Ухвала суду № 70998497, 07.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2017 року

справа № 808/1370/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року по справі за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб у сумі 37 006 грн. 64 коп. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1440 грн. 71 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з’ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, згідно довідки про стан податкового боргу та даних облікової картки платника податків , відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 37006 грн. 64 коп. у т.ч. пені у сумі 382 грн. 06 коп., та з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 1440 грн. 71 коп. який виник внаслідок наступного.

Відповідачем на виконання вимог чинного законодавства до Приморської ОПДІ ГУ ДФС у Запорізькій області та до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС (Приморське відділення) (за місцезнаходженням земельної ділянки) подано:декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9021897160 від 22.02.2016 на 2016 рік , в якій самостійно визначено суму грошового зобов’язання з орендної плати за період січень – грудень 2016 року в розмірі 108249 грн. 97 коп., із сплатою податку щомісяця у розмірі 9020 грн. 83 коп., а у грудні місяці 9020 грн. 84 коп.; декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9024000726 від 19.02.2017 на 2017 рік (а.с. 14-15), в якій самостійно визначено суму грошового зобов’язання за період січень – грудень 2017 року в розмірі 114744 грн. 97 коп., із сплатою податку щомісяця у розмірі 9562 грн. 08 коп., а у грудні місяці 9562 грн. 09 коп.;

Відповідачем не сплачені суми грошових зобов’язань із терміном сплати 30.11.2016, 30.12.2016, 30.01.2017, 02.03.2017, у зв’язку з чим податковим органом відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України нараховано підприємству пеню у розмірі 382 грн. 06 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати за землю у сумі 37006 грн. 64 коп. (9020 грн. 83 коп.+ 9020 грн. 83 коп+9020 грн. 84 коп.+ 9562 грн. 08 коп.+ 382 грн. 06 коп.)

Крім того, відповідачем на виконання вимог чинного законодавства до Приморської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (за місцезнаходженням нерухомості) подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а саме:

№9020066100 від 18.02.2016 на 2016 рік, в якій визначено суму грошового зобов’язання за І-IV квартали 2016 року в розмірі 5762 грн. 81 коп., із сплатою щокварталу суми податку у розмірі 1440 грн. 70 коп., а в останньому кварталі 1440 грн. 71 коп.;

Відповідачем не сплачено суму грошового зобов’язання з вказаного податку із терміном сплати 29.01.2017 у сумі 1440 грн. 71 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 14.1.136. ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК 126.1. у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Крім того , станом на час розгляду справи суми податкового боргу не змінились.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Разом з тим, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 1760 грн.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року– без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1760 грн., здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві (м.Київ) (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; Код банку отримувача (МФО): 820019; Рахунок отримувача: 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту згідно ст.ст. 211-212 КАС України.

Головуючий суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: І.Ю. Богданенко