність цільового призначення земельної ділянки у детальному плані території, який затверджено розпорядженням голови «Великоновосільківської райдержадміністрації від 21.03.2014 року № 61» не може розглядатись в якості підстави для відмови у наданні дозволу, оскільки зазначений детальний план має назву «Детальний план території для розміщення виробничих будівель та споруд піщаного карєру на землях промисловості населеного пункту с. Красна Поляна Великоновосільківського району Донецької області», а позивач звернувся за дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га в оренду строком на 10 років. Таким чином, позивач у своєму клопотанні визначив призначення ділянки у повній відповідності детального плану територій.

В судове засідання 06.12.2017 року повноважний представник відповідача не зявився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому, від відповідача надійшло до суду клопотання, в якому останній просив суд розглянути справу без участі повноважного представника останнього, просив у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у письмових запереченнях.

Так, відповідач зазначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків передбачених ч. 2,3 ст. 134 Земельного кодексу України, зокрема, при наявності спеціального дозволу на користування надрами. Також, відповідач зазначає, що згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами від 12.10.2001 року № 2555 площа родовища складає 74,4000 га, тоді як відповідно до клопотання позивача площа витребуваної земельної ділянки складає 76,1169 га. На графічному матеріалі, який додано до клопотання позивача має бути зазначена площа витребуваної земельної ділянки, яка має співпадати (або бути меншою) з ліцензійною площею родовища корисних копалин.

Крім того, відповідач зазначає, що цільове призначення земельної ділянки у детальному плані території не узгоджується з цільовим призначенням, зазначеним у клопотанні позивача.

При цьому, відповідач зазначає, що відповідач не відмовляв позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а лише запропонував усунути зауваження, викладені в листі та звернутись до облдержадміністрації, обласної військово цивільної адміністрації з відповідним клопотанням та додатками до нього.

Разом з цим, 06.12.2017 року до суду надійшло клопотання від Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, в якому останній просив суд відкласти розгляд справи для надання письмових пояснень по справі.

06.12.2017 року розгляд справи відкладено до 12.12.2017 року о 13 год. 15 хв.

08.12.2017 року та 11.12.2017 року від позивача до відділу документообігу та архівної роботи ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких останній зазначив, що твердження відповідача про те, що площа витребуваної земельної ділянки має співпадати або бути меншою ліцензійної площею родовища корисних копалин не ґрунтується на жодному нормативно - правовому акті. При цьому, оскільки для експлуатації видобувного карєру необхідна не тільки площа власне родовища на експлуатацію якого і видається спецдозвіл, а й прилегла територія, на якій розміщуються допоміжні споруди та обєкти, ліцензійна площа за спецдозволом завжди менша, ніж загальна площа земельної ділянки на якій розташоване видобувне підприємство. Так, за попереднім договором оренди від 18.08.2015 року №1 Товариство для експлуатації карєру орендувало земельну ділянку площею 185,1298 га, що також не співпадало з ліцензійною площею, однак це не перешкоджало укладенню цього договору. Також, позивач надав суду клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника останнього.

11.12.2017 року до суду надійшли письмові пояснення від ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, в яких останній зазначив, що на графічному матеріалі, який було додано до клопотання позивача, має бути зазначена площа витребуваної земельної ділянки, яка має співпадати (або бути меншою) з ліцензійною площею родовища корисних копалин.

При цьому, зазначає, що облдержадміністрація не відмовляла позивачу у наданні вищезазначеного дозволу, а запропонувала лише усунути зауваження, викладені в листі, та звернутись до облдержадміністрації з відповідним клопотанням.

В судове засідання 12.12.2017 року повноважні представники сторін не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. При цьому, враховуючи надіслані до суду клопотання про розгляд справи без участі повноважних представників сторін, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до вимог статті 128, частини шостої статті 12 та частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється та справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, запереченні, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

18 серпня 2005 року між Приватним акціонерним товариством Краснополянський піщаний карєр та Великоновосільківською райдержадміністрацією було укладено Договір оренди землі № 1. Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації карєру, підїзної автодороги та залізниці, опор ЛЕМ 35кВ, яка знаходиться на території Краснополянської сільської ради Великоновосільківського району Донецької області. Так згідно вказаного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 185,1298 га, у тому числі під відкритими розробками та карєрами 185,1298 га. Вказаний договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 Договору).

Разом з цим, позивач звернувся до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації з клопотанням про продовження строку дії договору оренди, яке отримано адміністрацією 07.09.2015 року.

Листом від 22.09.2015 року № 01-06977-17 ОСОБА_1 облдержадміністрація ОСОБА_1 обласної військово-цивільної адміністрації повідомило Приватне акціонерне товариство «Краснополянський піщаний карєр» про те, що у звязку з порушенням строку звернення, договір поновленню не підлягає, а відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» ПрАТ «Краснополянський піщаний карєр» у разі закінчення строку на який було укладено договір, його дія припиняється. Також, у вказаному листі вказано, що позивач може укласти договір оренди лише на загальних підставах.

Згідно розяснень наданих листом ОСОБА_1 облдержадміністрацією від 31.03.2016 року № 06977-189/02 ПрАТ «Краснополянський піщаний карєр» було запропоновано надати містобудівну документацію на якій вказані розмір ділянки.

Вказану містобудівну документацію, а саме детальний план території під виробничими будівлями і спорудами піщаного карєру площею 76,1169 га на замовлення Великоновосільківської райдержадміністрації та ПрАТ «Краснополянський піщаний карєр» розроблено Волноваським районним госпрозрахунковим проектно виробничим архітектурно планувальним бюро та затверджено у встановленому законом порядку.

Так, після отримання вказаної графічної та містобудівної документації, Позивач звернувся до Відповідача з клопотанням від 07.04.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 в оренду строком на 10 років для експлуатації карєру, підїзної автодороги та залізниці з земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд. До вказаного клопотання були додані графічні матеріали щодо місця розташування земельної ділянки та балансову належність обєктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копія горного відводу, спеціальний дозвіл на користування надрами, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія листа ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 31.03.2016 року № 06977-89/02, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та довідка з ЄДРПОУ.

Листом від 21.06.2017 року № вх.01-03839-19д/05 ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією, обласною військово цивільною адміністрацією спільно з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області розглянуто лист ПрАТ «Краснополянський піщаний карєр» стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га в оренду на 10 років для експлуатації карєру, підїзної автодороги та залізниці на території Великоновосільківського району Донецької області. Так, у вказаному листі вказано, що до клопотання ПрАТ «Краснополянський піщаний карєр» площа витребуваної земельної ділянки складає 76,1169 га, що не відповідає доданому до клопотання графічному матеріалу, наявність якого передбачена вимогами статті 123 Земельного кодексу України, а цільове призначення земельної ділянки у детальному плані території, який затверджено розпорядженням голови Великоновосільківської райдержадміністрації від 21.03.2017р. № 61, не відповідає клопотанню ПрАТ «Краснополянський піщаний карєр». При цьому, на плані гірничих робіт не зазначена площа земельної ділянки, яка передбачена для відведення, а план гірничих робіт має бути погоджений відповідними особами (генеральним директором, маркшейдером та геологом).

Також, поданий пакет документів не містить інформації щодо власника/балансоутримувача автодороги та залізничної колії, про що було зауважено у листі облдержадміністрації, обласної військово цивільної адміністрації від 31.03.2016 року № вх2 до 01-06977-17я/02.

А тому, з метою оформлення речових прав на витребувану земельну ділянку, запропоновано позивачу врахувати зазначене в листі, та звернутись з відповідним клопотанням та додатками до нього у встановленому законом порядку.

Позивач не погоджуючись із фактичною відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного Кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Статтею 123 Земельного Кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та обєднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в ОСОБА_4 земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про ОСОБА_4 земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у ОСОБА_4 реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші обєкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 Кодексу України «Про надра», надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через ОСОБА_3 України, ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 13 Кодексу України «Про надра» користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Відповідно до положень статті 18 зазначеного Кодексу надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Відповідно до вимог статті 19 Кодексу України «Про надра» надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідачем листом від 21.06.2017 року № вх.01-03839-19д/05 позивачу запропоновано врахувати зазначені в листі недоліки наданого для отримання дозволу та звернутись з відповідним клопотанням та додатками до нього у встановленому законом порядку. При цьому, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, облдержадміністрація не відмовляла позивачу у наданні вищезазначеного дозволу, а запропонувала лише усунути зауваження, викладені в листі, та звернутись до облдержадміністрації з відповідним клопотанням.

Проте, аналізуючи надану відповідачем відповідь та підстави з яких вона була надана, суд приймає зазначену відповідь, надану листом від 21.06.2017 року № вх.01-03839-19д/05 як фактичну відмову позивачу у наданні дозволу. При цьому, суд зазначає, що фактично відмовляючи позивачу у наданні дозволу, відповідач не вказав причин, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України (невідповідність місця розташування обраної позивачкою земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку), на підставі якої прийняте вказане негативне рішення.

Як встановлено судом та підтверджено наявними матеріалами справи вбачається, що позивачу ОСОБА_4 службою геології та надр України було надано спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 2555 від 12 жовтня 2001) для видобування, назва родовища Краснополянське родовище, яке розташоване 0,5 км на північний захід від с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області. Дозвіл видано строком на 20 років до 12 жовтня 2031 року.

ОСОБА_1 обласної ради позивачу надано горний відвід для розробки родовищ пісків.

Окрім того, матеріалами справи встановлено, що позивачем до документів для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було долучено викопіювання зі схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель на території Краснополянської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, яким визначені межі земельної ділянки та зазначено кадастровий номер земельної ділянки 1421283000:02:001:0002, що спростовує посилання на відповідача, зазначене у його листі щодо відсутності відомостей на підтвердження присвоєння кадастрового номера витребуваній підприємством земельній ділянці.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем були надані всі необхідні документи, що передбачені чинним законодавством для отримання від відповідача дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що основною підставою для відмови позивачу в отриманні відповідного дозволу була невідповідність площі земельної ділянки згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами від 12.10.2001 року № 2555 (74,4000 га) та площі, зазначеної у відповідному клопотанні позивача (76,1169 га).

Суд критично ставиться до зазначених відповідачем доводів та не приймає їх при прийнятті рішення, оскільки нормами статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що у клопотанні зазначаються лише орієнтовний розмір земельної ділянки. Суд зазначає, що позивач звернувся за отриманням дозволу на розроблення лише проекту, а не за фактичним наданням дозволу, отже питання щодо визначення фактичного розміру земельної ділянки є передчасним.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо відмови позивачеві у надані відповідного дозволу, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання адміністративного позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 3 200 гривень. Таким чином, суд присуджує на користь Приватного акціонерного товариства Краснополянський піщаний карєр, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Краснополянський піщаний карєр до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати незаконною відмову ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, викладену у листі від 21.06.2017 року № вх. 01-03839-19з/05 у наданні ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га. в оренду строком на 10 років для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд.

Зобов'язати ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію повторно розглянути клопотання ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр від 07.04.17 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га. в оренду строком на 10 років для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд по суті з дотриманням вимог діючого законодавства.

Стягнути з ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (84313, м.Краматорськ, Донецька область, пл.Миру, 2, код ЄДРПОУ 00022473) на користь Приватного акціонерного товариства Краснополянський піщаний карєр (85571,с. Красна Поляна, Великоновосілківський район, Донецька область, код ЄДРПОУ 00184106) судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.).

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, проголошено вступну та резолютивну її частини 12 грудня 2017 року.

Повний текст постанови буде виготовлено та підписано 14 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.