Ухвала суду № 71000270, 13.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р.Справа № 820/1824/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017р. по справі № 820/1824/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня"

до Головного управління ДФС у Харківській області Державна фіскальна служба України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "8 Березня", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області № НОМЕР_1 від 15.02.2017, № НОМЕР_2 від 15.02.2017, № НОМЕР_3 від 15.02.2017.

Ухвалою суду від 05.05.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну фіскальну службу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області з податку на доходи фізичних осіб (орендна плата) № НОМЕР_1 від 15.02.2017 в частині визначення суми грошового зобовязання за основним платежем 23411,79 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 183321,24 грн; в частині скасування за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 96952,39 грн, пені в сумі 11681,01 грн відмовлено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області з податку на доходи фізичних осіб (заробітна плата) № НОМЕР_2 від 15.02.2017 в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій 261775,25 грн; в частині скасування за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6706,70 грн, пені в сумі 15310,65 грн відмовлено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 15.02.2017 в частині визначення суми грошового зобовязання за основним платежем 46065,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 24704,50 грн; в частині скасування за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 20478,65 грн відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного зясування обставин справи, що мають значення для справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства "8 Березня" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.13 по 31.03.16, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.13 по 31.01.16.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки № 34/20-40-14-06-10/32015647 від 23.01.2017 року, яким встановлено такі порушення:

- п.185.1 ст.185; п.187.1 ст.187; п.188.1 ст.188; п.189.1 ст.189; п.п. а п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198; п.209.10, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість за Податковою декларацією з ПДВ 0110- загальна за період з 01.10.13 по 31.03.16 всього в сумі 49794 грн., в т.ч. в жовтні 2013р. в сумі 1921 грн, в листопаді 2013р. в сумі 1714 грн, в грудні 2013р. в сумі 1759 грн, в січні 2014р. в сумі 1073 грн, в лютому 2014р. в сумі 3384 грн, в березні 2014р. в сумі 3889 грн, в квітні 2014р. в сумі 2581 грн, в травні 2014р. в сумі 1216 грн, в червні 2014р. в сумі 825 грн, в липні 2014р. в сумі 469 грн, у серпні 2014р. в сумі 2016 грн, у вересні 2014р. в сумі 978 грн, в жовтні 2014р. в сумі 643 грн, в листопаді 2014р. в сумі 1035 грн, в грудні 2014р. в сумі 650 грн, в січні 2015р. в сумі 1579 грн, в лютому 2015р. в сумі 1346 грн., в березні 2015р. в сумі 2340 грн., в квітні 2015р. в сумі 2264 грн, в травні 2015р. в сумі 766 грн, в червні 2015р. в сумі 646 грн, в липні 2015р. в сумі 628 грн, в серпні 2015р. в сумі 1844 грн, у вересні 2015р. в сумі 1418 грн, в жовтні 2015р. в сумі 1 777 грн, в листопаді 2015р. в сумі 1944 грн, в грудні 2015р. в сумі 1631 грн, в січні 2016р. в сумі 2289 грн, в лютому 2016р. в сумі 1839 грн, в березні 2016р. в сумі 3330 грн.;

- п.188.1 ст.188; п.209.10, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за податковою декларацією з ПДВ 0121 (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства), що в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету за період з 01.01.16 по 31.03.16 в сумі 3729 грн, в т.ч. за лютий 2016 року в сумі 2064 грн та за березень 2016 року 1665 грн.;

- п.188.1 ст.188; п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192; п.198.3 ст.198; п.209.2, п.209.10, абз. а) п.п.209.15.1 п.209.15, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено використання сум ПДВ, що не сплачені до бюджету внаслідок застосування податкової пільги по ПДВ всупереч умовам та цілям її надання за період з 01.10.13 по 31.03.16 в сумі 22145 грн.;

- п.50.1 ст.50 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством не розраховано суму штрафу від недоплати в розмірі 113 грн. при наданні уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015р.;

- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.п. а, б и. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок на доходи фізичних осіб з виплаченої орендної плати за березень 2016р. не утримано та до бюджету не перераховано до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 23411,79 грн.;

- п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 ст. 168, п.п. а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок на доходи фізичних осіб з заробітної плати перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків податок не перераховувався) та не в повному обсязі, а саме за жовтень 2013р. за листопад 2013р. за грудень 2013р., за січень 2014р., за лютий 2014р., за березень 2014р., за квітень 2014р., за травень 2014р., за червень 2014р., за липень 2014р., за серпень 2014р., за вересень 2014р., за жовтень 2014р.. за листопад 2014р., за грудень 2014р., січень 2015р., за лютий 2015р., за березень 2015р., за квітень 2015р., за травень 2015р., за червень 2015р., за липень 2015р., за серпень 2015р., за вересень 2015р., за жовтень 2015р., за листопад 2015р., за грудень 2015р., за січень 2016р. та за лютий 2016р.;

- п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 ст. 168, п.п. а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні паї перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу па користь іншого платника податків податок не перераховувався) та не в повному обсязі, а саме за грудень 2013р., за вересень 2014р., за грудень 2014р., за листопад 2015р., за грудень 2015р., січень 2016р.

На підставі акту перевірки № 34/20-40-14-06-10/32015647 від 23.01.2017 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 001491304 від 15.02.2017, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на доходи з фізичних осіб (орендна плата) у розмірі 315366,43 грн, в т.ч. за основним платежем у розмірі 23411,79 грн, за штрафними (фінансовими)санкціями у розмірі 280273,63 грн та пені у сумі 11681,01 грн.

- № 001501304 від 15.02.2017, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на доходи з фізичних осіб (заробітна плата) у розмірі 283792,60 грн, в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 268481,95 грн та пені у сумі 15310,65грн.

- № НОМЕР_3 від 15.02.2017, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 91248,15 грн, в т.ч. за основним платежем у розмірі 46065 грн, штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 45183,15грн.

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.02.2017, колегія суддів зазначає наступне.

ПАТ Агрофірма 8 Березня в перевіреному періоді з 01.10.13 по 31.03.16 здійснювало реалізацію переважно кінцевому споживачу м'яса свинини, баранини, сала та субпродуктів. Перелік видаткових та податкових накладних, обсягів реалізації та сум ПДВ наведено в додатку №5 до акту перевірки.

При цьому, згідно з вимогами п. 209.10 ст.209 Податкового кодексу України, у реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування серед видів діяльності ПАТ Агрофірма 8 Березня, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, відсутній такий вид діяльності, як 10.11 Виробництво м'яса згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженою наказом Держспоживстандарту України № 457 від 11.10.2010р. із змінами і доповненнями.

Згідно зі свідоцтвом платника ПДВ - суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства дія спеціального режиму поширюється на наступні види діяльності, що здійснюються ПАТ Агрофірма 8 Березня: 01.11 - вирощування зернових та технічних культур; 01.41 розведення великої рогатої худоби; 01.45 розведення овець, кіз. Коней; 01.46 розведення свиней, 01.47 розведення птиці, що підтверджено даними ОСОБА_3 перевірки та які відповідають видам діяльності, визначеним п.п. 209.17.4 - 209.17.7 п. 209.17 ст.209 ПК України.

На підставі вищезазначеного відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 188.1 ст.188, п.209.10, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання за податковою декларацією з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) всього в сумі 49794 грн.

Відповідно до п. 209.16 ст. 209 ПК України обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

Також відповідно до п.п. 209.17.17 п. 209.17. ст. 209 ПК України дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на, зокрема: обробку чи переробку продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

Код 15.11.0 КВЕД включає виробництво м'яса, а саме: забій худоби виробництво свіжого, охолодженого замороженого м'яса в тушах; виробництво свіжого, охолодженого, замороженого м'яса у відрубах; одержування харчових субпродуктів, одержування та очищення смальцю та інших тваринних харчових жирів; одержування та первинне оброблення сирих шкур (крім свинячих), отриманих з боєнь; одержування вовни шляхом згону зі шкур; перероблення відходів, отриманих з боєнь, виробництво кісткового борошна; одержування ендокринно-ферментної і спеціальної сировини; одержування щетини свиней.

Водночас, норми ПК України не містять визначення понять обробка, переробка.

Відповідно до приписів п.5.3 ст. 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Визначення поняття переробка міститься у Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005 від 26.12.2005 N 375. Так, перероблення - технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції.

Таким чином, сільськогосподарська діяльність позивача, а саме: розведення великої рогатої худоби, розведення овець, кіз, коней, розведення свиней, розведення птиці, не передбачає додатково наявності такого виду діяльності, як виробництво м'яса, оскільки його отримання є результатом переробки продукції тваринництва, яка вирощується, відгодовується, самим позивачем та відповідає КВЕД 15.11.0.

Також, з розрахунку податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.02.2017 судом встановлено, що сума основного платежу у розмірі 46065,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 23032,5 грн. визначені саме у звязку з відображенням в акті порушення позивачем п. 188.1 ст.188, п.209.10, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України та зменшено на показник відємного значення обєкту оподаткування з ПДВ на суму 3729 грн, в т.ч. за лютий 2016 року в сумі 2064 грн та за березень 2016 року 1665 грн. (аркуш ОСОБА_3 перевірки 23).

Отже, у частині основного платежу 46065,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій 23032,50 грн. податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.02.2017 підлягає скасуванню.

Крім того, податковим органом встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198 ПК України, в редакції, чинній в періоді встановлення порушення, яке полягало в тому, що підприємство занизило суму податкових зобовязань з ПДВ за перевірений період з 01.10.13 по 31.03.16 всього на 22838 грн. за рахунок відсутності будь-яких бухгалтерських документів, підтверджуючих використання товарів (послуг), малоцінних необоротних матеріальних активів та МШП, придбаних у ТОВ Епіцентр К код 32490244, в господарській діяльності. Перелік видаткових накладних (актів надання послуг), податкових накладних та номенклатури придбаних ТМЦ наведено в додатку №4 до акту перевірки. Перевіркою встановлено, що в бухгалтерському обліку придбані ТМЦ були оприбутковані в дебет рах.205 Будівельні матеріали з кредиту рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками, послуги спецдоставки в дебет рах.232 Виробництво (тваринництво) з кредиту рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками. На бухгалтерських рахунках 112 Малоцінні необоротні матеріальні активи та 22 Малоцінні та швидкозношувані предмети придбані ТМЦ такі, як витяжка кухонна ELEYUS Storm 960 LED 60 BL за ціною 2375,50 грн. без ПДВ, поверхня газова ZANUSSI ZGX566424B за ціною 3 082,50 грн. без ПДВ, шафа вбуд.електр. Zanussi OPZB4230B за ціною 4499,00 грн. без ПДВ, стіл зі штучного ротангу 120*90 см, чорний YF-9050B-11029085 за ціною 2265,00 грн. без ПДВ та інші, не оприбутковувались. Вибуття придбаних ТМЦ відображалось в місяцях їх придбання наступною проводкою: Д-т рах.232 Виробництво (тваринництво) з К-ту рах.205 Будівельні матеріали, але відсутні лімітнозабірні карти (акти списання) або інші документи, підтверджуючі використання ТМЦ у сільськогосподарській діяльності підприємства. З метою оподаткування вищеперелічені ТМЦ вважаються реалізованими за ціною, що є не нижчою ціни придбання. За рахунок вищевикладеного та в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України встановлено заниження підприємством податкових зобовязань за Податковою декларацією з ПДВ (загальною) всього на суму 22838 грн, в т.ч. в грудні 2013р. на 1659 грн, в січні 2014р. на 706 грн, в травні 2014р. на 405 грн, в січні 2015р. на 2116 грн, в лютому 2015р. на 2792 грн, в березні 2015р. на 4626 грн, в липні 2015р. на 915 грн, у вересні 2015р. на 4498 грн, в жовтні 2015р. на 3130 грн, в листопаді 2015р. на 1991 грн.

На спростування вказаного порушення представники позивача в судовому засіданні доказів не надали. Однак, як вбачається з розрахунку до податкового повідомлення-рішення, у звязку з даним порушенням штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідачем за період з жовтня 2013 року по березень 2016 року, що частково знаходиться поза межами 1095 днів до дати прийняття спірного податкового повідомлення-рішення,

Отже, враховуючи приписи ст. 102 ПК України, визначені податковим органом штрафні (фінансові) санкції є правомірними в частині суми 20478,65 грн, щодо штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1672 грн, судом встановлено, що їх визначення припадає на періоди, які знаходяться поза межами 1095 днів, тому в цій частині податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.02.2017 підлягає скасуванню.

Крім того, штрафні фінансові санкції у звязку з самостійним уточненням позивачем сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за лютий 2015 року (уточнюючий розрахунок від 28.04.2015), в сумі 5,65 грн, представником позивача також не заперечувалися та судом в ході розгляду справи встановлено правомірність такого нарахування.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 15.02.2017 в частині визначення суми грошового зобовязання за основним платежем 46065,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 24704,50 грн є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20478,65 грн. зазначене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС України в Харківській області № НОМЕР_1 від 15.02.2017, № НОМЕР_2 від 15.02.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для винесення зазначених податкових повідомлень рішень слугувало встановлення податковим органом таких порушень:

- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.п. а, б и. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок на доходи фізичних осіб з виплаченої орендної плати за березень 2016р. не утримано та до бюджету не перераховано, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 23411,79 грн.

- п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 ст. 168, п.п. а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок на доходи фізичних осіб з заробітної плати перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків податок не перераховувався) та не в повному обсязі, а саме за жовтень 2013р. за листопад 2013р. за грудень 2013р., за січень 2014р., за лютий 2014р., за березень 2014р., за квітень 2014р., за травень 2014р., за червень 2014р., за липень 2014р., за серпень 2014р., за вересень 2014р., за жовтень 2014р.. за листопад 2014р., за грудень 2014р., січень 2015р., за лютий 2015р., за березень 2015р., за квітень 2015р., за травень 2015р., за червень 2015р., за липень 2015р., за серпень 2015р., за вересень 2015р., за жовтень 2015р., за листопад 2015р., за грудень 2015р., за січень 2016р. та за лютий 2016р.

- п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 ст. 168, п.п. а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні паї перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу па користь іншого платника податків податок не перераховувався) та не в повному обсязі, а саме за грудень 2013р., за вересень 2014р., за грудень 2014р., за листопад 2015р., за грудень 2015р., січень 2016р.

Тобто, за висновком податкового органу позивачем здійснювалися виплати за орендних платежів за земельні паї та заробітної плати без нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб.

Представники сторін підтвердили, що дійсно за наявності непогашеного боргу з податку на доходи з фізичних осіб, зарахування поточних платежів з зазначеного податку відбувалося згідно з приписами п. 87.9 ст.87 ПК України, тобто в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 127.1 ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Отже, відповідальність за даною нормою передбачена саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку на доходи податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків податку, та застосована відповідачам щодо позивача по операціям з виплати заробітної плати та орендної плати за земельні паї фізичним особам.

З акту перевірки судом встановлено (аркуші акту перевірки 58-71), що позивачем здійснювалося нарахування та перерахування податку на доходи з фізичних осіб до або під час виплати доходу у вигляді заробітної плати працівникам та орендної плати за земельні паї фізичним особам, однак висновки податкового органу щодо невчинення такого утримання та перерахування податку зроблені саме у звязку з зарахуванням сплачених позивачем сум в рахунок погашення наявного податкового боргу минулих періодів. Таким чином, за вказаних умов, обставини, встановлені ОСОБА_3 перевірки, не доводять вчинення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена п. 127.1 ст.127 ПК України.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки (а.с.55, т.1), у лютому 2015 та січні 2016 суми податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати, а також у вересні, грудні 2014, жовтні грудні 2015 суми податку на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати за земельні паї фізичним особам є меншими за нараховані суми. Доказів щодо відсутності порушень у вказаних періодів представники позивача суду не надали.

Враховуючи приписи п. 127.1 ст.127 ПК України, розмір штрафної (фінансової) санкції мав бути застосований щодо першого за часом порушення в розмірі 25%, другого 50%, третього та наступних 75%.

З матеріалів справи вбачається, що штрафні (фінансові) санкції бути застосовані відповідачем в розмірі 25% та 50% за період лютий 2014 року у звязку з відображенням в ОСОБА_3 перевірки порушення порядку нарахування та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати (а.с.99 (зворотній бік), т.1), решта штрафних (фінансових) санкцій застосовані за ставкою 75%. Отже, навіть за підтвердження судовим розглядом висновку відповідача про наявність порушення в періоді вересень, грудень 2014 при виплаті орендної плати за паї, застосовані санкції за ставкою 75% є неправомірними, оскільки такі порушення є першими за календарною черговістю та мають тягти відповідальність у меншому розмірі. При цьому суд не вправі самостійно застосувати інший розмір штрафних (фінансових) санкцій через неможливість перебирання на себе повноважень органу виконавчої влади відповідача по справі.

Таким чином, застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним за порушення, встановлені в ході перевірки по наступним періодам: за лютий 2015 та січень 2016 - з податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати ((1673,91 грн. + 7268,36 грн.) х 0,75 = 6706,70 грн.), а також за жовтень грудень 2015 з податку на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати за земельні паї фізичним особам ((88687,66 грн. + 12959,76 грн. + 27622,43 грн.) х 0,75 = 96952,39 грн.).

При цьому, наявність податкового боргу минулих податкових періодів підтверджена зібраними по справі доказами та не заперечувалася представниками сторін, тому нарахування пені при спрямуванні поточних платежів позивача в рахунок погашення такого податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 11681,01 грн. є правомірним.

Щодо визначення суми грошового зобовязання за основним платежем в розмірі 23411,79 грн. за податковим повідомленням-рішенням з податку на доходи фізичних осіб (орендна плата) № НОМЕР_1 від 15.02.2017, колегією суддів встановлено, що доводи позовної заяви про фактичну своєчасну сплату вказаної суми у січні березні 2016 року підтверджені позивачем в ході судового розгляду справи наданими копіями платіжних доручень (т.1, а.с. 105-107), а встановлення даного порушення в акті перевірки повязане з допущеною помилкою при поданні податкової звітності.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб (орендна плата) № НОМЕР_1 від 15.02.2017 в частині визначення суми грошового зобовязання за основним платежем 23411,79 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 183321,24 грн; та податкового повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб (заробітна плата) № НОМЕР_2 від 15.02.2017 в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій 261775,25 грн.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

06 листопада 2017 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 року по справі №820/1824/17 до ухвалення рішення по справі (т. 2 а.с.116).

Оскільки на час постановлення даної ухвали відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 року, наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області судового збору у розмірі 8898 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 10 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017р. по справі № 820/1824/17 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 8898 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 10 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2017 р.