Окрема ухвала № 71000813, 08.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ОКРЕМА УХВАЛА

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєва І.Т.

представника апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. по справі № 820/2262/17

за позовом ОСОБА_2 Хонг Фонг

до Управління Державної міграційної служби України у Київській області

про визнання неправомірними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 Хонг Фонг (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Київській області (далі – відповідач), в якому просив суд скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_2 Хонг Фонг, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 27.04.2017р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року зазначений позов задоволено.

Скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Київській області від 27.04.2017 року №61 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної республіки ОСОБА_3 ОСОБА_2 Хонг Фонг, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної міграційної служби України в Харківській області задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 Хонг Фонг до Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування рішення Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_2 Хонг Фонг, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 27.04.2017 року відмовлено.

Представником позивача до апеляційного суду надані клопотання про постановлення окремих ухвал щодо порушень допущених ст.інспектором з о/д ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області (на теперішній час головним спеціалістом відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Київській області) ОСОБА_4 та іншими посадовими особами УДМС України в Київській області, оскільки їх дії підривають довіру іноземців до колишніх посадових та діючих посадових осіб органів ДМС України, як до носіїв державної влади, що призводить до приниження авторитету державного органу безпосередньо та держави України загалом.

Колегія суддів, розглянувши зазначені клопотання та заслухавши думку представників сторін з цього питання, вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

При розгляді справи колегією суддів встановлено зазначення свідомо неправдивих відомостей ст.інспектором з о/д ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області (на теперішній час головним спеціалістом відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Київській області) ОСОБА_4 у висновку про розгляд клопотання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Хонг Фонг щодо надання йому дозволу на імміграцію, затвердженого 08.11.2007 року начальником ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_5

Так, з матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що позивач 08 листопада 2007 року отримав дозвіл на імміграцію в Україні на підставі п.6 ч.2 ст.4 Закону України №2491. Разом з ним дозвіл на імміграцію отримала його неповнолітня дочка ОСОБА_2 Ань, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а.с.259).

Зазначений дозвіл позивачу було надано на підставі висновку про розгляд клопотання городянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Хонг Фонг щодо надання йому дозволу на імміграцію, складеного ст.інспектором з о/д ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4, який 08.11.2007 року було затверджено начальником ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області (т. 1, а.с.258).

Зазначений висновок містить відомості, що позивач має право на отримання дозволу на імміграцію, як батько ОСОБА_2 Ань. Також висновок має відомості, що донька заявника ОСОБА_2 Хонг Фонга має право на отримання дозволу на імміграцію, як особа, що має право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

08.11.2007 року позивач отримав посвідку на проживання в Україні серії №13394/60550, видану ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області ( т. 1, а.с.262).

З матеріалів справи судом встановлено, що 06 квітня 2017 року до Управління ДМС в Київській області надійшов запит з ГУ ДМС України в Харківській області від 30.03.2017 року щодо перевірки законності надання дозволу на імміграцію позивача, який звернувся із заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв’язку з досягненням 45 річного віку (т.1, а.с.75).

За наслідками перевірки законності надання позивачу дозволу на імміграцію головним спеціалістом відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Київській області ОСОБА_4 було складено висновок, який погоджено заступником начальника цього відділу та 27.04.2017 року затверджено начальником управління ДМС України в Київській області (т. 1, а.с.72-76).

Зазначений висновок містить пропозицію про скасування позивачу дозволу на імміграцію та визнання недійсною, видану на підставі нього посвідки на постійне проживання в Україні на підставі п.6 ст.12 Закону №2491.

Також колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 27.04.2017 року заступником начальника УДМС України в Київській області було прийнято рішення №61 про скасування позивачу дозволу на імміграцію, на підставі п.6 ч.1 ст.12 Закону України №2491 (т. 1, а.с.41).

До зазначеного висновку та рішення 03.11.2017 року було внесено зміни, на підставі висновку про внесення змін (виправлення описки), а саме виправлено описку з «п.6» на «п.1» ст.12 Закону № 2491, решту висновку та рішення від 27.04.2017 року залишено без змін. Зміни погоджено та затверджено в установленому порядку (т.2, а.с.4-5).

Підставою для складання відповідачем висновку та прийняття рішення про скасування позивачу дозволу на імміграцію стали встановлені в ході перевірки обставини щодо відсутності у неповнолітньої доньки позивача ОСОБА_2 Ань, ІНФОРМАЦІЯ_2, дозволу на імміграцію або набуття нею громадянства України станом на час прийняття від позивача документів про надання йому дозволу на імміграцію та прийняття рішення про його надання позивачу. На підставі зазначених обставин відповідачем було встановлено, що позивач не був батьком іммігранта, а тому дійшов висновку про наявність підстав для скасування дозволу на імміграцію позивача.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження позивач є батьком неповнолітньої ОСОБА_2 Ань, народженою в Україні 24 травня 2005 року (т. 1, а.с.249).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.4 Закону №2491 донька позивач має право на отримання дозволу на імміграцію поза квотою, як особа, що має право на набуття громадянства України.

За змістом ч.3 ст.9 Закону №2491 за неповнолітніх осіб, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники.

В матеріалах справи міститься заява матері неповнолітньої ОСОБА_2 Ань – ОСОБА_6 Фионг від 27.08.2007 року про її згоду на імміграцію неповнолітньої доньки в Україні разом з її чоловіком ОСОБА_2 Хонг Вонгом (т. 1, а.с.252).

Проте, матеріали справи та матеріали особистої справи позивав не містять заяви матері неповнолітньої ОСОБА_2 Ань з проханням надати дозвіл на імміграцію.Заяву про отримання дозволу на імміграцію позивачем подано 10.10.2007 року. (т. 1, а.с.244-245) Відповідно до цієї заяви позивач не подавав клопотання про надання разом з ним дозволу на імміграцію іншим особам.

Між тим, відповідно до дозволу позивача на імміграцію в Україні від 08.11.2007 року, разом з ним дозвіл на імміграцію отримала його неповнолітня донька ОСОБА_2 Ань.

Позивачу дозвіл на імміграцію надано на підставі п.6 ч.2 ст.4 Закону №2491, за яким дозвіл мають право отримати батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти.

Прийняттю рішення про надання такого дозволу передував висновок про розгляд клопотання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Хонг Фонг щодо надання йому дозволу на імміграцію, затверджений 08.11.2007 року, в якому містяться відомості, що позивач, як батько ОСОБА_2 Ань, має право на імміграцію за п.6 ч.2 ст.4 Закону №2491.

Такі відомості було зазначено ст.інспектором з о/д ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4

Проте, у висновку перевірки законності надання дозволу на імміграцію позивачу, затвердженого 27.04.2017 року цією ж особою, головним спеціалістом відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Київській області ОСОБА_4 були зазначені протилежні відомості, а саме щодо відсутності у позивача статусу батька іммігранта, оскільки його неповнолітня донька ОСОБА_2 Ань на момент прийняття документів у позивача про надання йому дозволу на імміграцію не мала статусу іммігранта.

Згідно доповідної записки цієї ж особи, головного спеціаліста відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Київській області ОСОБА_4 від 07.11.2017 року, на момент звернення позивача 10.10.207 року із заявою про отримання дозволу на імміграцію, його донька громадянка СРВ ОСОБА_2 Ань не отримувала дозволу на імміграцію.

Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів, вважає, що дозвіл на імміграцію позивачу було надано на підставі свідомо неправдивих відомостей зазначених ст.інспектором з о/д ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області (на теперішній час головним спеціалістом відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Київській області) ОСОБА_4 у висновку про розгляд клопотання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Хонг Фонг щодо надання йому дозволу на імміграцію, затверджений 08.11.2007 року.

Про свідомість таких неправдивих відомостей свідчить відсутність в матеріалах особової справи позивача документів, визначених п.6 ч.7 ст.9 Закону №2491, подання яким для осіб, зазначених у п.6 ч.2 ст.4 цього Закону є обов’язковим, а саме – копій документів, що засвідчують їх родинні зв’язки з іммігрантом, документ про те, що іммігрант не заперечує проти їх імміграції та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні.

Крім того, матеріали особової справи позивача свідчать про те, що ОСОБА_7 усвідомлювала, що виконання вимог зазначеної норми Закону є неможливим ні позивачем, ні його донькою ОСОБА_2 Ань, оскільки остання є неповнолітньою.

Колегія суддів вважає, що про вказані порушення необхідно проінформувати Державну міграційну службу України з метою вжиття заходів реагування та недопущення виявлених порушень законодавства в подальшому.

При цьому, колегія суддів, вважає, що клопотання представника позивача в частині щодо направлення окремої ухвали прокурору Київської області та Головному управлінню Національної поліції в Київській області для вирішення питання про притягнення до відповідальності колишніх та нинішніх посадових осіб ВГІРФО ГУМВС України в Київській області не підлягає задоволенню, оскільки є не конкретизованим, та можливі вчинення іншими посадовими особами порушення діючого законодавства не були предметом розгляду по цій справі.

Відповідно до ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Згідно ч.1 ст. 208 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках та порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Керуючись ст. ст. 160, 166, 167, 208, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 Хонг Вонга – ОСОБА_8 про постановлення окремих ухвал – задовольнити частково.

Окрему ухвалу направити до Державної міграційного служби України для розгляду та вжиття заходів реагування з метою недопущення виявлених судом порушень законодавства та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності головного спеціаліста відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Київській області ОСОБА_4

Зобов’язати Державну міграційну службу України розглянути окрему ухвалу суду та повідомити Харківський апеляційний адміністративний суд про виконання цієї ухвали протягом одного місяця з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 13.12.2017 р.