Постанова № 70999029, 13.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хмельова С. М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року справа № 235/5296/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., ГеращенкаІ.В., ОСОБА_2, розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2017 року у справі № 235/5296/17 за позовом ОСОБА_3 до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 30 серпня 2017 року про відмову у призначенні пенсії;

- зобов’язання управління зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 14 червня 1988 року по 14 жовтня 1988 року, з 01 серпня 1989 року по 28 вересня 1989 року, з 10 серпня 1990 року по 16 грудня 1998 року на підприємстві Шахтопрохідницьке будівельне управління № 4 ВАТ «Тресту «Донецькшахтопроходка»;

- зобов’язання управління повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 11 серпня 2017 року за № 3421 (а.с. 2-5).

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2017 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30 серпня 2017 року про відмову у призначенні пенсії. Зобов’язано управління зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 14 червня 1988 року по 14 жовтня 1988 року, з 01 серпня 1989 року по 28 вересня 1989 року, з 10 серпня 1990 року по 16 грудня 1998 року на підприємстві Шахтопрохідницьке будівельне управління № 4 ВАТ «Тресту «Донецькшахтопроходка». Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 11 серпня 2017 року, зареєстровану за № 3421. Стягнуто з Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37869345) на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань понесені ним судові витрати у розмірі 640, 00 грн.(а.с. 52-57).

Не погодившись з судовим рішенням, Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначивши, що позивачем не надано уточнюючих довідок для підтвердження пільгового стажу, відсутні результати атестації робочих місць та відсутні дані про спец стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу, про що вимагає Закон (а.с. 61-63).

Сторони у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін , з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4, зокрема, з 14 червня 1988 року по 05 липня 1988 року працював учнем прохідника з повним підземним робочим днем у шахті на підприємстві «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні №4 ВАТ «Тресту «Донецькшахтопроходка», з 06 липня 1988 року по 08 серпня 1988 року переведений прохідником 4 розряду з повним робочим днем у шахті, з 09 серпня 1988 року по 14 жовтня 1988 року переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті на тому ж підприємстві; з 01 серпня 1989 року по 28 вересня 1989 року працював прохідником 5 розряду з повним підземним робочим днем на підприємстві «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні №4 ВАТ «Тресту «Донецькшахтопроходка»; з 10 серпня 1990 року по 08 жовтня 1995 року працював гірничим майстром з повним підземним робочим днем на підприємстві «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні №4 ВАТ «Тресту «Донецькшахтопроходка», з 09 жовтня 1995 року по 16 грудня 1998 року призначений начальником підземної дільниці, пов`язаної з підземними роботами (а.с.9-21).

Рішенням Красноармійського об’єднаного управлення Пенсійного фонду України Донецької області від 30 серпня 2017 року відмовлено ОСОБА_3 в призначенні пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку, у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 14 червня 1988 року по 14 жовтня 1988 року, з 01 серпня 1989 року по 28 вересня 1989 року, з 10 серпня 1990 року по 16 грудня 1998 року на підприємстві Шахтопрохідницьке будівельне управління № 4 ВАТ «Тресту «Донецькшахтопроходка», так як не надані довідки, підтверджуючи пільговий характер роботи, результати атестації робочих місць, відсутні дані про спец стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу (а.с.23-26).

Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що спірні періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до пільгового стажу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон України № 1788) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Трудова книжка позивача містить данні, що позивач з 14 червня 1988 року по 05 липня 1988 року працював учнем прохідника з повним підземним робочим днем у шахті на підприємстві «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні №4 ВАТ «Тресту «Донецькшахтопроходка», з 06 липня 1988 року по 08 серпня 1988 року переведений прохідником 4 розряду з повним робочим днем у шахті, з 09 серпня 1988 року по 14 жовтня 1988 року переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті на тому ж підприємстві; з 01 серпня 1989 року по 28 вересня 1989 року працював прохідником 5 розряду з повним підземним робочим днем на підприємстві «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні №4 ВАТ «Тресту «Донецькшахтопроходка»; з 10 серпня 1990 року по 08 жовтня 1995 року працював гірничим майстром з повним підземним робочим днем на підприємстві «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні №4 ВАТ «Тресту «Донецькшахтопроходка», з 09 жовтня 1995 року по 16 грудня 1998 року призначений начальником підземної дільниці, пов`язаної з підземними роботами (а.с.9-21).

Пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники.

