Рішення № 71001399, 12.12.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2017 р. Справа № 903/701/17за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк"-ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача: ОСОБА_2 акціонерного товариства "Ковельські ковбаси", м. Ковель

про стягнення 492276,15 грн.

Суддя Дем'як В. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність від 22.11.2017р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" про стягнення 492276,15грн. заборгованості за кредитним договором №КЮ-О-2019045 від 11.10.2013р.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №КЮ-О-2019045 від 11.10.2013р. щодо повного та своєчасного розрахунку.

Представником відповідача через відділ діловодства суду було подано заяву вх. № 01-54/8869/17 від 29.09.2017р., в якій просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

06.12.2017р. позивачем через відділ діловодства суду було подано пояснення щодо застосування строків позовної давності, в якому позивач повідомив, що згідно п. 1.1.4. кредитного договору кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за овердрафтом 10.10.2014р, однак з позовом АТ "Дельта банк" звернувся 04.09.2017р., виходячи з цього позов поданий в межах строку позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2017р. позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в призначене судове засідання втретє не прибув, вимоги ухвали суду не виконав, письмових пояснень по суті заявленої позовної заяви суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4500601401115.

Згідно приписів ст. 75 ГПК та п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обовязок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, в с т а н о в и в:

11 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (кредитор) та ОСОБА_2 акціонерним товариством "Ковельські ковбаси" (позичальник) було укладено договір кредиту за овердрафтом №КЮ - О 2019045 згідно з розділом 1 якого кредитор надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується своєчасно повернути отриманий овердрафт, сплатити проценти за користування овердрафтом, а також виконати інші зобов'язання за цим договором. Надання овердрафту здійснюється на умовах, визначених цим договором, шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого у кредитора, розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, окремими частинами, в межах ліміту овердрафту, розрахункового/перерахованого на умовах цього договору, який не може перевищувати максимальний розмір ліміту овердрафту в сумі 300 000,00грн. Станом на дату укладення цього договору ліміт овердрафту встановлюється в сумі 300 000,00грн. Порядок перерахунку та встановлення іншого розміру ліміту овердрафту визначений в п. 5.1. цього договору. За користування овердрафтом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 26% річних. Кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю повернена заборгованість за овердрафтом - 07.11.2014 року включно. Строк безперервного користування овердрафтом не може перевищувати 30 календарних днів, але у будь-якому випадку не пізніше кінцевого терміну повернення заборгованості, зазначеного в п. 1.1.4. цього договору. Початком строку безперервного користування овердрафтом вважається день надання першого траншу із п. 2.1.3. цього договору. Датою закінчення строку безперервного користування овердрафтом вважається день повернення траншу згідно із п. 2.1.4. цього договору. Погашення всіх отриманих траншів повинно здійснюватися не пізніше дати закінчення зазначеного строку безперервного користування овердрафтом. У випадку невиконання позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п. 3.3.16. цього договору, процентна ставка за користування овердрафтом встановлюється в розмірі 31% річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконання зобов'язання та діє до дня (включно) виконання умов, передбачених п. 3.3.16. цього договору. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру процентної ставки є заздалегідь погодженим. У разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за овердрафтом, визначеного в п. 1.1.4. цього договору, процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 48% річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за овердрафтом по день фактичного погашення простроченої заборгованості за овердрафтом. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим. Овердрафт надається позичальнику з метою поповнення обігових коштів.

Згідно пункту 2.1. цього договору видача овердрафту на цілі, зазначені в п. 1.2. цього договору, проводиться шляхом оплати поточного рахунку позичальника № 26009002019045, відкритого у кредитора, розрахункових документів позичальника на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на вказаному поточному рахунку, але в межах ліміту овердрафту, визначеного в п. 1.1.1. цього договору.

Відповідно до розділу 4 договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення овердрафту (траншу), визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку порушення позичальником вимог п.п. 3.3.1., 3.3.2., 3.3.8.-3.3.16. цього договору позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 2% від ліміту овердрафту, діючого на дату порушення умов цього договору, але не менше ніж 5 000,00грн., за кожний випадок порушення.

Згідно пункту 8.3. даного договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.

Даний договір підписано сторонами та скріплено відтиском круглої печатки сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами був укладений договір, що за своєю правовою природою є кредитним договором на умовах овердрафту.

Договір кредиту за овердрафтом №КЮ-О 2019045 від 11.10.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був (доказів суду не надано).

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором кредиту за овердрафтом №КЮ-О 2019045 від 11.10.2013р., позивачем здійснювалось кредитування відповідача в межах встановленого ліміту, шляхом оплати поточного рахунку позичальника №26009002019045, відкритого у кредитора, розрахункових документів позичальника на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на вказаному поточному рахунку, але в межах ліміту овердрафту, на підставі заяви на отримання бланкового овердрафту, що стверджується виписками по рахунку ПАТ "Ковельські ковбаси".

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Згідно з п.п. 1.1.3.-1.1.7. договору кредиту за овердрафтом №КЮ-О 2019045 від 11.10.2013р., за користування овердрафтом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 26% річних. Кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю повернена заборгованість за овердрафтом - 10.10.2014 року включно. Строк безперервного користування овердрафтом не може перевищувати 30 календарних днів, але у будь-якому випадку не пізніше кінцевого терміну повернення заборгованості, зазначеного в п. 1.1.4. цього договору. Початком строку безперервного користування овердрафтом вважається день надання першого траншу із п. 2.1.3. цього договору. Датою закінчення строку безперервного користування овердрафтом вважається день повернення траншу згідно із п. 2.1.4. цього договору. Погашення всіх отриманих траншів повинно здійснюватися не пізніше дати закінчення зазначеного строку безперервного користування овердрафтом. У випадку невиконання позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п. 3.3.16.1 цього договору, процентна ставка за користування овердрафтом встановлюється в розмірі 33% річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконання зобов'язання та діє до дня (включно) виконання умов, передбачених п. 3.3.16. цього договору. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру процентної ставки є заздалегідь погодженим. У разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за овердрафтом, визначеного в п. 1.1.7. цього договору, процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 48% річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за овердрафтом по день фактичного погашення простроченої заборгованості за овердрафтом. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач проценти за користування кредитом належним чином не сплатив. Заборгованість за нарахованими процентами за період з 14.10.2013р. по 20.08.2017р. становить 277993,09грн. є підставною, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7382,21грн. - пені за період з 01.09.2016р. по 20.08.2017р. згідно пункту 4.1. розділу 4 договору

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами договору сторонами визначено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення овердрафту (траншу), визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення (пункт 4.1. договору).

Таким чином, нараховані позивачем 7382,21грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору за період з 01.09.2016р. по 20.08.2017р. підставні та підлягають до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п. 4.1. договору.

Розрахунок нарахування пені перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ"

Крім того, відповідно до п. 4.2. договору у випадку порушення позичальником вимог п.п. 3.3.1., 3.3.2., 3.3.8.-3.3.16. цього договору (ненадання бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати) позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 2% від ліміту овердрафту, діючого на дату порушення умов цього договору, але не менше ніж 5000,00грн., за кожний випадок порушення.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем підставно нараховано відповідачу 11119,74грн. - штрафу за порушення відповідачем вимог п.п. 3.3.1., 3.3.2., 3.3.8.-3.3.16. договору кредиту за овердрафтом №КЮ-О 2019045 від 11.10.2013р.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок є вірним, відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 824,46грн. - 3% річних за період з 01.09.2016р. по 20.08.2017р.

Розрахунок нарахування річних перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ".

Щодо заяви відповідача, про застосування до позовних вимог строку позовної давності, слід зазначити таке.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Згідно п.4.3. постанови, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищезазначене та те, що строк позовної давності закінчився у позивача 09.10.2017р., а з позовом до суду позивач звернувся 06.09.2017р., тому суд дійшов висновку про те, що позивач не пропустив строк позовної давності і звернувся з даним позовом до суду в межах строку позовної давності. Крім того строк позовної давності переривався в силу ст. 264 ЦК України періодичними платежами.

Частиною 3 ст. 264 ЦК України встановлено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність позову та необхідність його задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 7384,14грн. слід віднести на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 181, 193 ГК України, ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 549, 611, 626, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська 156, код ЄДРПОУ 30381257) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк"-ОСОБА_1 (м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 492276,15грн., в т.ч 277993,09грн.заборгованості за простроченим кредитом, 194956,65грн. прострочені проценти, 7382,21грн. пені, 824,46грн. 3% річних, 11119,74грн. штрафу та 7384,14грн.-витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення

складено 14.12.2017

СуддяВ. М. Дем`як