Постанова № 71004092, 13.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.12.2017р. справа №905/1961/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_5 (довіреність №2-549 від 28.12.2016р.);від відповідача:ОСОБА_6 (довіреність №19 від 17.01.2017р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київна рішення господарського суду Донецької областівід01.11.2017р. (повний текст підписано 06.11.2017р.)по справі№905/1961/17 (суддя Сковородіна О.М.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київдо Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м. Краматорськ Донецької областіпростягнення 2292695,08грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м. Краматорськ Донецької області (Відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 2292695,08грн. за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011089/Б09 від 27.09.2011р., з яких основної заборгованості в сумі 1921377,73грн., пені в сумі 224577,82грн., інфляційний втрат в сумі 118284,59грн. та 3% річних в сумі 28454,94грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.11.2017р. (повний текст підписано 06.11.2017р.) у справі №905/1961/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» були задоволені частково - стягнуто з Публічного акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь Позивача грошових коштів в сумі 2133255,89грн., з яких заборгованість щодо оплати наданих послуг за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011089/Б09 від 27.09.2011р. в сумі 1921377,73грн., пені в сумі 67361,99грн., інфляційних втрат в сумі 116064,54грн. та 3% річних в сумі 28451,63грн. В задоволені іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Рішення місцевого суду було вмотивоване встановленням факту несвоєчасного виконання Відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості послуг транспортування природного газу за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011089/Б09 від 27.09.2011р за зобов’язаннями з липня по грудень 2016р. та з січня по червень 2017р., а також нарахованих на суму заборгованості пені, інфляційних втрат та 3% річних. Своєю чергою, частковість задоволення позовних вимог було зумовлено частковим задоволенням заяви Відповідача про зменшення розміру пені на 70% (до суми 67361,99грн.) та допущенням помилки Позивачем при розрахунку сум інфляційних втрат та 3% річних.

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 01.11.2017р. у справі №905/1961/17 змінити в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 157215,83грн. пені та прийняти в цій частині рішення щодо задоволення вказаних вимог в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- неврахування місцевим судом приписів п.п.3.17.4 п.3.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, відповідно яких суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов’язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, спів розмірності розміру неустойки до суми заборгованості тощо. Також не врахування факту, що Відповідачем зобов’язання з оплати послуг з транспортування природного газу за договором за липень-грудень 2016р. та січень-травень 2017р. взагалі виконані не були, а за червень 2017р. – виконані з простроченням.

- неврахування місцевим судом статусу Позивача, який здійснює суспільно-важливу та стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб’єктів господарювання, та соціальної сфери України природним газом, та здійснення діяльності із зберігання природного газу, що зобов’язує останнього відраховувати значні суми, що підлягають обов’язковій сплаті до Державного бюджету України та державних цільових фондів, що є важливим елементом формування їх доходної частини, а також для виплати заробітної плати своїм працівникам, однак ці обставини були залишені місцевим судом поза увагою;

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя – доповідач) Попков Д.О., судді Зубченко І.В. та Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 13.12.2017р. об 14:10.

У зв’язку із перебуванням судді Зубченко І.В. у відпустці, за результатами повторного автоматизованого розподілу справи її у складі судової колегії було замінено на суддю Черноту Л.Ф.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 13.12.2017р. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги у повному обсягу.

Представник Відповідача у судовому засіданні 13.12.2017р. проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 27.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Газотранспортне підприємство) та Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (Замовник) було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011089/Б09 (договір – а.с.а.с.23-29), відповідно до п.1.1 якого, Газотранспортне підприємство зобов’язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій (ГРС), а Замовник зобов’язується сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами договору.

Згідно з п.2.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р. (а.с.а.с.30-36), підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку Оператором Єдиної газотранспортної системи України (Оператор) відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності у Замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (підтверджені обсяги).

Як встановлено в п.2.2 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.), Замовник передає Газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи Газотранспортного підприємства.

У п.3.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.) передбачено, що послуги по транспортуванню природного газу оформляються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

Відповідно до п.3.2 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.), Газотранспортне підприємство до 15-го числа місяця, наступного за звітнім, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за звітній місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства.

Згідно з п.3.3 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.), Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку.

Як встановлено п.3.4. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.), акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.

У п.5.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.) встановлено, що розрахунки за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Відповідно до п.5.3 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.), розрахунковий період за цим договором становить один місяць, з 09:00 години першого дня місяця до 09:00 години першого дня наступного місяця включно.

Місячна вартість послуг з транспортування природного газу визначається як добуток тарифу на загальну кількість про транспортованого природного газу, визначеного на умовах розділу 3 договору та податку на додану вартість.

Згідно з п.5.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.), вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

У п.5.5 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.) було встановлено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за 10 (десять) днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до п.7.2 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.), у разі порушення Газотранспортним підприємством строків відшкодування фактичних втрат, із Газотранспортним підприємством строків відшкодування фактичних втрат, передбачених цим пунктом, із Газотранспортного підприємства стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п.7.3 договору, у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У п.11.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.), цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.10.2011р. Договір в частині транспортування газу діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків до повного виконання Замовником своїх зобов’язань за цим Договором.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік менше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторонами шляхом укладення додаткових угод (додаткова угода №2 від 25.12.2013р., додаткова угода №3 від 17.03.2014р., додаткова угода №4 від 20.06.2014р., додаткова угода №5 від 05.11.2014р., додаткова угода №6 від 28.11.2015р.) неодноразово вносилися зміни до договору, в більшості випадків, що стосувалося реквізитів та планового обсягу транспортування природного газу (а.с.а.с.37-41).

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, Позивачем надано до суду копії підписаних сторонами актів про виконання робіт по транспортування природного газу з липня по грудень 2016р. та з січня по червень 2017р. (а.с.а.с.42-53), згідно яких визначено обсяг протранспортованого газу Відповідачу відповідно до договору №1109011089/Б09 від 27.09.2011р., а саме:

- у липні 2016р. - 28,801тис.куб.м., вартість послуг 11643,67грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- у серпні 2016р. - 28,349тис.куб.м., вартість послуг 11460,94грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- у вересні 2016р. - 43,207тис.куб.м., вартість послуг 17467,73грн. (з урахуванням податку на додану вартість),

- у жовтні 2016р. - 388,188тис.куб.м., вартість послуг 156936,65грн. (з урахуванням податку на додану вартість),

- у листопаді 2016р. - 964,909тис.куб.м., вартість послуг 390093,41грн. (з урахуванням податку на додану вартість),

- у грудні 2016р. - 1291,421тис.куб.м., вартість послуг 522095,68грн. (з урахуванням податку на додану вартість),

- у січні 2017р. - 1177,492тис.куб.м., вартість послуг 296869,28грн. (з урахуванням податку на додану вартість),

- у лютому 2017р. - 1132,349тис.куб.м., вартість послуг 285487,82грн. (з урахуванням податку на додану вартість),

- у березні 2017р. - 637,482тис.куб.м., вартість послуг 160721,96грн. (з урахуванням податку на додану вартість),

- у квітні 2017р. - 213,756тис.куб.м., вартість послуг 53892,17грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

- у травні 2017р. - 58,339тис.куб.м., вартість послуг 14708,42грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

- у червні 2017р. - 29,184тис.куб.м., вартість послуг 7357,87грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

Таким чином, Позивачем на виконання умов договору №1109011089/Б09 від 27.09.2011р. протранспортовано, а Відповідачем отримано послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за період з липня по грудень 2016р. та з січня по червень 2017р. у загальному обсязі 5905,954тис.куб.м. на суму 1928735,60грн.

Між тим, враховуючи приписи п.5.5 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.), остаточний розрахунок за зобов’язаннями з липня по грудень 2016р. та з січня по червень 2017р. повинен бути здійснений:

- за зобов’язаннями липня 2016р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 20.08.2016р.;

- за зобов’язаннями серпня 2016р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 20.09.2016р.;

- за зобов’язаннями вересня 2016р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 20.10.2016р.;

- за зобов’язаннями жовтня 2016р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 22.11.2016р. (термін оплати перенесено через вихідний день);

- за зобов’язаннями листопада 2016р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 20.12.2016р.;

- за зобов’язаннями грудня 2016р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 20.01.2017р.;

- за зобов’язаннями січня 2017р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 21.02.2017р. (термін оплати перенесено через вихідний день);

- за зобов’язаннями лютого 2017р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 21.03.2017р. (термін оплати перенесено через вихідний день);

- за зобов’язаннями березня 2017р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 20.04.2016р.;

- за зобов’язаннями квітня 2017р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 20.05.2017р.

- за зобов’язаннями травня 2017р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 20.04.2016р.;

- за зобов’язаннями червня 2017р. остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 20.04.2016р.;

Як було встановлено судом першої інстанції, Відповідачем послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за червень 2017р. у сумі 7357,87грн. були сплачені в повному обсязі, що також підтверджується Позивачем.

Крім цього, Відповідачем на підтвердження частковості сплати наданих послуг було надано платіжні доручення (а.с.а.с.138-140) на загальну суму 85731,94грн., а саме: №2106 від 31.05.2017р. на суму 53892,17грн., №2412 від 19.06.2017р. на суму 14708,42грн., №2280 від 12.06.2017р. на суму 17131,35грн. Однак, кошти, які були сплачені за цими платіжними дорученнями, з огляду на відсутність періоду призначення, були зараховані Позивачем як сплата заборгованості за надані послуги за січень 2016р., що не є предметом розгляду в межах справи №905/1961/17.

За висновком місцевого суду, матеріали справи не містять належних доказів сплати Відповідачем заборгованості за договором №1109011089/Б09 від 27.09.2011р. за період з липня по грудень 2016р. та з січня по червень 2017р. на загальну суму 1921377,73грн.

За таких обставин, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов’язань з оплати послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за договором №1109011089/Б09 від 27.09.2011р за період з липня по грудень 2016р. та з січня по червень 2017р. на загальну суму 1921377,73грн., Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з вимогами про стягнення означеної суми заборгованості та нарахованих на неї сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Під час розгляду справи, 07.09.2017р. Відповідачем було подано заяву про зменшення розміру стягуваної пені до 1000,00грн. (а.с.125), яка була обґрунтована:

- перебуванням майна Відповідача в податковій заставі, наявність якої підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.а.с.74-76);

- накладенням арешту на банківські рахунки Відповідача, що підтверджується ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2017р. в справі №757/17044/17-к, від 27.03.2017р. в справі №757/17048/17-к, від 27.03.2017р. в справі №757/17046/17-к, від 27.03.2017р. в справі 757/17047/17-к, від 27.03.2017р. в справі №757/17043/17-к, від 27.03.2017р. у справі №757/17045/17-к, (а.с.а.с.78-89)

- виконанням Відповідачем особливої соціальної функції в рамках соціально-економічного розвитку регіону та наданні виключних послуг з газопостачанню населення, що підтверджується ліцензією №АЕ 2299064 від 26.06.2015р. на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та №АЕ 2299065 від 26.06.2015р. на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом (а.с.а.с.90,91)

- наявністю реальної загрози виникнення неплатоспроможності Відповідача, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2016р. (а.с.а.с.120,121)

- наявністю Сертифікату про форс-мажорні обставини від 23.07.2014р. №1983/05-4 (а.с.а.с.96-98);

- запровадження чотириденного робочого тижня, скорочення штатних одиниць та витрат, що підтверджується наказами по підприємству Відповідача (а.с.а.с.99-119)

Додатково, Відповідачем 07.09.2017р. до канцелярії суду було подано заяву про відстрочення виконання рішення суду №15/1-2039 від 04.09.2017р. (а.с.а.с.123,124) на один рік, у зв’язку з винятковістю обставин, які є тотожними тім, що були викладені в заяві про зменшення розміру пені від 07.09.2017р.

Своєю чергою, Господарський суд Донецької області, встановивши доведеність матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх грошових зобов’язань з оплати наданих послуг за договором №1109011089/Б09 від 27.09.2011р. за період з липня по грудень 2016р. та з січня по червень 2017р. в сумі 1921377,73грн., визнавши належними до стягнення 3% річних та інфляційних втрат в меншому розмірі, ніж нарахував Позивач, через допущені останнім помилки при їх розрахунку. Крім того, місцевим судом за заявою Відповідача на 70% було зменшено розмір пені, але відмовлено у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення суду через необґрунтованість та недоведеність підстав запровадження визначеного Відповідачем терміну для відстрочення виконання рішення в 1 рік.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Враховуючи правову природу та зміст укладеного між сторонами договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011089/Б09 від 27.09.2011р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами Закону України «Про ринок природного газу».

Сутність заявленого позову полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання обов’язку зі сплати заборгованості за надані, відповідно до договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011089/Б09 від 27.09.2011р., послуги за період з липня по грудень 2016р. та з січня по червень 2017р., та нарахованих на суму заборгованості пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення розрахунку за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011089/Б09 від 27.09.2011р., шляхом проведення остаточного розрахунку за надані у звітному місяці послуги до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі акту наданих послуг та раніше перерахованих коштів (п.5.5 договору в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.)

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Неналежне виконання грошових зобов'язань правомірно кваліфіковано судом як їх порушення у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив їх виконання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу України.

