Ухвала суду № 70999513, 13.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/15003/16 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 5168-13 від 30.06.2016 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 19 червня 2017 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справ.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, 2015 року випуску, модель GLE 350D 4 MATIC, тип загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна 2987, реєстраційний номер НОМЕР_1.30.06.2016 року ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за № 5168-13, яким ОСОБА_2, відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб (код платежу « 18011001») у розмірі 25 000 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем.Зазначене податкове повідомлення - рішення прийнято у зв'язку з тим, що на думку контролюючого органу позивач є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України.

Позивач, не погоджуючись з таким податковим повідомленням - рішенням, звернулася до суду з вимогами про визнання протиправним та його скасування.

Суд апеляційної інстанції з приводу даних спірних правовідносин, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2016 року), встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній з 01.01.2016) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

З аналізу наведених норм убачається, що легкові автомобілі є об'єктом оподаткування транспортним податком у випадку, якщо з року їх випуску минуло не більше 5 років та їх середньоринкова вартість становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, обов'язок з нарахування транспортного податку виникає у контролюючого органу з 2016 року, а тому доводи позивача стосовно того, що право оподаткування транспортним податком виникає у контролюючого органу не раніше наступного бюджетного періоду, а саме з 2017 року, є необґрунтовані.

Надаючи оцінку правомірності нарахування позивачу транспортного податку за 2016 рік, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Аналіз приписів підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України дає підстави дійти висновку, що об'єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які одночасно відповідають двом критеріям, а саме: 1) з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно); 2) середньоринкова вартість становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 378 гривень, тобто середньоринкова вартість легкового автомобіля на 1 січня 2016 року, яка підпадає під об'єкт оподаткування, має становити не менше 1 033 500 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 року затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, № 44, сторінка 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно із пунктом 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Згідно п. 13 Методики Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Як встановив суд першої інстанції, на виконання п. 13 Методики Мінекономрозвитку надано ДФС України інформацію щодо автомобілів з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01 січня 2016 року.

Судом проаналізовано надану відповідачем інформацію та інформацію з веб-сайту Мінекономрозвитку щодо розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів (легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) для цілей оподаткування та встановлено, що середньоринкова вартість авто визначається виходячи з типу, марки, моделі, року випуску та пробігу автомобіля. Зазначені критерії для визначення середньоринкової вартості є обов'язковими, а відсутність будь-якої інформації по вказаним критеріям унеможливлює визначення середньоринокової вартості автомобіля.

Суд першої інстанції дослідивши матеріали справи, встановив, що податковим органом інформація щодо пробігу авто належного позивачу не встановлювалася, що унеможливлює розрахунок середньоринкової вартості належного позивачу транспортного засобу, а тому доводи податкового органу про те, що автомобіль належний позивачу коштує понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» є безпідставним, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та є підставою для його скасування.

Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до сформованого на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePricelang=uk-UA) розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, рік 2015, моделі GLE-Series, 3,0 внутрішнього згорання, дизель, АТ, середньоринкова вартість транспортного засобу позивача становить 911 019, 11 грн., тобто менше 1 033 500 грн., а тому такий автомобіль у 2016 році не належав до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Колегією суддів було зупинено апеляційне провадження у даній справі та витребувано у Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві розрахунок середньоринкової вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ, 2015 року випуску, модель GLE 350D 4 MATIC, державний номерний знак НОМЕР_1, об'єм двигуна 2987 куб.см, який належить на праві власності ОСОБА_2, саме на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач надав суду апеляційної інстанції методику розрахунку ринкової вартості вказаного транспортного засобу (Т. 1, а/с 105 - 106), який на думку відповідача є предметом оподаткування. Однак розрахунку вартості транспортного засобу на час винесення податкового повідомлення-рішення суду не надав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не зміг встановити вартість вказаного транспортного засобу саме на час винесення спірного податкового повідомлення - рішення, проте вказує на те, що він підпадає під об'єкт оподаткування, відповідно до ст. 267 ПК України.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами відповідача, оскільки вартість транспортного засобу на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення ним не встановлювалася, а відтак не можливо зазначити те, що в цей період зазначений автомобіль коштував більше ніж 1 033 500 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що податковим органом інформація щодо середньоринкової вартості авто позивача станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не встановлювалася, а отже доводи податкового органу, що автомобіль належний позивачу коштує понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на думку суду є безпідставним, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, в матеріалах справи відсутні жодні належні докази якими відповідач підтверджує встановлену вартість авто.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Повний текст ухвали виготовлено 14.12.2017 року.