Рішення № 71018224, 15.12.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/1832/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1768/2017

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Мула О. Д.

Суддя-доповідач Матківський

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів: Малєєва А.Ю., Ясеновенко Л.В.

секретаря Капущак С.В.

з участю: представника апелянта ОСОБА_1, позивача-відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини та утримання дружини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини з апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду від 19 вересня 2017 року,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року позивач ОСОБА_4 звернувся в суд із даним позовом та просив ухвалити рішення про зменшення розміру аліментів на користь відповідача на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1300 гривень у твердій грошовій сумі до 700 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття та на утримання ОСОБА_2І.з 500 гривень до 1 гривень до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Заявлені вимоги позивач обгрунтував тим, що рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2015 року ухвалено стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 1 300 гривень у твердій грошовій сумі, починаючи з 17 серпня 2015 року до досягнення дочкою повноліття.

Стягнуто щомісячно також з нього на користь дружини ОСОБА_2 кошти на її утримання в розмірі по 500 гривень, починаючи з 17 серпня 2015 року до досягнення дочкою трьохрічного віку.

Крім того, згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.05.2012 року на виконання виконавчого листа від 09.07.2012 року, державною виконавчою службою Миколаївського районного управління юстиції Львівської області з нього проводиться стягнення ? частин з усіх видів заробітку щомісячно. У 2016 році за даним виконавчим листом з нього почали стягувати по 743, 84 гривень, виходячи з розміру середньої зарплати по регіону.

Не має постійного місця праці, за останні шість місяців не має жодних заробітків, тому враховуючи дані обставини, не може сплачувати аліменти у визначеному розмірі для утримання дочки ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_2

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 до 2000 гривень щомісячно, починаючи з 01 лютого 2016 року до досягнення дочкою повноліття.

Позов ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що враховуючи сучасне зростання рівня цін, інфляційні процеси, рівень заробітної плати, який значно зріс, розмір аліментів, які сплачує відповідач на утримання дочки є занадто низьким. Також вона постійно несе витрати на оздоровлення, дитячий лікувальний масаж, дитячі розвиваючі гуртки, плавальний басейн.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини та утримання дружини та справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини об’єднано в одне провадження.

Рішенням Галицького районного суду від 19 вересня 2017 року в позові ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Збільшено розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_4 на підставі рішення Галицького районного суду, Івано-Франківської області від 18 листопада 2015 року на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до 1800 гривень на дитину щомісячно до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 19 вересня 2017 року. Стягнуто з ОСОБА_4 640 гривень судового збору в дохід держави.

На дане рішення представник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення первісного позову повністю, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Апелянт у скарзі зазначає, що суд не врахував наявність рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.05.2012 року про стягнення з нього на утримання старшої дитини аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку, що у 2016 році становило 743,84 гривень щомісячно, виходячи з розміру середньої зарплати по регіону.

Всього за 2016 рік повинен сплачувати 2543,84 гривень аліментів за усіма виконавчими документами, що ставить його в скрутне матеріальне становище, оскільки у нього відсутній стабільний заробіток.

Збільшуючи розмір аліментів, суд першої інстанції не врахував положення ст. 192 СК України. ОСОБА_7 не навела жодних доказів, які б вказували на зміни матеріального чи сімейного стану, що давало б суду підставу для збільшення розміру аліментів. Задоволення зустрічного позову ставить його у ще більш складне матеріальне становище.

Суд не врахував, що наявність додаткових витрат на дитину виходить за межі позову, оскільки предметом зустрічного позову є збільшення розміру аліментів.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апеллянта, який вимоги скарги підтримав, позивача та її представника, які вимоги скарги заперечили, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2015 року ухвалено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 1 300 гривень, починаючи з 17 серпня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов висновку, що з часу ухвалення рішення не змінився матеріальний та сімейний стан позивача, переконливих доказів того, що він з урахуванням захворювань обмежений у можливостях працевлаштуватись та виконувати певні види робіт, погіршення стану здоров’я такого судом неподано.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 та збільшуючи розмір стягуваних аліменти з 1300 гривень до 1800 гривень щомісячно на утримання дитини до досягнення нею повноліття, суд першої інстанції дійшов висновку, що аліменти в розмірі 1300 гривень на дитину, які підлягають сплаті, на даний час є недостатніми для забезпечення рівня життя дитини, її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Колегія суддів в повній мірі із таким висновком погодитись не може та вважає, що суд, правильно визначив, що відповідач зобов’язаний утримувати дочку ОСОБА_6, вірно встановив вид аліментів однак визначаючи їх розмір не врахував вимоги ст. 182, 192 СК України.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, відмовляючи ОСОБА_4 у позові про зменшення розміру аліментів, оскільки ним не представлено належних доказів зміни матеріального або сімейного стану чи погіршення здоров'я, як це передбачено вимогами Закону. Тобто, позивач не довів неможливість виконання свого обов»язку сплачувати на утримання дочки по 1300 гривень чи знайти роботу для отримання доходів. У листопаді 2015 року позивач погоджувався на визначений розмір аліментів та зобов»язаний вживати заходів для належного утримання дитини.

Аліменти для утримання дружини у розмірі 500 гривень щомісячно позивач ОСОБА_4 зобов»язаний сплачувати до виповнення дочкою 3-х років, тобто до 13. 11. 2017 року. Тобто, період стягнення аліментів на даний час уже закінчився, він з самого початку був визначений строком, тому неможливість закінчити сплату аліментів зовсім нічим не доведена позивачем.

Доводи апелянта про те, що він сплачує аліменти на іншу дитину колегія суддів до уваги не приймає, оскільки таке стягнення проводиться ще з 2012 року, що було враховано судом при ухваленні рішення 14.12.2015 року.

Разом з тим, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 та збільшуючи розмір стягуваних аліментів з 1300 гривень до 1800 гривень, суд першої інстанції не врахував, що позивач за зустрічним позовом не навела належних та допустимих доказів, передбачених ст. 192 СК України, які давали б підстави для збільшення аліментів. Доказів зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я, ОСОБА_2 суду не надано.

Судом встановлено, що у відповідача відсутній постійний заробіток, доказів отримання стабільного доходу чи його можливого збільшення не має. Суд першої інстанції не врахував, що за виконавчими документами ОСОБА_4 сплачує аліменти на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2012 року.

Колегія суддів вважає, що враховуючи матеріальне становище платника аліментів у даний час, наявність інших аліментних зобов»язань, збільшення розміру ніж уже визначений у твердій грошовій сумі 1300 гривень за попереднім рішенням суду, можливих доходів платника, буде утрудненим та не справедливим для ОСОБА_4

Суд першої інстанції помилково взяв до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що вона несе витрати на оздоровлення дитини, дитячий лікувальний масаж, розвиваючі гуртки, плавальний басейн, оскільки такі витрати на дитину є додатковими та регулюються положенням ст. 185 СК України, а ОСОБА_2 з таким позов до суду не зверталась. На дані обставини також наголошують апелянт та його представник.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно досліджено обставини справи, зібраним доказам не дана належна правова оцінка, тому рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову, а в решті рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і доводи скарги його законності не спростовують.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду від 19 вересня 2017 року в частині задоволення позову про збільшення розміру аліментів ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді: А. Ю. Малєєв

ОСОБА_9