Ухвала суду № 71009929, 07.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/15228/14-ц Головуючий 1 інстанції Сенаторов В.М.

Провадження № 22ц/790/4750/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 21 червня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» вказував, що 21 листопада 2006 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис останньої у заяві. Зобов'язання за договором відповідачка належним чином не виконала, станом на 30 червня 2014 року сума заборгованості за договором складає 6990,64 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 1691,39 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 2870,17 грн., заборгованість за пенею та комісією у розмірі 1620,00 грн., а також штрафів 500,00 грн. штраф (фіксована частина), та у сумі 309,08 грн. штраф (процентна складова).

У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 21 листопада 2006 року у розмірі 6 990,64 грн. та судові витрати у розмірі 243,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказала, що позивачем пропущено строки позовної давності. Оскільки працівниками Банку помилково було надано невірний номер картки, позовні вимоги є необгрунтованими. Крім того, відповідач не погоджувалася із умовами кредитного договору, вважала їх несправедливими, а дії позивача такими, що вводять в оману суд.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 21 червня 2017 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.11.2006 року у розмірі 6990,64 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 243, 60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Судом встановлено, що 21 листопада 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою складає між нею і Банком Договір, про що свідчить підпис останньої у заяві.

Відповідачка ознайомилася та погодилася з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також з «Тарифами Банку», які були йому надані для ознайомлення у письмовому вигляді. Також в зазначеній анкеті-заяві міститься пам'ятки клієнта, в якій надано роз'яснення щодо умов ознайомлення з договором та змінами тарифів банку (а.с. 10).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтями 525,526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до п.6.5 Умов надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.6.6 Умов надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п.8.6 Умов надання банківських послуг. при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Матеріали справи свідчать, що станом на 30 червня 2014 року сума заборгованості ОСОБА_1 за договором від 21 листопада 2006 року складає 6990,64 грн., що складається з:

-заборгованості за кредитом у сумі 1691,39 грн.,

-заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 2870,17 грн.,

-заборгованість за пенею та комісією у розмірі 1620,00 грн.,

а також штрафів:

- 500,00 грн. штраф (фіксована частина),

-309,08 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до положень ст.ст.526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, штраф (фіксована частина та процентна складова) і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, а тому колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення з боржника одночасно штрафу (фіксована частина та процентна складова) й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015р. № 6-2003цс15.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу у вигляді 500 грн. штраф (фіксована частина) та 309,08 грн. штраф (процентна складова), відсутні.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні, зменшивши суму стягнення зОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 21 листопада 2006 року з 6 990 грн. 64 коп. до 6 181 грн. 56 коп.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, позивач звернувся до суду у межах строків позовної давності.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 21 червня 2017 року - змінити.

Зменшити суму стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 21 листопада 2006 року з 6 990 грн. 64 коп. до 6 181 грн. 56 коп. (шести тисяч сто вісімдесят однієї гривні), що складається з: 1 691,39 грн. - заборгованість за кредитом; 2 870,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 620 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді