Ухвала суду № 71010891, 13.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Піхур О.В.

№22-ц/796/12328/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №761/10706/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Шебуєвої В.А.,

Оніщука М.І.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У мотивування вимог посилалася на те, що в лютому 2017 року на адресу проживання її батьків надійшов супровідний лист та постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №53257762 від 20.01.2017 року, винесена старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойка М.Д. про примусове виконання виконавчого напису №18359 від 08.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А.

20.01.2017 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київа Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойко М.Д. було відкрито виконавче провадження №53257762 на підставі виконавчого напису №18359, вчиненого 08.10.2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Зауважувала, що нотаріусом було неправомірно вчинено виконавчий напис у зв'язку з тим, що на дату вчинення виконавчого напису, заборгованість не була безспірною, оскільки існує невирішений спір в суді за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Також зазначала, що вона не отримувала від банку письмової вимоги про усунення порушень.

Враховуючи наведене просила суд визнати виконавчий напис, вчинений 08.10.2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А., за реєстровим №18359, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 рокупозов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, вчинений 08.10.2016 року та зареєстрований в реєстрі за №18359, про звернення стягнення на: квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто з ПАТ «Альфа Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 640,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «Альфа-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначає, що на момент звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису було надано всі передбачені законом документи.

Вимогами чинного законодавства не передбачений обов'язок стягувача повідомити нотаріуса про наявність в суді спору між сторонами.

Звертає увагу на те, що виконавчий напис вчинено в межах трирічного строку позовної давності, з дотриманням 30-денного строку з моменту повідомлення боржника про заборгованість у відповідності до положень ст. 1050 ЦК України.

Таким чином, нотаріус вчинив виконавчий напис відповідно до закону та підстав відмовляти банку у вчиненні виконавчого напису не було, що підтверджує відсутність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, висновки суду про наявність спору щодо розміру заборгованості не містять відповідних розрахунків, ним наведені лише загальні посилання, які ґрунтуються на припущеннях, що заборонено вимогою ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Представник Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський ВолодимирАнатолійович, Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення поштових відправлень 27.11.2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 07 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2622/0408/71-031, за яким банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 109700 дол. США на строк до 01.04.2038 року включно, а позичальник зобов'язався повернути кредит у вказаний строк та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 11,9% річних. (а.с.83-91)

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 07 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 2622/0408/71-031-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дмух Б.Л., зареєстрований в реєстрі за №1095, предметом іпотеки за яким є квартира АДРЕСА_1. (а.с.13-17)

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником ВАТ «Сведбанк», та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх ПАТ «Дельта Банк», а ПАТ «Дельта Банк» погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну, в тому числі, ПАТ «Сведбанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором № 2622/0408/71-031 від 07 квітня 2008 року.

15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ «Дельта Банк» продав (відступив) права вимоги та передав їх ПАТ «Альфа-Банк», а ПАТ «Альфа-Банк» купив права вимоги, прийняв їх і сплатив загальну купівельну ціну, що також підтверджується актом приймання-передачі прав вимоги, за яким було відступлено та передано право вимоги за кредитним договором № 2622/0408/71-031 від 07 квітня 2008 року та іпотечним договором № 2622/0408/71-031-г-1 від 07 квітня 2008 року, зареєстровано в реєстрі за № 1094.

У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань із повернення кредиту, 01.09.2016 р. року ПАТ «Альфа-Банк» направило вимогу позичальнику за вих. № 68178-34-6/6 від 25.08.2016 р. про негайне повернення заборгованості по кредиту та відсотках, яка станом на 01.08.2016 року складала 93098,69 доларів США, з них: сума заборгованості за кредитом - 75386,32 доларів США; сума заборгованості за відсотками - 13630,88 доларів США; пеня - 4081,49 доларів США, в якій також містилося попередження, що у разі невиконання вимоги, банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки. (а.с. 77)

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно п. 2,3. Глави 16 Розділу 2 Наказу Мінюсту «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22.02.2012р. вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Надсилання письмової вимоги ОСОБА_2 письмової вимоги підтверджується вкладеннями у цінні листи від 01.09.2016 року №02232 0827501 0, № 02232 0827500 2 (а.с.75-80)

08.10.2016 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. із заявою про вчинення виконавчого напису до якої були додані наступні документи: іпотечний договір, копія кредитного договору, засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу; Інформаційна довідка № 46392027 від 27.10.2015 року; документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості Боржника, та документи представника стягувача за довіреністю (а.с. 59).

08.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ЧуловськимВ.А. було вчинено виконавчий напис за № 18359 про стягнення на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла по кредитному договору № 2622/0408/71-031 від 07 квітня 2008 року, яким пропонується стягнути на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість, що виникла по кредитному договору № 2622/0408/71-031 від 07 квітня 2008 р. в сумі 89017,20 доларів США, з яких: сума заборгованості за кредитом складає 75386,32 доларів США; сума заборгованості за відсотками складає 13630,88 доларів США (а.с. 58).

20.01.2017 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойко М.Д. було відкрито виконавче провадження №53257762 на підставі виконавчого напису №18359, вчиненого 08.10.2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 9-10)

Звертаючись в суд з даним позовом ОСОБА_2 посилалася на те, що на дату вчинення виконавчого напису, заборгованість не була безспірною, оскільки існує невирішений спір в суді за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що заборгованість не є безспірною й виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» з огляду на наступне.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно із підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктами 3.1, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до пунктів 1, 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами в Шевченківському районному суді розглядається спір про стягнення заборгованості, що підтверджується копією позовної заяви (18-23).

З позовної заяви вбачається, що ПАТ «Альфа-Банк» просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором від 07.04.2008 року №2622/0408/71-031 станом на 13.08.2015 року, яка складається з заборгованості за кредитом - 75386,32 дол. США, що за курсом НБУ становить 1612166 грн., за відсотками - 4809,43 дол. США, що становить за курсом НБУ 102851,55 грн. та 12414,22 грн. пені.

Провадження у даній справі відкрито 12 жовтня 2015 року.

Звертаючись 08.10.2016 року до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, ПАТ «Альфа-Банк» просило за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки задовольнити вимоги стягувача в розмірі заборгованості, що виникла в наслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 01 березня 2015 року по 01 серпня 2016 року, а саме: заборгованість за кредитом - 75386,32 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 13630,88 дол. США. (а.с.59-60)

У постанові Верховного суду України від 05.07.2017 року №754/9711/14-ц зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захистцивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так з наданої суду позовної заяви вбачається, що розмір заборгованості за позовом по заборгованості по кредиту та процентах визначено станом на 13 серпня 2015 року (а.с.19).

Позовна заява не містить посилання на дату виникнення заборгованості, а саме з якого періоду виникла заборгованість по тілу кредиту та по процентах.

Згідно заяви про вчинення виконавчого напису заборгованість по кредиту визначена за період з 1 березня 2015 року по 1 серпня 2016 року.

При цьому, як в позовній заяві, так і в заяві про вчинення нотаріального напису зазначена одна і та ж сума заборгованості по тілу кредиту.

Проте у заяві про вчинення нотаріального напису, в доданому розрахунку заборгованості по тілу кредиту і в нотаріальному написі зазначена сума заборгованості по тілу кредиту за період з 1 березня 2015 року по 1 серпня 2016 року, тоді як в позовній заяві зазначено лише, що заборгованість по кредиту ( тілу кредиту) виникла станом на 13 серпня 2015 року, без зазначення дати з якої така заборгованість почала нараховуватись.

Наведе свідчить про те, що існує не вирішений судом спір щодо наявної заборгованості.

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин суд дійшов вірного висновку про те, що заборгованість не є безспірною, оскільки між сторонами існує спір щодо заборгованості за кредитним договором № 2622/0408/71-031 від 07.04.2008 року, що свідчить про вчинення виконавчого напису 08.10.2016 року з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» і як наслідок вірно задовольнив позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну оцінку.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді В.А.Шебуєва

М.І. Оніщук