Ухвала суду № 71000568, 18.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року м. Київ К/800/11058/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Цвіркуна Ю.І.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017

у справі № 804/15709/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медхауз Свіс Гмбх» (далі - позивач, ТОВ «Медхауз Свіс Гмбх»)

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Медхауз Свіс Гмбх» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2016 адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 відмовлено ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження за вказаними в клопотанні підставами, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2016.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Положеннями ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

06.01.2017 року (згідно календарного штемпеля на поштовому конверті) відповідач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2016, у якій було заявлено клопотання про поновлення строку, обґрунтоване тим, що відповідач вже звертався з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2016, проте у зв'язку з несплатою судового збору, вказану апеляційну скаргу було повернуто.

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, остання подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а наведену підставу для поновлення строку визнано неповажною, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення встановлених недоліків.

Згідно наявного у матеріалах справи поштового повідомлення вбачається, що вказану ухвалу податковим органом було отримано 02.02.2017.

02.03.2017 на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що несплата судового збору під час подання апеляційної скарги не може бути підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за повторною апеляційною скаргою, коли судовий збір сплачений вже в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що поважними підставами для поновлення строку апеляційного оскарження є об'єктивно не переборні та такі, що не залежать від волевиявлення особи, обставини. Проте обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів для сплати судового збору з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.

Водночас, судом вірно зауважено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 обставинам викладеним у вказаному клопотанні судом вже була надана оцінка та визнано такі неповажними, у зв'язку з чим, станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали недоліки апеляційної скарги податковим органом не усунуто.

Таким чином, колегія суддів вважає, що, з урахуванням факту пропуску строку на апеляційне оскарження та того, що вказані податковим органом підстави для поновлення цього строку є неповажними та невиконання вимог ухвали суду від 25.01.2017, суд апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі № 804/15709/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: О.А. Веденяпін Ю.І. Цвіркун