Ухвала суду № 70997736, 13.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13.12.2017 р. Справа № 820/5150/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Андрієць М.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просить суд скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №34594639 від 10 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, виконавчого збору у розмірі 2966640,69 грн.

13.12.2017 у судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №34594639 від 10 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, виконавчого збору у розмірі 2966640,69 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Так, згідно частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 04.10.2012 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34594639 за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Києва №2604/3257/2012, виданого 01.06.2012, про звернення стягнення на наступне майно ОСОБА_3: автомобіль легковий марки «Mercedes-Benz», модель CL 500, 2002 року випуску, колір синій, номер кузова - WDB2304751F011016, реєстраційний номер НОМЕР_2; легковий автомобіль «Porsche», 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова WPІAC29C29PО4LA91989, реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ХАС №577739, що видане МРЕВ ДАІ в м. Харків 23 січня 2003 року та свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ХАС №701573, видане МРЕВ ДАІ в м. Чугуїв 24 лютого 2004 року (предметом застави за договором застави №23 ВД-z/6, що 31.03.2006 року був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним номером №624), для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» у розмірі заборгованості станом на 30.08.2011 в сумі 29666406,90 грн.

Як вбачається із адміністративного позову, в подальшому 10.10.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3, за даним виконавчим провадженням ВП № 34594639.

Таким чином, враховуючи, що у даному випадку, виконавчий лист №2604/3257/2012 від 01.06.2012 про звернення стягнення на майно ОСОБА_3 видано Дніпровським районним судом м. Києва, суд приходить до висновку, що рішення та дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4, згідно ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", можуть бути оскаржені сторонами, в даному випадку боржником до суду, який видав виконавчий документ, а саме до Дніпровського районного суду м. Києва.

Частиною 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (частина 2 статті 384 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями статей 386, 387 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Таким чином, враховуючи характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови, оскільки вказану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а її розгляд має здійснюватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 157, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови.

Роз’яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлено 13 грудня 2017 року.

Суддя М.М.Панов