Постанова № 71013124, 07.12.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/739/17

Провадження № 2-а/643/106/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017 Московський районний суд м.Харкова у склад головуючої судді – Букреєвої І.А. , при секретарі Саілян Д.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленого ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником бойових дій, користується пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту». Разом з тим, йому в 2016 році не було виплачено таку допомогу, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Про деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

Відповідач надіслав до суду заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 10.06.2015 року має статус учасника бойових дій, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня.

13.12.2016 року листом № 04-10082 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради відмовило позивачу у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-XIIщорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Частинами першою та другою ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 26 розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ) встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ЗУ «Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій - 920 гривень (п.п. 2 п.1 Постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, в 2016 році позивачу була не здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги в розмірі 920 грн.

Виплата вищевказаної допомоги в такому розмірі, передбачена постановою Кабінету Міністрів України 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

У рішенні №3-рп від 25.01.2012 року Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, суд вважає, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

В рішенні Європейського суду з прав людини у від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

В своєму позові позивач зазначає, що на час виплати йому допомоги, дію ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не було зупинено, та інший її порядок застосування визначено не було. Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, застосуванню підлягає саме вказана норма закону.

Суд не погоджується з вказаною позицією позивача та зазначає, що розмір разової грошової допомоги у 2016 році для учасників бойових дій визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», вказана постанова є чинна, прийнята відповідно до норм Бюджетного кодексу України, не визнана неконституційною чи протиправною, не скасована у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач повинен діяти на підставі чинного законодавства, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.95 Конституції України, Бюджетним Кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року у справі № 3-рп/2012, ст.ст. 2, 5-11, 69-72, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги задовольнити частково .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 920 грн. щорічної разової грошової допомоги. В решті позову відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Московський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя