Ухвала суду № 71023472, 30.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/71940/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Павленко В.В.,

перекладача Толстенко Л.М.,

за участю прокурора Соколова А.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника Кульшенка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майора юстиції Салівончика С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, одруженого, на утриманні якого знаходиться четверо неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майор юстиції Салівончик С.О. за погодженням з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Київської області Кутєповим М.В., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22017101110000082 від 10.03.2017, за підозрою громадянина РФ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Узбекистана ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина Таджикістану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України. Зокрема ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому, слідчий просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, необґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушенні. Просили врахувати стан наявність на утриманні у підозрюваного чотирьох неповнолітніх дітей, того, що він є єдиним годувальником у сім'ї, та застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22017101110000082 від 10.03.2017, за підозрою громадянина РФ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Узбекистана ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина Таджикістану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, а саме сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, 20.07.2017 громадянин Узбекистану ОСОБА_3, з корисливих мотивів, за грошову винагороду у розмірі 6 000 доларів США, погодився допомогти громадянину Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_5 виїхати за межі України та сприяти його незаконному переправленню до однієї з країн західної Європи, шляхом виготовлення підроблених документів та збуту їх останньому за грошову винагороду. Після чого, ОСОБА_3 вступив у злочинну змову з громадянином Таджикістану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, котрі погодилися допомогти ОСОБА_3 вчинити, за певну частку від грошової винагороди, організацію незаконного переправлення до країн західної Європи громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_5, а також виготовити та збути останньому підроблені документи, що надають право перетину державного кордону України.

При цьому вони попередньо розподілили між собою функції, а саме: ОСОБА_3 повинен був узгодити із ОСОБА_5 розмір грошової винагороди за організацію його незаконного переправлення, ОСОБА_4 мав отримати від ОСОБА_5 завдаток у розмірі 3 000 доларів США, необхідні копії документів, фотокартки та передати їх ОСОБА_2., а ОСОБА_2 - виготовити на ім'я ОСОБА_5: підроблений паспорт громадянина України, підроблений ідентифікаційний код, копію свідоцтва про народження.

03.08.2017 р. у м. Києві на Майдані Незалежності у ресторані «Крим» ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдаток - грошові кошти у сумі 78 000 грн. (еквівалент 3 000 доларів США) та власні фотокартки. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали ОСОБА_2 отримані в ОСОБА_5 грошові кошти та фотокартки, котрий за допомогою невстановлених досудовим розслідуванням осіб, виготовив паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у якому містилась фотокартка ОСОБА_5, а також свідоцтво про народження та ідентифікаційний код із установчими даними зазначеної особи.

19.09.2017 у ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, разом із ОСОБА_5, поїхали до сервісного центру ДМС України, розташованого в приміщенні ТЦ «Україна» на проспекті Перемоги у м. Києві з метою виготовлення останньому закордонного паспорту громадянина України.

28.11.2017 приблизно о 09:00 год. біля ТЦ «Україна» ОСОБА_5 отримав в ОСОБА_3 паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 із фотокарткою ОСОБА_5 у ньому, після чого прослідував до приміщення сервісного центру ДМС України, розташованого у ТЦ «Україна», в якому на підставі зазначеного паспорту отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 та фотокарткою ОСОБА_5 у ньому. Вийшовши з приміщення сервісного центру ДМС України, ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прослідували до кафе «Чебурек Шаурма», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 2/37, в приміщенні якого ОСОБА_5 передав вказаним особам другу частину грошової винагороду у розмірі 108 000 грн., які вказані особи поклали до сумки ОСОБА_3 Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були затримані співробітниками СБ України.

28.11.2017 о «16» год. «40» хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.

29.11.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та вручено повідомлення про підозру.

Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 29.11.2017 року о 16 год.15 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах клопотання даних, а саме: протоколами огляду місця події, допит свідків, впізнання слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України.

Тому доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.

Крім того, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 332 КК України, особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, наявність на його утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків під час розгляду клопотання.

Так, під час обшуку квартири, де проживає підозрюваний у нього було вилучено 2 паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_17, ОСОБА_18, посвідка на тимчасове проживання в Туреччині, що вказує на можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків під час розгляду клопотання.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає, що підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням наведеного, доведеності прокурором обставин, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, та не доведеності обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді застави, а також покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, те, що злочин, не пов'язаний із застосуванням насильства, сімейний стан підозрюваного, вважаю за належне призначити заставу у розмірі 80 розмірів мінімальних прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128 000 грн., та що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 22017101110000082;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майора юстиції Салівончика С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 128 000 грн. (сто двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Звільнити негайно підозрюваного з-під варти в залі суду.

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 22017101110000082.

Покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 22017101110000082;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 29 січня 2018 року включно.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя О.В. Батрин