Ухвала суду № 71016652, 14.12.2017, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/749/17

провадження № 2-з/0198/7/17

14.12.17

У Х В А Л А

14 грудня 2017 року Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши заяву представника позивача СФГ «ХЕЛІАНТУС» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Селянсько-фермерського господарства «ХЕЛІАНТУС» до ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та акту приймання-передачі,

в с т а н о в и в:

07 грудня 2017 року позивач СФГ «ХЕЛІАНТУС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та акту приймання-передачі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 30 серпня 2016 року між СФГ «ХЕЛІАНТУС» та відповідачкою укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,9547 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0164, розташованої на території Юр'ївської селищної ради Юр'ївського району Дніпропетровської області, строком на 15 років. Право оренди вказаної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за СФГ «ХЕЛІАНТУС» 28 вересня 2016 року.

05 грудня 2017 року з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що 18 серпня 2017 року зареєстроване за ним право оренди земельної ділянки припинено на підставі угоди про дострокове розірвання вищезазначеного договору оренди землі та акту приймання-передачі земельної ділянки, укладених між сторонами 17 серпня 2017 року.

Однак, будь-яких угод про розірвання договору оренди землі з відповідачкою СФГ «ХЕЛІАНТУС» не укладало та не передавало останній земельну ділянку за актом прийому-передачі. Повноважень на підписання таких угод та актів третім особам позивач також ніколи не надавав.

На підставі викладеного, позивач змушений звернутись до суду та просить визнати недійсними угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 30 серпня 2016 року та акт прийому-передачі земельної ділянки, укладені 17 серпня 2017 року між СФГ «ХЕЛІАНТУС» та ОСОБА_2

14 грудня 2017 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони суб’єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії з державної реєстрації інших речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0164, загальною площею 8,9547 га, яка знаходиться на території Юр’ївського району Дніпропетровської області та належить на праві власності ОСОБА_2, окрім дій зі скасування державної реєстрації припинення права оренди СФГ «ХЕЛІАНТУС» на вказану земельну ділянку.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що протягом розгляду справи і до моменту відновлення прав позивача на оренду вказаної земельної ділянки можуть бути зареєстровані інші речові права третіх осіб на нерухомість, в тому числі право оренди, що в подальшому значно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду. Крім того, вважає, що державна реєстрація іншого речового права третіх осіб може завадити сезонному обробленню земельної ділянки позивачем.

Ознайомившись з матеріалами позову та заяви про його забезпечення, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову передбачені ст. 152 ЦПК України, одним з яких є заборона вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв’язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З аналізу вищезазначених положень процесуального закону випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого між сторонами положення до набрання законної сили судовим актом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, яке підлягає державній реєстрації (стаття 1, частина 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі»).

Перелік речових прав на нерухоме майно, права на які підлягають державній реєстрації, визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За нормами п. 2 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону серед інших речових прав, похідних від права власності, державній реєстрації підлягає право оренди (суборенди) земельної ділянки та припинення такого права.

Виходячи з доданих до позову копій документів, 30 серпня 2016 року між СФГ «ХЕЛІАНТУС» та відповідачкою укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років. Право оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за СФГ «ХЕЛІАНТУС» 28 вересня 2016 року. Однак, вже через рік, 18 серпня 2017 року, тобто після спливу короткого проміжку часу з моменту укладення договору, зареєстровано припинення речового права оренди зазначеної земельної ділянки. При цьому підставою для здійснення реєстраційних дій стали угода про дострокове розірвання договору оренди та акт прийому-передачі земельної ділянки, укладені 17 серпня 2017 року між позивачем та ОСОБА_2, які позивач вважає недійсними (а.с. 9-12).

Таким чином, на теперішній час власник земельної ділянки ОСОБА_2 має можливість в будь-який момент без обмежень передати своє право користування нерухомістю іншій особі шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (або іншого договору, в результаті якого може виникнути речове право на нерухоме майно), що призведе до реєстрації речових прав сторонніх осіб у відповідних розділах Державного реєстру. В свою чергу, внаслідок цього позивачу в майбутньому необхідно буде докласти значні зусилля для відновлення своїх майнових прав на оренду земельних ділянок у випадку задоволення позовних вимог.

Отже, із поданого позову та наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів, обґрунтувань виходить, що між сторонами дійсно виникли спірні правовідносини, ОСОБА_2 має певні майнові права, щодо розпорядження якими виник спір та якими відповідачка має можливість до вирішення справи по суті розпорядитись, тобто існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Крім того, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, відповідає позовним вимогам, співмірний та пов'язаний з предметом позову, не вплине на можливість користування зазначеним майном,тому заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210, 293 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Заяву представника позивача СФГ «ХЕЛІАНТУС» про забезпечення позову задовольнити.

До набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом Селянсько-фермерського господарства «ХЕЛІАНТУС» до ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та акту приймання-передачі заборонити суб’єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дії з державної реєстрації речових прав, похідних від права власності, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0164, загальною площею 8,9547 га, яка знаходиться на території Юр’ївського району Дніпропетровської області та належить на праві власності ОСОБА_2, окрім дій зі скасування державної реєстрації припинення права оренди СФГ «ХЕЛІАНТУС» на вказану земельну ділянку.

Роз’яснити позивачу, що у випадку відмови у задоволенні позову наслідком таких процесуальних дій може бути відшкодування шкоди за позовом відповідача за допущене забезпечення безпідставного позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та може бути пред’явлена до виконання в строк до 14 грудня 2020 року.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі, та для виконання органу державної реєстрації прав на нерухоме майно – Юр’ївській районній державній адміністрації Дніпропетровської області.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. О. Гайдар