Рішення № 71014408, 07.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 361/4396/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Савицький О.А.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/11495/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Субчак Ю.Р.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги (факторингу) до фізичної особи

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах публічного акціонерного товариства «Альфа Банк»

на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулась із позовом до ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Альфа Банк», ПАТ «Омега Банк» в якому просила визнати недійсними договори купівлі- продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта банк» та від 15 червня 2012 року укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ПАТ «Альфа-банк» в частині передачі кредитного договору № 2615/0708/88-025 від 28 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк». В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що вказані договори укладені з порушенням вимог чинного законодавства.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року позов ОСОБА_3 до ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Альфа Банк», ПАТ «Омега Банк» про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги (факторингу) до фізичної особи - задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги (факторингу), укладений 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» в частині передачі прав вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 2615/0708/88-025 від 28 липня 2008 року.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги (факторингу), укладений 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» в частині передачі прав вимоги до боржника ОСОБА_3, за кредитним договором № 2615/0708/88-025 від 28 липня 2008 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 в інтересах ПАТ «Альфа Банк» подала апеляційну скаргу в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду справи. Зокрема зазначає, що звертаючись із даним позовом позивач не вказала, яке право або інтереси порушені оспорюваними договорами. Також вказує на те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що оспорювані договори є договорами факторингу.

Сторони у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомляли. Тому у відповідності до ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає, можливим розглядати справу за відсутності сторін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2615/0708/88-025.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Сведбанк» продало (відступило) ПАТ «Альфа-банк», за винагороду, свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, згідно з додатком, зокрема, і за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_3 (а.с. 164-182).

15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта банк» та ПАТ «Альфа-банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта банк» відступило ПАТ «Альфа-банк», за винагороду, свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, згідно з додатком, зокрема, і за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_3 (а.с. 183-192).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що договорір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, укладений між ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого виступає ПАТ «Омега Банк» та ПАТ «Дельта Банк», та договір купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» в частині передачі кредитного договору № 2615/0708/88-025 від 28 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк», суперечили на час їх укладення чинному законодавству, а саме розпорядженню Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03 квітня 2009 року «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг».

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недодержання вказаних вимог є підставою для визнання правочину недійсним (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією з сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Отже, вказівка в ч.3 ст.215 ЦК на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, а й за позовом заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану.

ОСОБА_3 не є стороною оспорюваних договорів.Вказаними договорами не вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_3, наявність договорів про передачу прав вимоги за кредитним не змінює обсяг прав та обов'язків позивача.

Таким чином, ОСОБА_3 не наділена правом на оспорення договорів купівлі- продажу прав вимоги за кредитним договором, укладених між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта банк» від 25 травня 2012 року та укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ПАТ «Альфа-банк» від 15 червня 2012 року в частині передачі кредитного договору № 2615/0708/88-025 від 28 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк».

Зважаючи на викладені обставини колегія суддів вважає, що визнання недійсними вказаних договорів не відновлює прав ОСОБА_3 та не є необхідним.

А тому зважаючи на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на викладені обставини, колегія суддів вважає, що заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» - задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги (факторингу) до фізичної особи - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: