Ухвала суду № 71018807, 13.12.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 07 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права на спадщину,-

встановила:

у жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Ставищенського районного суду Київської області з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті 19 липня 2003 року сина ОСОБА_5 на житловий будинок № 83 по вул. Шевченка в с. Богатирка Ставищенського району Київської області; отримати шляхом безпосереднього доступу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно інформацію щодо наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на житловий будинок № 83 по вул. Шевченка в с. Богатирка Ставищенського району Київської області; витребувати із Ставищенської районної державної нотаріальної контори станом на час розгляду справи відомості із Спадкового реєстру щодо: - заведених спадкових справ після смерті 19 липня 2003 року ОСОБА_5, - заповітів складених від імені ОСОБА_5, - виданих свідоцтв про право на спадщину після смерті 19 липня 2003 року ОСОБА_5; витребувати в Ставищенському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області інформацію (копії актових записів) про одруження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та про народження його дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 07 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу, а також повернуто судовий збір в розмірі 1138,70 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що предметом спору є однорідні, спільні права і обов’язки – право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно померлого сина 19 липня 2003 року ОСОБА_5

Апелянт зазначає, що вказані відповідачі, разом із позивачем є особами, які прийняли спадщину і претендують на спадкове майно, саме вони є належними відповідачами.

Своє право відповідачі можуть реалізувати шляхом подання зустрічного позову на предмет спору, оскільки єдиним доказом своєчасного прийняття спадкоємцями спадщини є лист державного нотаріуса Лутугинської державної нотаріальної контори №281 від 26 листопада 2004 року, який позивач додавала до справи.

Апелянт, стверджує, що вже більше 14 років утримує спадковий будинок сама, здійснює його поточні ремонти, охорону, обробляє земельну ділянку біля нього, та вважає, що в порядку розподілу спадкового майна має бути виділене це майно в натурі зі сплатою відповідачам грошової компенсації.

Крім того, зазначає, що апелянт мала право уточнити вимоги при розгляді в попередньому або судовому засіданні, з’ясувати заперечення відповідачів проти позову, надати можливість відповідачам подати зустрічний позов, оцінити подані сторонами докази, при необхідності сприяти в отриманні необхідних доказів та винести законне і обґрунтоване рішення.

Просила скасувати ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 07 листопада 2017 року та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не усунуто недоліки відповідно до вимог ухвали суду від 01 листопада 2017 року, яку представник позивача отримав 07 листопада 2017 року, а саме не викладено повно обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме: в позові зазначено, що спадкоємцями першої черги, які в 6 – ти місячний термін після смерті спадкодавця подали до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини є вона (позивач), дружина спадкодавця, тобто троє осіб, проте позивач просить визнати право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок в цілому лише за нею; - не конкретизовано позовні вимоги: позивач з позовом про визнання права на спадщину звернувся до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не зазначаючи, якими діями (бездіяльністю) з боку останніх порушено, не визнано чи оспорювано її (позивача) права, свободи чи інтереси; - не зазначено докази на підтвердження вищезазначених обставин.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Статтею 119 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

На думку колегії суддів, позовна заява подана заявником із дотриманням вимог, що встановлені ст.121 ЦПК України.

Вказівки суду на невиконання заявником вимог ухвали не ґрунтуються на вимогах ст.ст.119 - 121 ЦПК України. Форма і зміст заяви, враховуючи суть вимог, правовідносини між сторонами, відповідали вимогам вищезазначених норм, що являлось підставою для відкриття провадження у справі згідно положень ст.122 ЦПК України.

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Відтак, питання, на які вказав суд першої інстанції, надаючи ухвалою строк для усунення недоліків та повертаючи в подальшому позовну заяву, могли бути з'ясовані судом після відкриття провадження в справі.

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до ч.3 ст.10, п.1 ч.1 ст.214 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Не підтвердження в судовому засіданні обставин, якими обґрунтовано позов, може бути підставою для відмови в позові за результатами розгляду справи, а не для залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Таким чином, ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 07 листопада 2017 року не можна вважати належно мотивованою та такою, що постановлена із всебічним з’ясуванням обставин справи і застосуванням норм матеріального та процесуального права, які їм відповідають.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.312 ЦПК України, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст.307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 07 листопада 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді