Постанова № 70998668, 12.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Любов Вікторівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року справа №233/681/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Гайдар А.В., Компанієць А.В., при секретарі судового засідання Терзі Д.А., за участю представника відповідача Ошовської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 р. у справі № 233/681/17 (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом ОСОБА_3 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо ненадання відповіді незаконною, зобов'язання надати відповідь на лист,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив: визнати незаконною бездіяльність Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненадання відповіді на лист; зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати відповідь на лист (а.с.1, 46).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2017 року адміністративну справу передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.3).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано незаконною бездіяльність Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо ненадання відповіді ОСОБА_3; зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати ОСОБА_3 відповідь на лист від 22 грудня 2016 року (а.с.101-104)

Відповідач, не погодившись з вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції у зв'язку, з невірним застосуванням та порушенням судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що апелянтом відповідь була надана у строк передбачений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР. Відповідь була направлена простою кореспонденцією, що підтверджено копією журналу вихідної кореспонденції (а.с.109).

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом армії 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.16).

22 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся з листом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до якого просив надати копію паспорту та ідентифікаційного коду, які зберігаються у матеріалах його особистої справи. Звернення було прийнято відповідачем 22 грудня 2016 року та зареєстровано за вх. № 5082, що підтверджується відповідною відміткою на листі позивача (а.с. 50).

В матеріалах справи міститься лист-відповідь відповідача від 29 грудня 2016 року № 28870/03-09/17 на звернення позивача від 22 грудня 2016 року, відповідно до якої повідомлено позивача про неможливість надання копії паспорту та копії ідентифікаційного коду з особистої пенсійної справи останнього, оскільки згідно статті 76 Закону України "Про нотаріат" вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи, організації з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, установі, організації (а.с. 51).

В матеріалах справи міститься копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції, в якому за вихідним № 28870/03 міститься відмітка про надіслання позивачу на його адресу засобами поштового зв'язку простою кореспонденцією вказаного листа-відповіді (а.с. 96-98). Зазначена завірена копія також була надано суду апеляційної інстанції (а.с.111-114).

Оскільки, позивач не отримував від Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області відповіді на лист від 22 грудня 2016 року, останній звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належного та допустимого доказу надіслання документів позивачу.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення та дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст.1 Закону № 393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст.3 Закону № 393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб. .

Статтею 14 цього Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

За статтею 20 Закону № 393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Таким чином, зазначений Закон визначає обов'язок органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадової особи розглянути звернення у встановлений законом строк та повідомити про результати розгляду.

В підтвердження надання відповіді в передбачений Законом строк, відповідачем було надано суду першої інстанції копію виписки з журналу реєстрації вихідної кореспонденції справа № 09-5/17 за 2016 рік (а.с.96-98). До суду апеляційної інстанції було надано зазначені копії засвідчені посадовими особами відповідача (а.с.111-114). Також, судом апеляційної інстанції досліджено оригінал журналу. Колегія суддів встановила, що запис в журналі відповідає запису в наданій копії журналу, будь-яких виправлень здійсненних в журналі не вбачається. Посилання суду першої інстанції на те, що запис зроблений іншою особою ніж заповнено інші графи в той же день, не може бути підставою для не прийняття журналу, як належного доказу, оскільки зазначене свідчить лише на заповнення журналу та направлення листа-відповіді іншою особою.

Зазначене свідчить, що відповідь була не отримана позивачем не з вини відповідача, оскільки останнім було дотримано усі передбачені законом вимоги.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищезазначене, наданий Костянтинівським об'єднаним УПФУ Донецької області журнал реєстрації вихідної кореспонденції справа № 09-5/17, підтверджує направлення ОСОБА_3 відповіді від 29 грудня 2016 року за вих. № 28870/03-09/17 в передбачений законом строк, а отже дотримання відповідачем вимог Закону № 393/96-ВР.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції, щодо наявності бездіяльності Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо ненадання відповіді ОСОБА_3 є помилковим.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 р. у справі № 233/681/17, - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 р. у справі № 233/681/17, - скасувати.

Відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо ненадання відповіді незаконною, зобов'язання надати відповідь на лист.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць