Ухвала суду № 71014232, 24.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2270/8127/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Драчук Т. О. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Фірма "Нафтоінвест" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року задоволено даний позов.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Сторони в судове засідання не з’явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, з наступних підстав.

Відповідно до обставин позову, за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Фірма "Нафтоінвест" щодо підтвердження господарських правовідносин із ТОВ "Укройлпродукт" за період з 01 грудня 2010 року по 31 січня 2011 року встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.3.1 п.7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України.

Як наслідок, податковим органом відносно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562340 від 18 травня 2011 року.

Не погоджуючись з даним рішенням суб"єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із зазначенимими позовними вимогами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обгрунтованості та доведеності позиції позивача матеріалами справи.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, під час проведення перевірки перевіряючі прийшли до висновку про нікчемність договору поставки від 01 грудня 2010 року, укладеного між позивачем і ТОВ "Укройлпродукт" щодо поставки нафтопродуктів, вважаючи, що він укладений з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та порушує публічний порядок.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1. ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв"язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Згідно з п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до п.п.7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1. п.7.2. ст.7 цього Закону встановлено, що податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом.

Виходячи з вищевказаних положень Закону України "Про податок на додану вартість", наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцем товару, є достатньою підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаного товару. Водночас правомірність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту може бути також підтверджена митними деклараціями та іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 цього Закону.

Таким чином, оскільки предметом доказування в даній адміністративній справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обгрунтованість визначення податкового кредиту, а податковий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, виходив з того, що операції позивача з придбавання товару носили безтоварний характер, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вищевказані підстави для нарахування податкового кредиту є обов"язковими, але не вичерпними.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження правомірності нарахування податкового кредиту позивачем надано:

- договір поставки від 01 грудня 2010 року, укладений між ПП "Фірма "Нафтоінвест" та ТОВ "Укройлпродукт" щодо поставки нафтопродуктів;

- додаткова угода №1 від 03 грудня 2010 до договору поставки від 01 грудня 2010 року, укладеного між ПП "Фірма "Нафтоінвест" та ТОВ "Укройлпродукт" щодо поставки нафтопродуктів;

- видаткова накладна №РН-120401 від 04 грудня 2010 року;

- акт приймання-передачі від 04 грудня 2010 року;

- податкова накладна від 04 грудня 2010 року №120402;

- залізнична накладна від 04 грудня 2010 року №33993819

- паспорт якості №2277

- свідоцтво про визнання №1026661 серії ББ

- банківські виписки про оплату товару

- договір про надання послуг по організації перевезень вантажів №01/12/10-УХП/УОП від 01 грудня 2010 року, укладний між ПП "Фірма "Нафтоінвест" та ТОВ "Хімічна компанія "Укрхімпром";

- квитанція про приймання вантажу №33993819 від 04 грудня 2010 року із залізничної станції Коростень ПЗЗ;

- акт здачі - приймання робіт від 31 грудня 2010 року.

Дослідивши дані докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони підтверджують факт товарності та реальності операцій позивача щодо придбання нафтопродуктів згідно договору поставки від 01 грудня 2010 року, укладений між ПП "Фірма "Нафтоінвест" та ТОВ "Укройлпродукт". Матеріали справи свідчать про факт поставки товару, відображеного в податкових накладних, віднесених до податкового кредиту, оплати товару.

Виходячи з наведеного, та зважаючи на надані позивачем докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем підтверджено товарність операцій, доведений обгрунтований економічний зміст укладених угод, а відтак вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо нікчемності даних правочинів у зв"язку з їх недоведеністю.

В той же час, як встановлено колегією суддів, відповідачем свої доводи про безтоварність операцій визначення податкового кредиту підтверджено також відсутністю контрагента позивача за юридичною адресою, наявністю кількості працюючих осіб на ТОВ "Укройлпродукт" лише 2 особи, відсутності на ТОВ "Укройлпродукт" складських приміщень, основних фондів.

З приводу вказаного, колегія суддів зазначає про те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб"єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відтак, враховуючи, що у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення покладений в даному випадку на податковий орган, суд апеляційної інстанції вважає, що вищевказані доводи відповідача є непідтвердженими та необгрунтованими.

Підсумовуючи викладене, Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з позицією суду першої інстанції та вважає достатніми вищенаведені підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0000562340 від 18 травня 2011 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий < Список > ОСОБА_1

Судді < Список > ОСОБА_2

< Список > ОСОБА_3

< Список >

< Список >