Постанова № 71004309, 12.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа№ 911/1796/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників сторін:

від відповідача (апелянта): не 'явились;

від позивача:. - за довіреністю № 1269 від 07.12.2016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2017 у справі № 911/1796/17 (суддя Щоткіна О.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", м. Київ

до Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, м. Київ

про стягнення 75 754,12 грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (відповідач) про стягнення 75 754,12 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.

Звертаючись із вказаним позивач зазначає, що приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест", на виконання вимог законів щодо надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах певним категоріям споживачів, в період з 01.10.2015 по 30.04.2017 надала відповідні послуги в загальні сумі 151 508,24 грн., відшкодування витрат по яких за рахунок державних субвенцій має здійснювати головний розпорядник коштів Києво-Святошинського району - Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, однак відповідач в повному обсязі не розрахувався за надані послуги, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 75 754,12грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2017 у справі № 911/1796/17 (суддя Щоткіна О.В.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на користь приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест 75 754,12 грн. боргу.

Вирішено питання судових витрат.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції з посиланням на приписи Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про телекомунікації", Бюджетного кодексу України, встановив факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування витрат телекомунікаційних послуг, наданих операторами телекомунікацій пільговим категоріям споживачів.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області (надалі-апелянт) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове судове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права. Крім того, за твердженнями апелянта на сьогоднішній день заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 493,42 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 911/1796/17 прийнято до провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2017 у справі № 911/1796/17 та призначено її до розгляду на 07.09.2017.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3600/17 від 06.09.2017 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1796/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2017 для розгляду справи № 911/1796/17 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Сулім В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 у справі № 911/1796/17 прийнято апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2017 у справі № 911/1796/17 до провадження у визначеному складі суду.

04.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 розгляд апеляційної скарги апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2017 у справі № 911/1796/17 відкладено на 17.10.2017.

26.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) від Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області надійшла заява про надання доказів та розгляд справи № 911/1796/17 без участі представника.

Розпорядженням заступника начальника відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/4097/17 від 17.10.2017 у зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1796/17

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2017 для розгляду справи № 911/1796/17 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2017 у справі № 911/1796/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя-Разіна Т.І. (доповідач у справі), судді Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі № 911/1796/17 розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2017 у справі № 911/1796/17 відкладено до 16.11.2017.

09.11.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) від Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (відповідача/апелянта) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

16.11.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ПрАТ "Фарлеп-Інвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі № 911/1796/17 розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2017 у справі № 911/1796/17 відкладено до 12.12.2017.

04.12.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) від апелянта надійшла заява про надання доказів.

12.12.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) від ПрАТ "Фарлеп-Інвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги заперечував, з викладених у відзивав на неї підстав.

Представник апелянта (відповідача) у судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про розгляду справи без участі представника останнього.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вказує позивач, в період з 01.10.2015 по 30.04.2017 ним надавалися послуги зв'язку споживачам, які проживають на Києво - Святошинського району Київської області та які згідно із нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян.

Позивачем належним чином виконувались обов'язки щодо надання пільговим категоріям громадян Києво-Святошинського району Київської області телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.10.2015 по 30.04.2017 на загальну суму 151 508,24 грн.

Вищезазначене підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актами звіряння розрахунків за наданні населенню послуги, на які надаються пільги станом на 01.01.2016, форми №3-пільга.

Відповідач, в свою чергу, у період з 01.10.2015 по 30.14.2017 витрати понесені позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян не відшкодовані, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 75 754,12 грн..

Вказане й стало підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення на території Києво-Святошиської районної державної адміністрації Київської області

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 передбачено, що споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (надалі - Закон) встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст. 19 Закону).

Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України від 20.12.1991 № 2011 -XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України від 23.03.2000 № 1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства", Законом України від 24.03.1998 № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Механізм реалізації визначених законодавством України соціальних гарантій, зокрема, отримання пільг з оплати послуг зв'язку, визначається Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 (далі - Положення № 117), Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 389 (далі - Порядок № 389).

Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України, надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком позивача. При цьому, в силу положень чинного законодавства, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, обов'язок відшкодовувати витрат підприємств, що надають такі послуги особам, які мають право на відповідні пільги, покладається на державу.

Відповідно до ст. 20 Закону передбачено, що надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Пільги, зокрема щодо оплати послуг за користування телефоном, послуг з встановлення квартирних телефонів, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (п.3 Порядку № 389).

Так, механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 (далі - Постанова № 256). Зокрема, згідно п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.

Відтак, головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг в Києво-Святошинському районі є Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

Таким чином, саме на відповідача згідно положень Порядку та Постанови №256 покладено обов'язок щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікацій, за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.

Пунктом 2 Постанови № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (надалі - Положення №117), підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа надають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою " 2-пільга".

Згідно п.11 Положення № 117, на відповідача як на уповноважений орган, покладено обов'язок щомісяця: звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складати реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають пільги, згідно з формою " 5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою " 7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою " 3-пільга".

У відповідності до поданих позивачем розрахунків, за період з 01.10.2015 по 30.04.2017 року він надав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 151 508,24 грн.

Однак, понесені ним витрати за вказаний період з 01.10.2015 по 30.04.2017 не відшкодовані, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 75 754,12 грн., що підтверджується доданими до позову розрахунками витрат на відшкодування збитків за періоди, за якими виникла заборгованість (копії яких наявні в матеріалах справи).

Щодо доводів відповідача про неможливість здійснення вищевказаного відшкодування у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань для таких виплат, колегія суддів виходить із такого.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України України та ст.617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2.).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення Суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та Закону України "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

У пункті 26 рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України у постанові від 15.05.2012 у справі № 11/446.

З огляду на вищевикладене, колегія судить приходить до висновку, що судом першої інстанції було правомірно відхилено твердження відповідача про відсутність його обов'язку сплатити позивачу компенсацію вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів в період з 01.10.2015 по 30.04.2017, через те, що Законом України "Про Державний бюджет" на 2016-2017 роки не були передбачені кошти на ці видатки, оскільки на наявність у особи певного права, а у держави - відповідного фінансового зобов'язання впливає не закон про Державний бюджет та похідні від нього акти (бюджетний розпис, кошторис тощо), а нормативно-правовий акт, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми повністю підтверджується наявними у справі доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги належить задовольнити повністю, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 75 754,12 грн. боргу по компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів в період з 01.10.2015 по 30.04.2017.

Як зазначає апелянт, в поданій ним апеляційній скарзі, що на сьогоднішній день заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 493,42 грн.

Так, за твердженнями апелянта його заборгованість станом на 01.10.2015 становить 6 892,77 грн. За період жовтень -грудень 2015 надано послуг на пільгових умовах на суму 12 187,87 грн. Заборгованість (6 892,77 грн.)+ надано послуг (12 187,87 грн.)= 19 0801,64 грн. Профінансовано та виплачено на суму 10 587,22 грн. Всього надано послуг (19 080,64 грн.)-профінансовано та оплачено (10 587,22 грн.) = борг 8 493,42 грн.

Відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що наданий апелянтом розрахунок є необґрунтованим та таким, що протирічить матеріалам справи, а апелянтом належних та допустимих доказів, як того вимагають статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, в обґрунтування доводів часткової оплати за надані позивачем пільговим категоріям споживачів в період з 01.10.2015 по 30.04.2017 не надано.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Інші доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників сторін, дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 10.07.2017 у справі № 911/1796/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв