Постанова № 71026038, 14.12.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 року Справа № 904/8156/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, нотаріально-посвідчена довіреність №1783 від 06.10.2017 р.

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №14-429юр від 11.10.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

на рішення у господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 р. у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства

"АрселорМіттал Кривий Ріг",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 239 491 грн. 20 коп. та збору за зберігання вантажу у розмірі 6 780 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 239 491 грн. 20 коп. та збору за зберігання вантажу у розмірі 6 780 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 р. ( суддя Новікова Р. Г. ) у справі № 904/8156/17 позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” ПАТ "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 238 511 грн. 52 коп., збір за зберігання вантажу у розмірі 6 780 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 3 679 грн. 37 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 р. по справі № 904/8156/17 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" посилається на те, що з його сторони відповідна накопичувальна картка ( ф. ДУ-92 ), відомості плати за користування вагонами ( ф. ГУ-46 ) були підписані повноважними представниками з запереченням, оскільки у Перевізника була практична можливість для забезпечення доставки вантажу, що перевозився у відповідних вагонах на колії ст. Кривий Ріг Головний, оскільки факт зайнятості приймально-відправних колій на станції призначення належним чином не доведено Позивачем, а отже і необгрунтована затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення є виключною виною Позивача.

Водночас, на думку Скаржника, Акти загальної форми додані до позовної заяви, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводять, що усі приймально-здавальні колії станції Кривий Ріг Головний у зазначені періоди були зайняті з вини Відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони.

При цьому Скаржник зазначає, що доказів направлення листа начальник станції з вимогою надання письмової вказівки щодо вчинення дій з вагонами зі сторони Перевізника на адресу ПАТ «АМКР» не було надано зі сторони Позивача, що є наслідком порушення зі сторони Позивача покладених на нього зобов’язань.

Скаржник наголошує на тому, що оскільки Позивач не довів належним чином вину Відповідача у затримці вагонів, відсутні підстави для нарахування збору за зберігання вантажу, плати за користування вагонами, як то передбачено п. 8 Правил зберігання вантажу, ст. 46 Статуту залізниць України.

Скаржник вважає, що позовні вимоги ПАТ «Українська залізниця» про стягнення з Відповідача 246 271 грн. 20 коп. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в частині стягнення за наказом № 419 від 19.02.2017 р. ( період дії з 19.02.2017 р. - 21:30 до 20.02.2017 р. - 09:00 - протягом 11 год. 30 хв. ) заявлені Позивачем після спливу передбаченої ЦК України позовної давності за такими вимогами.

У судовому засіданні, представник Позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає, що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_3 у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 р. у справі № 904/8156/17 апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 14.12.2017 р.

У судовому засіданні 14.12.2017 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.01.2008 р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", ( Залізниця ) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" ( Вантажовласник ), укладено Договір № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп, відповідно до умов якого Залізниця надає Вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги ( п. 1.1 договору ).

Відповідно до п. 2.1 договору Вантажовласник зобов'язується пред'являти Залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 ( ГУ-12К ) та заявки на подачу вагонів ( контейнерів ) надавати згідно з Правилами перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантаж вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно з затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п.2.2 договору).

За змістом п. 2.4 договору передбачено, що Вантажовласник зобов'язується здійснювати безготівкову попередню оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці або готівкою на станції.

Договір укладено строком на один рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції із здійсненням усіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги ( п. 8.4 договору ).

В лютому 2017 р. Залізницею були прийняті до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Відповідно до вимог п. п. 9, 10 Правил користування вагонами, даний вантаж було затримано на шляху свого прямування, через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у зв’язку із несвоєчасним забиранням Відповідачем ( Вантажоодержучаем ) на свою під’їзну колію вантажу який вже прибув на його адресу.

Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини Відповідача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, які були підписані сторонами, а з боку Відповідача із зауваженнями.

52 спірні вагони прибули у поїзді № 3007 на станцію Батуринська 18.02.2017 р. о 18 год. 45 хв. наказ на їх затримку № 419 був виданий 19.02.2017 р. о 21 год. 30 хв., закінчення дії наказу № 419 - 20.02.2017 р. о 09 год. 00 хв. Наказ № 419 було надано через наявність на коліях станції Кривий Ріг неприйнятих ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Батуринська у порядку передбаченому п. п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено загальної форми ГУ-23а № 21 від 19.02.2017 р., акт загальної форми ГУ-23 № 21 від 19.02.2017 р.

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3007 ( акт форми ГУ-23а № 21 від 19.02.2017 р.) отримане Відповідачем - 19.02.2017 р. о 22 год. 05 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 21 від 19.02.2017 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 3007 - 18.02.2017 р. о 18 год. 45 хв., відправлені поїздом № 3503 - 20.02.2017 р. о 14 год. 43 хв.

В подальшому, за наказом № 427 від 22.02.2017 р. затримані вагони ( № № голова 53199485 хвіст 97582702 у кількості 52 вагони, індекс поїзда 4666-24-4670 ), на станції Новоблочна Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Вказані вагони були затримані через неможливість приймання вагонів станцією призначення - Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на вказаній станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів – Новоблочна у порядку, передбаченому пп п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту був складений Акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 64 від 22.02.2017 р.

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3503 ( акт форми ГУ-23а № 64 від 22.02.2017 р. ) отримане Відповідачем 22.02.2017 р. о 04 год. 10 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 64 від 22.02.2017 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 3503 - 20.02.2017 р. о 15 год. 00 хв., відправлені поїздом № 3503 - 07.03.2017 р. о 18 год. 30 хв.

В подальшому, за наказом № 450 від 25.02.2016 р. затримані вагони ( № № голова 53199485 хвіст 97582702 у кількості 52 вагони, індекс поїзда 4666-24-4670 ), на станції Новоблочна Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Вказані вагони були затримані через неможливість приймання вагонів станцією призначення - Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на вказаній станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів – Новоблочна у порядку, передбаченому п. п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 67 від 25.02.2017 р.

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3503 ( акт форми ГУ-23а № 67 від 25.02.2017 р. ) отримане Відповідачем - 25.02.2017 р. о 08 год. 00 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 67 від 25.02.2017 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 3503 20.02.2017р. о 15 год. 00 хв., відправлені поїздом № 3503 - 07.03.2017 р. о 18 год. 30 хв.

В подальшому, за наказом № 468 від 27.02.2016 р. затримані вагони ( № № голова 53199485 хвіст 97582702 у кількості 52 вагони, індекс поїзда 4666-24-4670 ), на станції Новоблочна Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Вказані вагони були затримані через неможливість приймання вагонів станцією призначення - Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на вказаній станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів – Новоблочна у порядку, передбаченому п. п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 70 від 27.02.2017 р.

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3503 ( акт форми ГУ-23а № 70 від 27.02.2017 р. ) отримане відповідачем 27.02.2017 р. о 03 год. 30 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 70 від 27.02.2017 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 3503 - 20.02.2017 р. о 15 год. 00 хв., відправлені поїздом № 3503 - 07.03.2017 р. о 18 год. 30 хв.

В подальшому, за наказом № 489 від 03.03.2016 р. затримані вагони ( № № голова 53199485 хвіст 97582702 у кількості 52 вагони, індекс поїзда 4666-24-4670 ), на станції Новоблочна Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Вказані вагони були затримані через неможливість приймання вагонів станцією призначення - Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на вказаній станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів – Новоблочна у порядку, передбаченому п. п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 74 від 03.03.2017 р.

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3503 ( акт форми ГУ-23а № 74 від 03.03.2017 р.) отримане Відповідачем 03.03.2017 р. о 02 год. 55 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 74 від 03.03.2017 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 3503 - 20.02.2017 р. о 15 год. 00 хв., відправлені поїздом № 3503 - 07.03.2017 р. о 18 год. 30 хв.

В подальшому, за наказом № 500 від 04.03.2016 р. затримані вагони ( № № голова 53199485 хвіст 97582702 у кількості 52 вагони, індекс поїзда 4666-24-4670 ), на станції Новоблочна Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Вказані вагони були затримані через неможливість приймання вагонів станцією призначення - Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на вказаній станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів – Новоблочна у порядку, передбаченому п. п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 75 від 04.03.2017 р.

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3503 ( акт форми ГУ-23а № 75 від 04.03.2017 р. ) отримане відповідачем 04.03.2017 р. о 14 год. 20 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 75 від 04.03.2017 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 3503 - 20.02.2017 р. о 15 год. 00 хв., відправлені поїздом № 3503 - 07.03.2017 р. о 18 год. 30 хв.

Відповідно до ст. 129 Статуту підставою для матеріальної відповідальності вантажоодержувача засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

На станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці, відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Кривий Ріг і до закінчення їх затримки ( а. с. 67, 79-109 ).

Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.

Згідно зі ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Про прибуття вагонів на свою адресу, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" був своєчасно повідомлений Залізницею, відповідні повідомлення зареєстровані у Книзі повідомлень ф. ГУ-2.

Після прибуття спірних вагонів, станцією призначення Кривий Ріг на підставі актів ф. ГУ-23а, ф. ГУ-23 складених станціями Новоблочна та Батуринська через затримку вагонів з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на підставі наказів № 419 від 19.02.2017 р., № 427 від 22.02.2017р., № 450 від 25.02.2017 р., № 468 від 27.02.2017 р., № 489 від 03.03.2017 р., № 500 від 04.03.2017 р. була нарахована плата за користування вагонами згідно відомостей ГУ-46 № № 09039253, 09039254 в розмірі 239 491 грн. 20 коп. та збір за зберігання вантажу згідно накопичувальної картки за формою ФДУ-92 № 09039028 на суму 6 780 грн .00 коп.

Вищезазначена сума розрахована з урахуванням наявності актів ф. ГУ-23, які підтверджували затримку вагонів на коліях станції призначення за весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення.

Спір у справі, що переглядається, виник у зв'язку з відмовою ПАТ "АМКР" сплатити нараховані йому Залізницею плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідач наголошує на тому, що Позивачем в обґрунтування свого твердження не надано жодних доказів зайнятості усіх приймально-здавальних колій, що забезпечують передачу прибулих на адресу ПАТ "АМКР" вагонів на під'їзні колії підприємства, з вини ПАТ "АМКР". Також, Відповідач стверджує, що оскільки Позивач не довів належним чином вину Відповідача у затримці вагонів, відсутні підстави для нарахування збору за зберігання вантажу, плати за користування вагонами, як то передбачено п. 8 Правил зберігання вантажу, ст. 46 Статуту залізниць України. Відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності, в якій стверджує, що строк позовної давності за вимогами про стягнення плати за користування вагонами, які ґрунтуються на наказі № 419 від 19.02.2017 р., акті про затримку вагонів № 21 від 19.02.2017 р. та акті загальної форми № 21 від 19.02.2017 р., є таким, що закінчився.

Дійшовши висновку, що несвоєчасне вивільнення Відповідачем колії станції Кривий Ріг від вантажу, який вже прибув на його адресу, унеможливило виконання Залізницею зобов`язань за договором на перевезення і через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини Відповідача, була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів, місцевий господарський суд, задовольнив вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача плати за користування вагонами в розмірі 238 511 грн. 52 коп. та збору за зберігання вантажу на суму 6 780 грн. 00 коп., відмовивши в задоволенні позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами згідно наказу № 419 від 19.02.2017 р. в розмірі 979 грн. 68 коп., у зв’язку з закінченням строку позовної давності.

Апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду обґрунтованим у зв’язку з наступним.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Ст. 71 Статуту залізниць України визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під’їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами – суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус "вантажу", що залізниця зобов’язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов’язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов’язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів – сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 р. № 113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам’яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

П. 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред’явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов’язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно п. 9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

П. 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах – один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв’язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що зазначені платежі були нараховані станцією призначення Кривий Ріг на підставі актів ф. ГУ-23а, ф. ГУ-23 складених станціями затримки Новоблочна та Батуринська на підставі відомостей ГУ-46 № № 09039253, 09039254 в розмірі 239 491 грн. 20 коп. та збір за зберігання вантажу згідно накопичувальних карток за формою ФДУ-92 № № 09039028 на суму 6 780 грн. 00 коп.

Акти складені у відповідності до вимог п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458, п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПАТ " АрселорМіттал Кривий Ріг ", заперечення Відповідача, викладені в зазначених документах, враховані при здійсненні розрахунків Позивачем.

При цьому, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено заяву Відповідача про застосування строку позовної давності до вимог, які ґрунтуються на наказі № 419 від 19.02.2017 р., акті про затримку вагонів № 21 від 19.02.2017 р. та акті загальної форми № 21 від 19.02.2017 р. та відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами згідно наказу № 419 від 19.02.2017 р. в розмірі 979 грн. 68 коп., у зв’язку з закінченням строку позовної давності.

Таким чином, з урахуванням наведених правових положень та встановлених судом обставин справи, колегія суддів здійснивши перевірку наданих регіональною філією "Придніпровська залізниця" розрахунків, дійшла висновку про часткову правомірність нарахування залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у зазначеному розмірі.

Заперечення Скаржника щодо недоведеності того факту, що затримка вагонів відбулась саме з вини комбінату, суд апеляційної інстанції визнає безпідставним з огляду на їх спростування встановленими судом першої інстанції обставинами справи.

Так, приписами п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 р. № 507 передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Крім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 р. № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів Відповідача, його контрагентів.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу Відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Кривий Ріг актах загальної форми ф. ГУ-23.

Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку Відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Викладеним спростовується твердження Відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

В абз. 3, 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 0701-11/96/275/14 від 12.06.2014 р. зазначено: "Що ж до зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача і через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, то у відповідних питаннях господарським судам слід керуватися п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника. У разі відмови представника вантажовласника підписати акт загальної форми ГУ-23 станція призначення складає акт за названою формою про відмову від підписання акта представником вантажоодержувача.

Водночас слід мати на увазі, що: визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів; вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під"їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під"їздну колію".

За таких обставин висновок Відповідача про наявну можливість у Позивача доставити спірні вагони на станцію призначення внаслідок наявних деяких вільних колій має односторонній характер.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанцій про наявність достатніх правових підстав для частковго задоволення позовних вимог, з огляду на правомірність нарахування Регіональною філією ПАТ "Укрзалізниця" "Придніпровська залізниця" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу внаслідок затримки вагонів на коліях станції призначення саме з вини Відповідача.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

В рішенні Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010 р. зазначається що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Приймаючи до уваги приписи чинного законодавства та встановлені обставини справи, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а доводи викладені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам законодавства та спростовуються встановленим судом першої інстанції обставинами справи.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 р. у справі № 904/8156/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 15.12.2017 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя О.В. Чус