З урахуванням наведеного та відсутності в матеріалах справи належних доказів припинення Відповідачем означених грошових зобов’язань у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з Відповідача заборгованості за надані послуги за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011089/Б09 від 27.09.2011р. в розмірі 1921377,73грн.

За змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, крім сплати заборгованості, також і нараховані впродовж періоду прострочення на неї 3% річних, інфляційну індексацію та пеню, передбаченої п.7.3. договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011089/Б09 від 27.09.2011р. (в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.)

Таким чином, перевіривши розрахунки позовних вимог, які були надані Позивачем на підтвердження права вимоги (а.с.а.с.54-60) та розрахунки суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується з правомірністю стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 28451,63грн. та інфляційних втрат в сумі 116064,54грн.

Враховуючи сутність доводів Скаржника відносно необґрунтованого висновку суду про наявність підстав для часткового зменшення стягуваної суми пені, здійсненого місцевим судом в оскаржуваному рішенні, апеляційний суд наголошує на такому.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України суд як орган державної влади управнений діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, право суду при прийнятті рішення на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачено п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Означена процесуальна норма реалізується судом в контексті дотримання ним норм ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, які вимагають дослідження та встановлення наступних обставин: ступінь виконання зобов'язань боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; наявність збитків внаслідок невиконання зобов'язань та співвідношення розміру збитків із розміром стягуваних штрафних санкцій.

У світлі наведених приписів, апеляційний суд відхиляє доводи Скаржника відносно невстановленості судом винятковості обставин та невірного застосування ст.233 Господарського кодексу України, оскільки як вбачається з матеріалів справи та вірно враховано місцевим судом, Відповідач на підтвердження свого клопотання про зменшення суми пені зазначив, що на його банківські рахунки було накладено арешт, а майно знаходиться в податковій заставі, що в купі зі встановленою збитковістю та форс-мажорними обставинами може призвести до визнання його неплатоспроможним. Також заслуговує на увагу аргумент про виконання Відповідачем особливої соціальну функцію в рамках соціально-економічного розвитку регіону та надає виключні послуги з газопостачанню населенню в контексті положень ст.3 Конституції України та загальновідомих у розумінні ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставин проведення АТО на території ліцензійної діяльності Відповідача.

Скаржник безпідставно посилається на порушення місцевим судом при зменшенні пені положень ст.ст.624, 625 Цивільного кодексу України, адже їх зміст жодною мірою не обмежує встановлену спеціальними нормами ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України можливість зменшення належним чином нарахованого обсягу неустойки за порушення грошових зобов’язань і таке зменшення не є звільненням від відповідальності за встановлене порушення.

Наразі, частковість задоволення місцевим судом клопотання щодо зменшення розміру пені та відхилення доводів щодо необхідності відстрочення виконання рішення як раз і вказує на врахування майнових інтересів Позивача, та дотримання балансу сторін, у запереченні якого через власний статус оператора газотранспортної системи наголошує Скаржник. При цьому, особливості такого статусу у світлі положень п.1 ч.2 ст.129 Конституції України само по собі не може створювати привілеїв у обмеженні по відношенню до Позивача повноважень суду, визначених ст.83 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення пені, тим більше, що останнім жодною мірою не обґрунтовано завдання збитків та їх розміру через порушення Відповідачем спірних грошових зобов’язань.

Відтак, враховуючи приведені вище висновки апеляційного суду, а також визначену самим Позивачем частковість виконання Покупцем своїх зобов'язань з оплати послуг в перебігу правовідносин за договором (ступінь виконання зобов'язань), стягнення разом із заборгованістю також 3% річних, інфляційної індексації, які у сукупності достатньою мірою забезпечують як вжиття заходів відповідальності за порушення, так і компенсацію за прострочення виконання грошового зобов'язання, заявлена сума пені цілком правомірно може бути зменшена.

При цьому, визначення розміру такого зменшення є дискреційним повноваженням місцевого суду, а отже, оцінка саме розміру зменшення, а не наявності відповідних підстав для застосування зменшення в принципі, з боку апеляційного суду, не може здійснюватися в контексті відповідності чи невідповідності нормам матеріального чи процесуального права у розумінні ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, а також те, що будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерне товариство «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін, що за змістом ст.49 вказаного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерне товариство «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 01.11.2017р. (повний текст підписано 06.11.2017р.) у справі №905/1961/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 01.11.2017р. (повний текст підписано 06.11.2017р.) у справі №905/1961/17 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: Л.Ф. Чернота

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1-2 - сторонам, 3-у справу, 4-3-ГСДО