Ухвала суду № 71014503, 14.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

14 грудня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року,

встановила:

у серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача, посилаючись на те, що 23 вересня 2010 року між сторонами було укладено кредитний договір, умови якого відповідач належним чином не виконує.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року позов було задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість в розмірі 39 911 грн. 05 коп. та судовий збір.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При зверненні до суду з даним позовом, позивач вказував, що між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого він є, та ОСОБА_1 23.09.2010 було укладено Кредитний договір №005-28537-230910, в додатку до якого були вказані Тарифи (тарифний пакет «Класичний 2010» та держателем ОСОБА_1 отримано картку. Оскільки позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та процентів станом на 18.06.2015 р. утворилась заборгованість в сумі 39 911 грн. 05 коп., яка складається з тіла кредиту - 18 373 грн. 27 коп., простроченого тіла кредиту - 6 992 грн. 32 коп., заборгованості по процентам - 14 545 грн. 46 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 р. позов було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, оскільки відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, в результат чого виникла прострочена заборгованість, яка складається із заборгованості по тілу кредиту та процентів.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та посилався на положення ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625, 651, 1049, 100, 1054, 1055 ЦК України.

Як видно з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, 23.09.2010 р. між сторонами було укладено Договір №№005-28537-230910 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки. Згідно п. 1.3 банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії у загальному розмірі 30 000 грн. та на день укладання цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 10 000 грн. В п. 3.6 встановлено обов'язок держателя картки щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, складові якого зазначається у Тарифах. При укладенні договору ОСОБА_1, було отримано картку та ознайомлено його з Тарифами на обслуговування платіжних карток Тарифний пакет «Класичний 2010», про що він поставив свій підпис.

На підтвердження заявлених вимог представником позивача було надано Розрахунок заборгованості, в якому зазначено було щомісячне нарахування по тілу отриманого кредиту, процентів, комісії та пені, із вказівкою дати та суми сплачених коштів та зняття готівки.

Ч. 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доводи, викладені представником відповідача - ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, щодо відсутності доказів надання відповідачу кредиту та неналежності доданого розрахунку заборгованості, висновків суду першої інстанції не спростовують.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції до заперечень на апеляційну скаргу представником позивача було додатково надано Виписку по рахунку клієнта за період з 23.09.2010 по 18.06.2015 із зазначенням щоденних операцій по рахунку, коду та опису операцій, а також Додатковий розрахунок заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, а заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 752/12732/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9266/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.