Постанова № 71006692, 11.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року

11 грудня 2017 року м. Кривий Ріг

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мажара С.Б., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, громадянина України, одруженого, який має неповнолітню дитину, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягненням судового зору в дохід держави в розмірі 320 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 145795, 01 вересня 2017 року о 01 годині 00 хвилин по вулиці Мерецкого у м. Кривому Розі, водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_2, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на сп’яніння проводився у встановленому порядку з використанням технічного засобу «Drager 6810». Вказаними діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягненням судового зору в дохід держави в розмірі 320 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, скасувати її, та ухвали свою постанову якою провадженні у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_2 зазначає, що ніяких пояснень з приводу складання протоколу він не давав., а сам протокол було складено вже після складання протоколу про дорожньо-транспортну пригоду, учасником якої він був. Крім того, апелянт зазначає, що дія сертифікату газоаналізатора Драгер 6810, за допомогою якого у нього було виявлено стан алкогольного сп’яніння закінчилася ще в березні 2017 року, тому дані отримані за допомогою нього неможна визнати належним доказом його провини. Також, суд першої інстанції не було прийнято до уваги його пояснення, що йому не було вручено другий примірник Акту огляду на стан сп’яніння, а підпис в ньому він поставив так як перебував у шоковому стані після ДТП.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2. захисник ОСОБА_3 Ою.В.. кожен окремо, просили задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_2, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, переглянувши в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, який долучено до матеріалів справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції скарги виходячи з наступного.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дана вимога закону при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 судом першої інстанції була дотримана

Так, викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6, з яких вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_2 пройшов медичний огляд за допомогою приладу Драгер і результат його огляду становив 1,81%; показаннями приладу «Drager », в яких зазначену назву та номер приладу, яким проводились вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, яке видихнув ОСОБА_2, відповідно до якого результати огляду на стан сп’яніння ОСОБА_2 – 1,81 проміле, отже, вказані докази є належними і допустимими в розумінні положень ст.251 КУпАП (а.с.2);

Як вбачається із відеозапису нагрудної камери поліцейського інспектора, яка долучена до матеріалів справи та оглянута в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції в присутності ОСОБА_2 останній 01 вересня 2017 року, добровільно, в присутності двох свідків пройшов огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою газоаналізатора за результатами якого у ОСОБА_2 встановлено позитивну пробу -1,81 % проміле. Будь-яких зауважень щодо сертифікації прибору не заявляв, документів щодо сертифікації для огляду не вимагав, оскільки такі надаються на його вимогу, згідно з вищезазначеної Інструкції від 09 листопада 2015 року №1452/735, результати огляду не оскаржував, погодився з ними, а тому доводи його апеляційної скарги в цій частині не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає і разі керування особи транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують цих висновків суду щодо наявності беззаперечних доказів його провини у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об’єктивно і в повній мірі підтверджують факт керування ОСОБА_2 автомобілем 01 вересня 2017 року у стані алкогольного сп’яніння.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1