Постанова № 71018229, 15.12.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11267/17

Провадження № 33/779/531/2017

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за його ж апеляційною скаргою (далі АС), на постанову судді Галицького районного суду від 13 листопада 2017 року,–

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с. Залуква, вул. Шкільна, 2, Галицький район, Івано-Франківська область, громадянин України, ?

визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 320 (триста двадцять ) грн. 00 коп.

З постанови судді зазначено, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 219132 від 28.08.2017 року вбачається що, ОСОБА_2, 28.08.2017 року о 03 год. 20 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. С. Стрільців, 35, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак РРК 306, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), за що ОСОБА_2 передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У своїй АС ОСОБА_2 покликається на те, що оскаржувана постанова судді щодо нього є незаконною, необґрунтованою, і така, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Суддя належним чином не дослідив усіх обставин справи та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.

Просить постанову судді щодо нього скасувати, закривши провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 було роз’яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП. Від послуг захисника ОСОБА_2 відмовився.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення і пояснив, що дійсно 28.08.2017 р. вночі його зупинили працівники поліції на вул. ОСОБА_3 що в м. Івано-Франківську, за порушення ним ПДР, зокрема правил обгону. Поліцейські заявили йому, що буцімто він керує транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння він не відмовлявся, свідків, які зазначені в протоколі під час його зупинки та складання протоколу не було. Також зазначив, що в судове засідання в суді першої інстанції на 13 листопада 2017 року він хоча був належним чином повідомлений, однак не з’явився, стан здоров’я. За медичною допомогою до лікаря з цього приводу, не звертався. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не направляв.

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, просить провадження в справі закрити.

Апелянт в судове засідання апеляційного суду на 09 год. 30 хв. 15 грудня 2017 року не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2, який просить скасувати постанову, а провадження закрити; перевіривши матеріали справи, вважаю, що АС слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.

За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.

Вказаних вимог закону суддя першої інстанції в повній мірі дотримався.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп'яніння. Постанова судді від 13 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 винесена з дотриманням вимог вищевказаної статті цього Кодексу, згідно встановлених фактичних обставин вчиненого правопорушення.

При складенні протоколу водію ОСОБА_2 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (а.с. 1).

Достовірність доказів, що були перевірені при розгляді справи в суді першої інстанції, а саме про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті» для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп’яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли останній почав рухатися. Не зважаючи на заперечення ОСОБА_2 у АС своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вона доводиться наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 219132 від 28.08.2017 року, з якого вбачається, що саме він 28.08.2017 року о 03 год. 20 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. С. Стрільців, 35, керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat державний номерний знак РРК 306 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП (а.с. 1); поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що вони були присутні коли водій автомобіля марки «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 відмовився від проходження на стан наркотичного сп’яніння в медзакладі в установленому законом порядку (а.с. 3-4); рапортом працівника поліції (а.с. 5).

Пояснення свідка ОСОБА_4 в суді першої інстанції про те, що водій ОСОБА_2 в його присутності дійсно відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння в медичному закладі, апеляційний суд визнає достовірним доказам і таким, що повністю узгоджуються із наявними в матеріалах справи іншими доказами, які апеляційний суд визнає також допустимими та достовірними.

Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР, зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. На думку апеляційного суду, в матеріалах справи міститься достатня кількість доказів того, що ОСОБА_2 у зазначений в протоколі час, маючи ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився від проходження медичного огляду. Покликання ОСОБА_2 в АС на те, що працівники поліції грубо порушили вимоги КУпАП та вимоги інструкції, оскільки не пропонували йому пройти його огляд на стан сп’яніння в медичному закладі, є необґрунтованим, оскільки на переконання апеляційного суду, це не знайшло свого підтвердження. Наведеними доказами у їх сукупності спростовуються доводи апелянта про недоведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і відповідно, про його безпідставне притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_2 дійсно наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп’яніння. З урахуванням викладеного, доводи, викладені в АС ОСОБА_2 про невинуватість, є необґрунтованими, та спростовуються перевіреними доказами в апеляційній інстанції. Апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції об’єктивно розглянув справу, правильно оцінив докази, і його висновок про те, що ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР, а саме керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови та від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився, є правильним. Окрім цього, порушень вимог матеріального та процесуального права, а також особистих прав порушника при розгляді справи в суді першої інстанції, під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому підстав для скасування постанови судді від 13 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 немає. За таких обставин, АС ОСОБА_2 не підлягає до задоволення. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2017 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1