Згідно довідки від 30 червня 2017 року № 02/261, виданої ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працював повний робочий день у Шахтопрохідницькому будівельному управлінні № 4 треста «Донецькшахтопроходка» та виконував роботи зі шкідливими та важкими умовами повний підземний робочий день на гірничих дільницях шахт, і за період з 14 червня 1988 року по 05 липня 1988 року за професією учень прохідника з оплатою тарифної ставки робітника підземного, і за період з 06 липня 1988 року по 14 жовтня 1988 року за професією прохідник, що передбачена Списком №1. Працював повний робочий день в Шахтопрохідницькому будівельному управлінні № 4 треста «Донецькшахтопроходка» та виконував роботи зі шкідливими та важкими умовами повний підземний робочий день на гірничих дільницях шахт, і за період з 01 серпня 1989 року по 28 вересня 1989 року виконував роботи зі шкідливими та важкими умовами праці повний підземний робочий день на гірничих дільницях шахт за професією прохідник, що передбачена Списком № 1. Працював повний робочий день в Шахтопрохідницькому будівельному управлінні № 4 треста «Донецькшахтопроходка» та виконував роботи зі шкідливими та важкими умовами повний підземний робочий день на гірничих дільницях шахт, і за період з 10 серпня 1990 року по 08 жовтня 1995 року за професією майстер гірничий; за період з 09 жовтня 1995 року по 16 грудня 1998 року за професією начальник підземної дільниці, що передбачена Списком №1 Підстава для видачі довідки: накази з кадрів, особова картка форми Т-2, особові рахунки. Атестація робочих місць підтверджена: наказ треста «Донецькшахтопроходка» «Об итогах аттестации робочих мест по условиям труда» № 64 від 13 липня 1994 року (а.с.29-30).

З аналізу наданих позивачем документів вбачається, що записи в трудовій книжці відповідають наданим довідкам дати періоду роботи співпадають повністю.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем доведено пільговий характер своєї роботи у спірний період, а пенсійних орган не мав правових підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Щодо твердження відповідача про не проведення атестації робочого місця, суд зазначає, що згідно наказу треста «Донецькшахтопроходка» «Об итогах аттестации робочих мест по условиям труда» № 64 від 13 липня 1994 року затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням по спискам №1 та №2 (а.с.27-30).

При цьому, періоди роботи позивача до 21 серпня 1992 року на посадах, віднесених до Списку №1, не потребували проведення атестації робочих місць, за результатами якої мало бути визначено право на призначення пільгової пенсії, з огляду на наступне.

Пунктами 4, 4.1, 4.3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за N 1451/11731) встановлено наступне: «Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року, відтак, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавство України передбачає персоніфікований облік відомостей, що використовуються для визначення права на пенсію кожної людини з урахуванням результатів її трудової діяльності. Ведеться облік того, як кожен громадянин та підприємство сплачують страхові внески в Пенсійний фонд України, а також які права на пільгове пенсійне забезпечення має кожен працівник.

У централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривають електронну персональну облікову картку. У ній, починаючи з 2000 року, накопичуються всі дані про заробіток, страхові внески в Пенсійний фонд, а також відомості про стаж роботи з усіх місць роботи та інші дані, потрібні для правильного призначення пенсій. Звіти в систему персоніфікованого обліку подають страхувальники, тобто роботодавці, особи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, та самозайняті особи Держреєстр зберігає повну інформацію.

В матеріалах справи містяться дані з системи «Персоніфікований облік» відносно позивача, які містять відомості про страховий стаж, заробіток та страхові внески і також підтверджують право позивача на пільгове пенсійне забезпечення однак з 2000 року (а.с. 35-37).

При цьому, суд наголошує на необґрунтованості твердження пенсійного органу про необхідності наявності для призначення цих даних, оскільки спірними періоди є роки до запровадження цього персоніфікованого обліку (до 2000 року).

Таким чином, суд вважає, що висновки апелянта є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд зауважує, що позивачем при поданні заяви про призначення пенсії надані всі необхідні докази на підтвердження пільгового характеру роботи на посаді респираторник за Списком № 1у період з 21 серпня 1992 року по 04 квітня 1999 року, а саме трудова книжка, довідка про підтвердження наявного трудового стажу та наказ про проведення атестації робочого місця.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування наявності пільгового характеру роботи позивача, відтак по суті позовних вимог суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції.

При цьому суд апеляційної інстанції, щодо порядку стягнення сплаченого позивачем при поданні адміністративного позову судового збору, зазначає наступне.

Пленумом ВАСУ від 23 січня 2015 року № 2 встановлено, що у разі звільнення відповідача від сплати судового збору, то й відповідно судовий збір з нього не стягується. Тобто в разі задоволення адміністративного позову повністю судовий збір з відповідача, звільненого від сплати судового збору, не стягується, а у разі часткового задоволення позову у справі, в якій відповідач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується лише з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги з урахуванням попередньої сплати 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, а позивач його сплатив, то у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений розмір судового збору з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету (ч. 1 ст. 94 КАС України).

З огляду на викладене, у зв’язку з тим, що впротеріч вищевикладеним вимогам суд першої інстанції в резолютивній частині постанови стягнув витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, тобто з суб’єкта владних повноважень, якого звільнено від сплати судового збору, а ні з Державного бюджету України, п’ятий абзац резолютивної частини постанови суду першої інстанції з урахуванням вимог статті 201 КАС України підлягає зміні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 201, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області – задовольнити частково.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2017 року у справі № 235/5296/17 - змінити.

П’ятий абзац резолютивної частини постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2017 року у справі № 235/5296/17 викласти у наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.»

В іншій частині постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2017 року у справі № 235/5296/17 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_5

ОСОБА_2