Ухвала суду № 70997393, 13.12.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 грудня 2017 року Рівне №817/2007/17

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Махаринець Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3 доРівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись з позовом до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у якому просять визнати протиправними та скасувати Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.09.2017 року у ВП №51809462 (боржник ОСОБА_4В.), ВП №51809546 (боржник ОСОБА_5В.), ВП №51809391, (боржник ОСОБА_6К.), зобов'язати Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винести постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП №51809462, ВП №51809546, ВП №51809391 щодо стягнення боргу за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20.01.2016 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 07.06.2016 року в справі №569/16735/15-ц, та зняти арешт, накладений на майно (кошти) позивачів.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши відповідність позовної заяви статті 106 КАС України, суддя встановив наступне.

Частиною 3 статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всупереч ч. 3. ст. 106 КАС України позивачами до позовної заяви не додано документів, що посвідчували би сплату судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить одночасно вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру, натомість заявлено клопотання про звільнення від його сплати.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.88 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналіз вказаних норм свідчить, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Подане позивачами клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване довідками про доходи, в яких зазначено, що: ОСОБА_4 за останні шість місяців отримав доходів у вигляді заробітної плати в сумі 22023,11 грн., ОСОБА_6 за останні шість місяців отримав доходів у вигляді заробітної плати в сумі 24889,55 грн., ОСОБА_5 за останні шість місяців отримала доходів у вигляді заробітної плати в сумі 19735,53 грн. не можуть слугувати безумовною причиною для звільнення від оплати судового збору.

Крім цього, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Судом зазначено, що судові власті повинні забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку. Збір, який вимагається від заявника за розгляд його справи, не може бути надмірним і призвести до залишення без розгляду його справи судом, оскільки це завдасть шкоди самій суті його права на доступ до суду.

Вимоги статей 11, 70 КАС України передбачають, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється з урахуванням доведеності та переконливості перед судом тих обставин на які посилаються сторони у справі.

Лише у виняткових випадках суд може звільнити особу від сплати судового збору не порушуючи принципу юридичної рівноваги та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане обєктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами. Попри це, позивачами не надало суду достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального становища та неможливість сплати судового збору.

Відтак, суддя зауважує, що обумовлені документи не підтверджують факту відсутності (недостатності) у позивача грошових коштів для сплати судового збору.

Стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суддя також звертає увагу позивачів на те, що у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

За наведених обставин, підстави для звільнення позивачів від сплати судового збору відсутні, а отже, суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивачів про їх звільнення від оплати судового збору, а тому їм належить оплатити судовий збір по 2711,43 грн. (1431,43+640+640) кожному окремим платіжним документом.

Окрім цього, згідно з ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів, так позивачі покликаються на лист банку, яким підтверджується та обставина, що вони дійшли згоди з банком щодо добровільного погашення боргу і відсутності заборгованості за кредитним договором від 03.07.2008 року №11367595000 однак не додають вказаний лист до адміністративного позову і для відповідача.

Також до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень (ч.3 ст.106 КАС України).

Відтак, подання документів як доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, в адміністративному судочинстві здійснюється разом із адміністративним позовом. При цьому неподання таких доказів можливе лише за умови, якщо позивач не має у своєму розпорядженні відповідних документів або не може їх самостійно отримати.

Однак позивачами не долучено копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху. Позивачам недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 2711,43 грн. кожному окремим платіжним документом, подати копію листа з банку у 2х примірниках, на який міститься покликання у позовній заяві та долучити копії усіх доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Позивачам судовий збір слід сплатити за такими реквізитами: рахунок 31211206784002; отримувач УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк отримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; код МФО банку отримувача 833017; призначення платежу "Судовий збір за позовом _ справа №_, Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329".

Для усунення недоліків судом встановлюється строк до 05 січня 2018 року

Керуючись частиною 1 статті 108 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звільнення від сплати судового збору у справі №817/2007/17 - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_4 Валентиновиач ОСОБА_6 ОСОБА_1 ОСОБА_3 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3 строк для усунення недоліків позовної заяви - до 05 січня 2018 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась з позовом.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Махаринець Д.Є.