Постанова № 71026014, 14.12.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 року Справа № 904/8037/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Науменко І.М., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №6-02 від 04.01.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №124/1090 від 07.09.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Виробниче об'єднання

"Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 р. у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів

Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"

м. Дніпро

до Державного підприємства "Виробниче об'єднання

"Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова",

м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 2 419 486 грн. 33коп., пені у розмірі 346 019 грн. 60 коп., інфляційної складової у розмірі 171 286 грн. 07 коп. та 3 % річних у розмірі 38 955 грн. 66 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз” в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії “Управління магістральних газопроводів” звернулось до Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3” з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 2 419 486 грн. 33 коп., пені в розмірі 346 019 грн. 60 коп., 3 % річних в розмірі 38 955 грн. 66 коп. та інфляційну складову в розмірі 171 286 грн. 07коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 р. ( суддя Новікова Р. Г. ) у справі № 904/8037/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії “Управління магістральних газопроводів” задоволено частково. Припинено провадження у зв’язку з відсутністю предмету спору в частині позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 2 419 486 грн. 33 коп. Зменшено розмір штрафних санкцій у вигляді пені з 346 019 грн. 60 коп. до 173 009 грн. 80 коп. Стягнуто з Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3” на користь Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії “Управління магістральних газопроводів” суму пені в розмірі 173 009 грн. 80 коп., суму 3 % річних в розмірі 38 955 грн. 66 коп., інфляційну складову в розмірі 91 694 грн. 21 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 43 442 грн. 34 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3” про відстрочення виконання судового рішення.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, згідно з поясненнями від 14.12.2017 р., просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 р. по справі № 904/8037/17 в частині припинення провадження у зв’язку з відсутністю предмету спору в частині позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 2 419 486 грн. 33 коп., залишити без змін; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 р. по справі № 904/8037/17 в частині стягнення з Відповідача суми пені в розмірі 173 009 грн. 80 коп., суми 3 % річних в розмірі 38 955 грн. 66 коп., інфляційної складової в розмірі 91 694 грн. 21 коп. – скасувати , і прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" посилається на те, що приймаючи рішення, суд першої інстанції не врахував положення: постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій; наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. № 493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію; ст. 651 ЦК України, Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Водночас, на думку Скаржника, судом не застосовано положення норми матеріального права, передбачені Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов’язки, затвердженого Постановою КМУ № 217 від 18.06.2014 р.

При цьому Скаржник зазначає, що Відповідач був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за послуги з транспортування природного газу, що свідчить про відсутність вини Відповідача у простроченні платежів та виключає застосування до Відповідача санкцій та наслідків за порушення грошового зобов'язання за період з 01.01.2017 р. по 22.03.2017 р. Тобто нарахування штрафних санкцій в даному випадку також є безпідставним, на що суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи.

Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції, всупереч положенням закону та рекомендаціям п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" не врахував: матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан сторін, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних, незважаючи на те, що Відповідач надавав детальні пояснення щодо вказаних обставин.

У відзиві на апеляційну скаргу, Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає, що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_4 у складі колегії суддів: Науменко І.М., Кузнецова В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 р. у справі № 904/8037/17 апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 14.12.2017 р.

У судовому засіданні 14.12.2017 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2016 р. між Публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” ( Оператор) та Державним підприємством “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3” ( Замовник ) укладений Договір на транспортування природного газу № 22553/ДМ-16/13724, згідно з умовами якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

В п. 17.1 договору сторони встановили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині надання послуг з транспортування природного газу з 01.10.2016 р. до 31.12.2016 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів ініціювання сторонами припинення дії договору, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про чинність договору протягом спірного періоду ( січень-березень 2017 р. )

Відповідно до п. 8.3 договору, у випадку, коли споживачі Замовника розраховуються з ним через поточний рахунок із спеціальним режимом використання, оплата Замовником послуг транспортування ( у тому числі, замовлення розподілу потужності ) здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Замовника на поточний рахунок Оператора кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором та зараховується як плата за послуги транспортування ( розподілу потужності ) в тому місяці, в якому надійшли кошти.

Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним відповідно до актів наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

В п. 13.5 договору сторони узгодили, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з актами наданих послуг з транспортування природного газу № 1372401 від 31.01.2017 р., № 1372402 від 28.02.2017 р., № 1372403 від 31.03.2017 р., підписаними представниками сторін без зауважень та заперечень, вартість послуг за січень 2017 р. становила 4 034 404 грн. 49 коп., за лютий 2017 р. – 3 175 307 грн. 3 коп., за березень 2017 р. – 1 368 358 грн. 60 коп.

Враховуючи приписи п. 8.3 договору, вказані суми мали бути сплачені Відповідачем в строк до 20.02.2017 р., до 20.03.2017 р. та до 20.04.2017 р. відповідно.

Позивач заявив до стягнення суми боргу за лютий 2017 р. в розмірі 1 051 127 грн. 73 коп., за березень 2017 р. – 1 368 358 грн. 60 коп.

В подальшому, з метою погашення взаємної заборгованості, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області ( Сторона – 1 ), Департаментом фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації ( Сторона – 2 ), Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради ( Сторона – 3 ), Фінансовим управлінням Чечелівської районної у місті Дніпрі ради ( Сторона – 4 ), Управлінням соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради ( Сторона – 5 ), Комунальним підприємством “Транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпропетровської міської ради (сторона – 6), Державним підприємством “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3 ( Сторона – 7 ), ПАТ “Укртрансгаз” ( Сторона – 8 ) було укладено Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України № 179/9ТГ від 22.03.2017 р.,

Згідно з розділом 1 вказаного протокольного рішення, його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р.

В розділі 2 протокольного рішення було погоджено перелік підприємств, що беруть участь у проведенні розрахунку та послідовність виконання сторонами цього рішення.

Зокрема, в п. 2.9 протокольного рішення зазначено, що Сторона - 7 ( Державне підприємство “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3) перераховує Стороні - 8 ( ПАТ “Укртрансгаз” ) кошти за послуги з транспортування природного газу за 2017 рік в сумі 3 000 000 грн., у т. ч. ПДВ - 500 000 грн., згідно з договором № 22553/ДМ-16/13724 від 03.11.2016 р. із записом у графі “призначення платежу”: “Постанова Уряду від 11.01.2005 р. № 20, дата і номер Спільного протокольного рішення за послуги транспортування природного газу за 2017 рік, договір № 22553/ДМ-16/13724 від 03.11.2016 р., у т.ч. ПДВ 500 000 грн.”

Відповідно до розділу 3 протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язались перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цих спільних протокольних рішень та з урахуванням укладених договорів на розрахункове-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів перерахувати кошти за схемою, передбаченою спільними протокольними рішеннями.

Відповідно до розділу 4 Спільних протокольних рішень, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог чинного законодавства.

Місцевим господарським судом було прийнято до уваги, що під час розгляду даної справи Відповідачем в повному обсязі було погашено суму боргу за отримані послуги балансування обсягів природного газу, тому між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення заборгованості за лютий 2017 р. в розмірі 1 051 127 грн. 73 коп., за березень 2017 р. – 1 368 358 грн. 60 коп.

Припиняючи провадження у справі, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в частині стягнення суму боргу, господарський суд першої інстанції, з яким погоджується й апеляційний суд, виходив з того, що борг в цій сумі було погашено Відповідачем після порушення провадження у даній справі.

На підставі положень п. 13.5 договору через порушення Відповідачем зобов’язань з оплати послуг за січень-березень 2017 р., Позивач нарахував пеню в розмірі 346 019 грн. 60 коп. за загальний період з 21.02.2017 р. по 25.07.2017 р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України Позивач також нарахував та заявив до стягнення суму 3 % річних в розмірі 38 955 грн. 66 коп. за загальний період з 21.02.2017 р. по 25.07.2017 р. та інфляційну складову в розмірі 171 286 грн. 07 коп. за загальний період лютий 2017 р. – травень 2017 р.

Посилаючись на вказане протокольне рішення, Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог щодо стягнення: пені в розмірі 346 019 грн. 60 коп., 3 % річних в розмірі 38 955 грн. 66 коп. та інфляційної складової в розмірі 171 286 грн. 07 коп.

Враховуючи наведене, а також те, що Відповідачем несвоєчасно виконувались грошові зобов’язання з оплати послуг за січень-березень 2017 р., місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням, задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення інфляційної складової, стягнув з Відповідача: 91 694 грн. 21 коп. інфляційної складової; 38 955 грн. 66 коп. - 3 % річних; 173 009 грн. 80 коп. пені, зменшивши її розмір на 50 %, припинив провадження у зв’язку з відсутністю предмету спору в частині позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 2 419 486 грн. 33 коп. Відмовив у задоволенні клопотання Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3” про відстрочення виконання судового рішення.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд дійшов висновку, що Спільне протокольне рішення № 179/9ТГ від 22.03.2017 р. не містить застережень щодо зміни строків виконання грошових зобов’язань за договором № 22553/ДМ-16/13724 від 03.11.2016 р.

Однак, апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду необґрунтованим у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

В силу приписів ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків (господарських зобов’язань).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Водночас, в силу приписів ст. 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб’єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., між сторонами 22.03.2017 р. підписане Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України № 179/9ТГ, зокрема за послуги з транспортування природного газу за 2017 рік в сумі 3 000 000 грн., у т. ч. ПДВ - 500 000 грн., згідно з договором № 22553/ДМ-16/13724 від 03.11.2016 р.

За таких обставин, укладаючи спільне протокольне рішення сторони керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій і наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. № 493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

Відповідно до п. п. 1.1 – 1.3 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання електроенергію цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, НАК "Нафтогаз України", державним підприємством "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20.

За змістом абз. 4 п. 7 вказаного Порядку для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 р. № 705 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій", в п. 7 абз. 4 слова "за згодою учасників" виключено, а також доповнено пункт абзацами такого змісту: "НАК "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п’яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.

Підписання сторонами спільного протокольного рішення і виконання його положень, а також положень постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. № 493/688 свідчить, що сторони фактично погодились, що часткова оплата наданих послуг за договором зазначеним у позові підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі цього протокольного рішення. Тим самим сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків за послуги з транспортування газу, надані на підставі договору № 22553/ДМ-16/13724 від 03.11.2016 р.

Відтак, враховуючи спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов’язань перед кредитором, які виникли на підставі договору № 22553/ДМ-16/13724 від 03.11.2016 р.

При цьому, для застосування санкцій, зокрема пені, передбаченої договором № 22553/ДМ-16/13724 від 03.11.2016 р., та наслідків порушення грошового зобов'язання, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків ( така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України у справі № 924/1230/14 від 01.07.2015 р., у справі № 917/2520/14 від 16.09.2015 р.).

А отже, враховуючи, що сума заборгованості за договором транспортування природного газу, на яку Позивачем нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати, повністю погашена на підставі спільного протокольного рішення, тобто, строки оплати якої змінені сторонами у спосіб укладення спільних протокольних рішень, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними такі нарахування, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлюючи на законодавчому рівні механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава фактично змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених договорів, а правовідносини, що регулюються нормами відповідного законодавства, зокрема, адміністративного ( бюджетного ), виникають саме з моменту надання відповідних пільг та субсидій і з цього ж моменту виникає формальне право на отримання бюджетного відшкодування, у зв’язку з чим Відповідач був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за послуги з транспортування природного газу, що свідчить про відсутність вини останнього у простроченні платежів та виключає застосування до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" санкцій та наслідків за порушення грошового зобов’язання.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у постанові від 20.09.2017 р. по справі № 922/3430/16.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню, відповідно рішення суду першої інстанції, як прийняте за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, підлягає зміні, з викладенням наступної резолютивної частини рішення, відповідно до якого: провадження в частині позовних вимог пов’язаних зі стягнення суми боргу в розмірі 2 419 486 грн. 33 коп., у зв’язку з відсутністю предмету спору підлягає припиненню, в задоволені решти позовних вимог пов’язаних зі стягненням пені в розмірі 346 019 грн. 60 коп., 3 % річних в розмірі 38 955 грн. 66 коп. та інфляційних втрат в розмірі 171 286 грн. 07 коп. – слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 р. у справі № 904/8037/17 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Припинити провадження в частині позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 2 419 486 грн. 33 коп., у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В решті задоволення позову, в частині стягнення пені в розмірі 346 019 грн. 60 коп., 3 %річних в розмірі 38 955 грн. 66 коп. та інфляційних втрат в розмірі 171 286 грн. 07 коп. – відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 36 292 грн. 29 коп., про що видати наказ».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" суму судового збору за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в розмірі 49 099 грн. 84 коп., про що видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 15.12.2017 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.М. Науменко

Суддя В. О. Кузнецов