Рішення № 71024500, 05.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участі секретаря: Куць О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"

на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська (головуючий у справі — суддя Третяк В.В.) з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якій просить суд винести рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру під номером 17, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Беспалова, будинок № 1, що належить відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договорм № 0311/0808/88-035 від 04.08.2008 року, яка станом на 01.11.2013 року складає 257024 грн. 98 коп. і складається з заборгованості за кредитом в розмірі 135449 грн. 38 коп., заборгованості по відсотках в розмірі 48810 грн. 13 коп., пені в розмірі 72765 грн. 47 коп., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Також позивач просить стягнути з відповідачів на його користь сплачений ним при зверненні до суду з позовною заявою судовий збір в сумі 2570 грн. 25 коп.

Ухвалою суду від 31.03.2014 року провадження у справі було зупинено до вирішення в порядку цивільного судочинства справи № 207/886/14 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, до ПАТ “Сведбанк” про визнання недійсним іпотечного договору.

У звязку з закінченням терміну повноважень судді Третяк В.В. справа за результатами повторного авторозподілу надійшла на розгляд даного складу суду. Ухвалою суду від 30.05.2016 року за клопотанням представника позивача поновлено розгляд справи. 08.08.2016 року позивачем уточнено позовні вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 листопада 2012 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до якого банк відступив права вимоги заборгованості за кредитними договорами. 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги за кредитними зобов`язаннями набув ТОВ "Кредитні ініціативи". Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора за кредитним договором від 04.08.2008 року № 0311/0808/88-035, згідно якого банк надав ОСОБА_4 кредит шляхом надання коштів в розмірі 19000,00 доларів США, а третя особа ОСОБА_4 зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. З метою забезпечення виконання зобов'язання по вищевказаному кредитному договору між ВАТ "Сведбанк" та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір від 04 серпня 2008 року № 0311/0808/88-035-Z-1, згідно умов якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно – квартиру під номером 17, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Беспалова, будинок № 1, яка належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло. Третя особа ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 листопада 2013 року становить 257024 грн. 98 коп. і складається з заборгованості за кредитом в розмірі 135449 грн. 38 коп., заборгованості по відсотках в розмірі 48810 грн. 13 коп., пені в розмірі 72765 грн. 47 коп. Вказана заборгованість по кредитному договору залишається несплаченою до теперішнього часу, незважаючи на неодноразові повідомлення про факт виникнення заборгованості та її розмір, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

В ході розгляду справи 08.08.2016 року представник позивача ОСОБА_5 уточнив позов та просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру під номером 17, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Беспалова, будинок № 1, що належить відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договорм № 0311/0808/88-035 від 04.08.2008 року, яка станом на 29.07.2016 року становить 1021914 грн. 15 коп. і складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 16 946 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 420230 грн. 37 коп.; заборгованості по відсотках в розмірі 11996, 42 доларів США, що за курсом НБУ складає на дату розрахунку 297489 грн. 67 коп.; пені в розмірі 12266, 78 доларів США, що за курсом НБУ складає на дату розрахунку 304194 грн. 11 коп.; шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, та стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений ним при зверненні до суду з позовною заявою судовий збір в сумі 2570 грн. 25 коп.

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року позовні вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, - про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру під номером 17, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул. Беспалова, будинок № 1, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договорм № 0311/0808/88-035 від 04.08.2008 року, яка станом на 29.07.2016 року становить 1 021 914 (один мільйон двадцять одна тисяча девятсот чотирнадцять) грн. 15 коп. і складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 16 946 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 420 230 грн. 37 коп.; заборгованості по відсотках в розмірі 11 996, 42 доларів США, що за курсом НБУ складає на дату розрахунку 297 489 грн. 67 коп.; пені в розмірі 12 266, 78 доларів США, що за курсом НБУ складає на дату розрахунку 304 194 грн. 11 коп., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Зазначено, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» N 1304-VII.

Також судом було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ "Кредитні ініціативи" просить рішення суду змінити, виключивши з нього посилання на дію у вказаному спорі положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено місцевим судом, 28 листопада 2012 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено договір факторингу (л.с. 30), відповідно до якого банк відступив права вимоги заборгованості за кредитними договорами. 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу (л.с. 37), відповідно до умов якого право вимоги за кредитними зобов`язаннями набув ТОВ "Кредитні ініціативи". Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора за кредитним договором від 04.08.2008 року № 0311/0808/88-035 (л.с. 5), згідно якого банк надав третій особі у справі - ОСОБА_4 кредит шляхом надання коштів в розмірі 19000,00 доларів США, а третя особа ОСОБА_4 зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язання по вищевказаному кредитному договору між ВАТ "Сведбанк" та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 як майновими поручителями був укладений іпотечний договір від 04 серпня 2008 року № 0311/0808/88-035-Z-1 (л.с. 11), згідно умов якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно – квартиру під номером 17, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Беспалова, будинок № 1, яка належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло (л.с. 14). Третя особа ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 29 липня 2016 року становить станом на 29.07.2016 року становить 1021914 грн. 15 коп. і складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 16 946 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 420230 грн. 37 коп.; заборгованості по відсотках в розмірі 11996, 42 доларів США, що за курсом НБУ складає на дату розрахунку 297489 грн. 67 коп.; пені в розмірі 12266, 78 доларів США, що за курсом НБУ складає на дату розрахунку 304194 грн. 11 коп., розрахунки заборгованості (л.с.22, 145).

Вказана заборгованість по кредитному договору залишається несплаченою до теперішнього часу, незважаючи на неодноразові повідомлення (л.с. 23, 28) про факт виникнення заборгованості та її розмір.

Згідно положень кредитного договору та договору про іпотеку, укладених між сторонами, іпотекодержатель (банк) має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, пеню та інші штрафні санкції. На теперішній час правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані Законом України “Про іпотеку”, Цивільним кодексом України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції керувався ст..ст. ст. ст. 509, 512-514, 524, 526, 530, 533, 553, 554, 590, 629, 1049- 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 33, 35, 38 39 Закону України "Про іпотеку" та виходив з того, що у банку виникло право вимоги про виконання зобов’язання, у тому числі і право на звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому вимоги банку про звернення стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» .

Однак, з такими висновками суду в повному обсязі погодитись не можна з огляду на наступне.

Згідно п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

В ході розгляду справи в апеляційній інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 – померла 14.04.2016 року, згідно свідоцтва про смерть серії І-КИ № 675394 від 15.04.2016 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.201 та ст.203 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво до залучення до участі у справі правонаступника.

Таким чином судом першої інстанції не було встановлено, що на час ухвалення судового рішення відповідач ОСОБА_2 померла, а тому її правонаступників судом першої інстанції не було залучено до участі у справі.

Позивачем надано апеляційному суду копію листа-претензії до нотаріуса стосовно спадщини ОСОБА_2, однак матеріали справи не містять відомостей щодо факту заведення будь-якою нотаріальною конторою спадкової справи після померлої, тобто наявності правонаступників, а відповідно відсутні особи яких можливо притягнути до участі у справі у якості правонаступників померлої відповідачки.

Відповідно до ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст.205, 207 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 підлягає скасуванню у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права, з закриттям провадження у справі.

Рішення суду щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3 сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Стосовно висновків місцевого суду про наявність підстав для застосування у вказаній справі положень ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» N 1304-VII, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з яким протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про заставу», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами і резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку. Іпотекодавець чи позичальник не відноситься до категорії осіб, які є суб'єктами Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Отже, мораторій є відстроченням примусового виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, апеляційний суд приходить до висновку про існування заборони примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на нерухоме майно – предмет іпотеки(застави) протягом дії вказаного закону. Тобто вказані положення закону є нормами прямої дії вже на стадії виконавчого провадження, як, врегульованого окремим законом, процесу реалізації судового рішення виконавчою службою.

Тобто, за наявних у справі доказів відсутні підстави для застосування на стадії прийняття рішення суду, вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року, оскільки застосування вимог цього закону можливе і на стадії виконавчого провадження та не потребує його дублювання судовим рішенням у вигляді окремої вказівки суду.

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції, в резолютивній частині рішення було помилково зазначено, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії закону, тобто не підлягає виконанню взагалі, навіть у випадку бажання боржника добровільно виконати рішення, в той час, як норма закону забороняє лише примусове виконання.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 підлягає скасуванню з закриттям провадження у цій частині, та виключенням з резолютивної частини рішення суду посилання на застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» N 1304-VII., на підставі ст. 309, 310 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 310, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" – задовольнити частково.

Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 – скасувати та провадження у цій частині закрити.

Виключити з резолютивної частини рішення посилання на застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» N 1304-VII.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_6